Справа № 1104/1458/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2012 смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

Голованівський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Ярової Л.С. при секретарі Корніцькій Л.В. розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, нанесених діями фізичної особи, що призвело до тяжких наслідків.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась із вказаним позовом та зазначила, що відповідач 10 червня 2005 року видала та підписала довідку про перевірку нарахування та виплати заробітної плати колишньому начальнику фінансово-господарського відділу Гайворонської РДА ОСОБА_1. за період 2003-2004 р.р., хоча 06 червня 2005 року відповідач була звільнена з посади ревізора КРВ та не була уповноваженою особою здійснювати 10 червня 2005 року зазначену перевірку.

Вказана довідка слугувала підставою для винесення постанови прокурором Гайворонського району Кіровоградської області про порушення кримінальної справи відносно позивача, яка ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 23 травня 2006 року була скасована.

Позивач зазначає, що на підставі довідки, виданої фізичною особою ОСОБА_2 та у зв'язку із порушеною відносно неї кримінальною справою, порушені її права на вільне пересування та обрання місця проживання; вона понесла реальні збитки (витрати на адвоката, на поїздки до суду, витрати на лікування); виникла упущена вигода у зв'язку із неотриманням доходів; вона відчула приниження честі та гідності у зв'язку із обізнаністю за місцем роботи про порушену відносно неї кримінальну справу; погіршився стан здоров'я.

Вважає, що має всі підстави на відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, в даному випадку ОСОБА_2

Просить суд відшкодувати нанесені фізичною особою ОСОБА_2 результаті здійснення нею незаконних дій реальні збитки в сумі 50 000 грн.; відшкодувати упущену вигоду з вини фізичної особи ОСОБА_2, якою було порушено її цивільні права та інтереси, відшкодувати ті доходи, які б вона могла отримати у разі відсутності порушення цивільного права та протиправного діяння, що становить станом на 29.11.2011 року за 1633 дні 319 071 грн. 87 коп.; відшкодувати моральну виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.12.2011 року становить 1004 грн. за кожен місяць, а всього станом на 29.11.2011 року за 66 місяців становить 66267 грн.; визнати дії фізичної особи ОСОБА_2 незаконними та винести окрему постанову, яку направити прокурору Кіровоградської області для реагування та прийняття відповідного рішення.

В судовому засіданні позивач надала до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою просить суд відшкодувати за рахунок винної особи, а саме фізичної особи ОСОБА_2 матеріальну шкоду (реальні витрати), яку понесла та змушена нести для відновлення свого порушеного права в результаті здійснення незаконних дій відповідачем в сумі 100 000 грн.; відшкодувати доходи (упущену вигоду), яку б вона могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право та ділова професійна репутація не була порушена фізичною особою ОСОБА_2; відшкодувати упущену вигоду із розрахунку середньоденної заробітної плати за її місцем роботи в розмірі 167 грн. 17 коп, починаючи з 14 липня 2006 року за кожен календарний день, що станом на 01.11.2012 року становить за 2284 дні -381 816 грн. 28 коп.; відшкодувати моральну шкоду внаслідок приниження честі та гідності, ділової репутації в сумі 300 000 грн.; визнати дії фізичної особи ОСОБА_2 незаконними та винести окрему постанову, яку направити прокурору Кіровоградської області для реагування та прийняття відповідного рішення; судові витрати в розмірі 3 219 грн. покласти на відповідача. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач провела перевірку нарахування та виплати заробітної плати позивачу з численними порушеннями вимог Закону України ''Про Державну Контрольну Ревізійну Службу України''; наказу Головного контрольно-ревізійного управління України від 03.10.97р. зі змінами та доповненнями; інструкції ГоловКРУ України № 107 від 26.11.99р. із змінами і доповненням, які діяли на час складання довідки. Відповідач у зазначеній довідці прямо вказує на те, що всі порушення здійснила саме вона -начальник фінансово-господарського відділу РДА нанесла збитки установі тобто вкрала у держави кошти та звинуватила позивача у нанесенні збитків установі, привласненні бюджетних коштів, чим зганьбила її людську гідність, посягнула на її честь та гідність, ім'я та ділову репутацію і тим самим завдала шкоди її інтересам.

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, зазначила, що вона не має відношення до нанесених збитків позивачу, вона виконувала свої посадові обов'язки, також не причетна й до звільнення позивача з посади головного бухгалтера районної ради.

Суд заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 10 червня 2005 року відповідачем по справі було проведено перевірку нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 протягом 2002 -2004р.р.. Разом з тим встановлено, що відповідач 06 червня 2005 року була звільнена з посади головного контролера-ревізора КРВ в Гайворонському районі, отже 10 червня 2005 року вона не могла проводити вказану перевірку, оскільки не була уповноваженою особою.

В судовому засіданні відповідач зазначила, що була звільнена з посади головного контролера-ревізора КРВ в Гайворонському районі 06.06.2005 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. № 91-96).

Позивач в ході судового засідання зазначила, що 10 червня 2005 року відносно неї прокурором Гайворонського району Кіровоградської області було порушено кримінальну справу, яка була скасована ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 травня 2006 року. Приводом для порушення відносно позивача кримінальної справи слугувала довідка від 10.06.2005 року за підписом ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона покладається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦК України.

Позивач не надала суду доказів спричинення відповідачем матеріальних збитків, в чому вони полягають та з чого виходила позивач, коли зазначила суму відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 100 000 грн. Позивач також не зазначила, які витрати вона зробила та мусить зробити для відновлення свого порушеного права, не надала розрахунку своїм витратам.

Що стосується упущеної вигоди, яка, як зазначила позивач, станом на 01.11.2012 за 2284 дні становить 318 816 грн. 28 коп. із розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 167 грн. 17 коп., починаючи з 14 липня 2006 року, то судом не встановлено, що саме довідка про перевірку нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 від 10 червня 2005 слугувала підставою для її звільнення з посади головного бухгалтера районної ради.

Згідно запису у трудовій книжці від 21.06.2005 року позивачу було продовжено відповідно до ст. 18 Закону України '' Про службу в органах місцевого самоврядування '' термін перебування на посаді головного бухгалтера виконавчого апарату районної ради до 15 липня 2006 року.

Відповідно до розпорядження голови районної ради № 42 к-гр від 14 липня 2006 року позивача звільнено у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування та виходом на пенсію (а.с. № 145). Тобто, позивач була звільнена з посади головного бухгалтера районної ради більше ніж через рік після проведення перевірки ОСОБА_2 та підписання нею довідки про проведення такої. До того ж перед тим, термін перебування позивача на посаді головного бухгалтера районної ради було продовжено вже після проведення перевірки ОСОБА_2

Окрім того, відповідно до ст. 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність у три роки, перебіг якої відповідно до ст. 261 ЦК України починається з моменту, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки її звільнення відбулось в липні 2006 року. Тоді ж позивачу стало відомо про звільнення, а від так вимоги щодо відшкодування упущеної вигоди та реальних витрат заявлені з порушенням встановленого загального строку позовної давності.

Позивач просить суд відшкодувати їй моральну шкоду, що виразилась у душевних стражданнях та переживаннях, приниженні перед колективом, змушенням постійно виправдовуватись щодо привласнення бюджетних коштів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього у її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого є свідченням того, що позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні в період з 25.07.2005р. по 05.08.2005р., проте вказана виписка не містить даних про те, що захворювання є наслідком проведеної перевірки ОСОБА_2 та підписання останньою довідки про проведення перевірки (а.с. № 18).

Позивач не надала суду доказів щодо наявності тяжких наслідків та причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями відповідача, а лише зазначила, що вона полягає у душевних стражданнях та переживаннях, приниженні перед колективом, змушенням постійно виправдовуватись щодо привласнення бюджетних коштів, яку оцінила в 300 000 грн.

Разом з тим, позивач зазначає про спростування факту надання недостовірної інформації відповіддю начальника КРВ у Гайворонському районі від 24.04.2008 року № 03-16/343 та від 12.06.2012 року № 04-17/853 . У вказаних відповідях зазначено, що перевірка не призначалась та не проводилась.

Позивач також не довела протиправності дій відповідача, оскільки вказала лише про те, що відповідач підписала довідку 10.06.2005 року, тобто в день, коли ОСОБА_2 не перебувала на посаді та не була уповноваженою посадовою особою. Окрім того, в судовому засіданні не встановлено, що саме відповідач, а не будь-яка інша особа внесла в графу ''дата складання довідки'' відомості про її складання, а саме 10 червня 2005 року.

Суд врахував пояснення позивача та відповідача щодо звільнення останнього з посади 06.06.2005 року, проте протиправність та незаконність дій фізичної особи встановлюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено, що діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 спричинені матеріальні збитки (реальні витрати) в розмірі 100 000 грн., оскільки позивач не вказала з чого складаються матеріальні збитки та не підтвердила це жодним доказом; відсутня упущена вигода, яка як зазначила позивач, складає 318 816 грн. 28 коп., оскільки позивач була звільнена у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування та виходом на пенсію, що свідчить про відсутність причинного зв'язку між діями ОСОБА_2 та настанням наслідків у вигляді упущеної вигоди. Позивачем пропущений загальний строк позовної давності терміном 3 (три) роки щодо вимог про відшкодування упущеної вигоди та реальних витрат. Відсутність доказів спричинення моральної шкоди позивачу та настання тяжких наслідків, які вона оцінила у 300 000 грн., відсутність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями ОСОБА_2, а також відсутність встановленого факту незаконності дій фізичної особи ОСОБА_2 дає суду підстави для відмови у задоволенні цивільного позову.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 268, 1166, 1167 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних (реальних збитків та втраченого доходу) та моральних збитків, нанесених діями фізичної особи, що призвело до тяжких наслідків - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л. С. Ярова