Справа № 1715/18080/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2012 року
м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді -Кучиної Н.Г.
при секретарі -Калетинець Т.В.
з участю позивача - ОСОБА_1
з участю представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
представника відповідача - Беруна Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтінг»про стягнення боргу за договорами поруки в порядку регресу
В С Т А Н О В И В :
02 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтінг»( далі по тексту - ТзОВ « Енергоконсалтінг») про стягнення боргу за договором поруки в порядку регресу.
02 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтінг»( далі по тексту - ТзОВ « Енергоконсалтінг») про стягнення боргу за договором поруки в порядку регресу.
Ухвалою Рівненського міського суду від 29 жовтня 2012 року вказані позови були об»єднані в одне провадження.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що 05.02.2008 року ТзОВ « Енергоконсалтінг»було укладено з ТОВ Комерційний банк "АРМА" (далі - Банк) Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 20/2-КІ74 (далі - Кредитний договір).
В подальшому, між ОСОБА_1 та Банком 15.10.2009 року було укладено договір поруки, згідно з положеннями якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно з Відповідачем за повне та своєчасне виконання ним своїх боргових зобов'язань перед Банком за Кредитним договором щодо сплати 106 043,40 грн., в строк до 15-00 годин 15.10.2009 року.
Крім того, між ОСОБА_2 та Банком 15.10.2009 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно з Відповідачем за повне та своєчасне виконання ним своїх боргових зобов'язань перед Банком за Кредитним договором щодо сплати 22 963,06 грн., в строк до 15-00 годин 15.10.2009 року.
Оскільки, ТзОВ «Енергоконсалтінг»не виконало своїх зобов»язань перед банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до платіжних доручень № 1544927 від 15.10.2009 та № 1544939 від 15.09.20009 року було перераховано з власних банківських рахунків, відкритих у Банку, 106 043,40 грн. та 22963, 06 грн відповідно, в якості погашення заборгованості за Кредитним договором
Вважають, що оскільки вони, як боржники виконали солідарний обов»язок, то мають право на зворотну вимогу, а тому ОСОБА_1 просить стягнути з ТзОВ « Енергоконсалтінг»98 066 ( дев»яносто вісім тисяч шістдесят шість грн.. ) 73 коп. -коштів боргу за договором поруки в порядку регресу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення заборгованості, 7420 ( сім тисяч чотириста двадцять) грн. 68 коп. коштів трьох процентів річних за весь період просторочення заборгованості та 20150 ( двадцять тисяч сто п»ятдесят) грн.. суми процентів за користування чужими грошовими котами на весь період прострочення виконання грошового зобов»язання ( загальна сума коштів, що підлягає стягненню становить 125637, 60 ( сто двадцять п»ять тисяч шістсот тридцять сім грн. 60 коп ) Крім того, просить стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1256, 37 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 3400 грн. ОСОБА_2 просить стягнути з ТзОВ «Енергокнсалтінг» 22963, 06 грн ( двадцять дві тисячі дев»ятсот шістдесят три грн. 06 коп ) - коштів боргу за договором поруки в порядку регресу та 229, 63 грн. - сплаченого судового збору, 3400 грн- витрат на правову допомогу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник та представник ОСОБА_2 -ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові. Додатково пояснили, що відповідно до даних, які відображені в бухгалтерському обліку ТОВ КБ « Арма» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно виконали свої зобов»язання в межах договорів поруки, укладених з банком 15 жовтня 2009 року, щодо погашення боргу за кредитним договором № 20\2-KL\4 від 05.02.2008 року між ТзОВ « Енергоконсалтінг» та ТОВ КБ « Арма». Просять суд, позовні вимоги задоволити та стягнути з ТзОВ « Енергоконсалтінг»на користь ОСОБА_1 125637, 60 ( сто двадцять п»ять тисяч шістсот тридцять сім грн. 60 коп ) грн. боргу. Також стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1256, 37 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 3400 грн. Стягнути з ТзОВ «Енергокнсалтінг» на користь ОСОБА_2 22963, 06 грн ( двадцять дві тисячі дев»ятсот шістдесят три грн. 06 коп ) - коштів боргу за договором поруки в порядку регресу, 229, 63 грн. - сплаченого судового збору, 3400 грн- витрат на правову допомогу.
Представник відповідача ТзОВ « Енергоконсалтінг» - Берун Р.В. заперечив проти задоволення позовних вимог. В судовому засіданні пояснив, що дійсно між ТзОВ « Енергоконсалтінг» та ТОВ КБ « Арма» було укладено кредитний договір № 20\2-KL\4 від 05.02.2008 року. Визнав ту обставину, що між ОСОБА_1 та Банком 15.10.2009 року було укладено договір поруки, згідно з положеннями якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно з ТзОВ « Енергоконсалтінг» за повне та своєчасне виконання ним своїх боргових зобов'язань перед Банком за Кредитним договором щодо сплати 106 043,40 грн., в строк до 15-00 годин 15.10.2009 року. Також, визнав і ту обставину, що між ОСОБА_2 та Банком 15.10.2009 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно з ТзОВ «Енергоконсалтінг»за повне та своєчасне виконання ним своїх боргових зобов'язань перед Банком за Кредитним договором щодо сплати 22 963,06 грн., в строк до 15-00 годин 15.10.2009 року. Зазначив, що надані позивачами платіжні доручення 1544927 від 15.10.2009 та № 1544939 від 15.09.2009, на які вони посилаються як на підставу погашення заборгованості перед банком зафіксувало лише операцію по перерахунку коштів між Позивачем та Відповідачем. Також пояснив, що позивачі не надають жодного доказу на підтвердження того, що договори поруки припинено у зв'язку із погашенням боргових зобов'язань по договору кредиту. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, а тому у задоволенні позову просить відмовити.
Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу не визнав повністю та зазначив вони є необґрунтованими, тому в цій частині також просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
В судовому засіданні встановлено і дана обставина визнана сторонами, а тому не підлягає доказуванню в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України, що між ТзОВ « Енергоконсалтінг» та ТОВ КБ « Арма» було укладено кредитний договір 20\2-KL\4 від 05.02.2008 року.
Стаття 553 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед останнім за порушення зобов'язання боржником.
Згідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники і поручитель відповідає у тому ж обсязі, що й боржник.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Банком 15.10.2009 року було укладено договір поруки, згідно з положеннями якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно з Відповідачем за повне та своєчасне виконання ним своїх боргових зобов'язань перед Банком за Кредитним договором щодо сплати 106 043,40 грн., в строк до 15-00 годин 15.10.2009 року.( а.с.4-6)
Також встановлено, що між ОСОБА_2 та Банком 15.10.2009 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно з Відповідачем за повне та своєчасне виконання ним своїх боргових зобов'язань перед Банком за Кредитним договором щодо сплати 22 963,06 грн., в строк до 15-00 годин 15.10.2009 року. ( а.с.45-47)
З оглянутих в судовому засіданні платіжного доручення № 1544927 від 15.10.2009 року вбачається, що платник ОСОБА_1 через ТОВ КБ «Арма» здійснив погашення 106043 грн. 40 коп за кредитним договором № 20\2- KL\4 від 05.02.2008 року ( а.с.7), платіжного доручення № 1544939 від 15.10.2009 року вбачається, що платник ОСОБА_2 через ТОВ КБ «Арма» здійснив погашення 11963 грн. 06 коп за кредитним договором № 20\2- KL\4 від 05.02.2008 року ( а.с. 48)
Дані обставини підтверджені також і оглянутими в судовому засіданні виписками по особовим рахункам з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року ( а.с.8, 49)
Суд відхиляє доводи представника відповідача Беруна Р. В. в тій частині, що вказані платіжні доручення зафіксували лише операцію по перерахунку коштів між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТзОВ «Енергоконсалтінг», оскільки на ухвалу суду про витребування доказів від 08.11.2012 року ( а.с.66) було отримано письмову відповідь, підписану ліквідатором ТВ КБ «Арма», що у відповідності до даних, відображених в бухгалтерському обліку ТОВ КБ «Арма» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно виконали свої зобов»язання в межах суми договорів поруки, укладених з банком 15 жовтня 2009 року щодо погашення боргу за кредитним договором № 20\2- KL\4 від 05.02.2008 року укладеного між ТзОВ «Енергоконсалтінг» та Банком. ( а.с.67)
За таких підстав, в судовому засіданні підтверджено належними та допустимими доказами ту обставину, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали свої зобов»язання в межах суми договорів поруки 106 043, 40 грн та 22963, 06 грн відповідно, укладених з банком 15 жовтня 2009 року щодо погашення боргу за кредитним договором № 20\2- KL\4 від 05.02.2008 року укладеного між ТзОВ «Енергоконсалтінг» та Банком, а тому у відповідності до приписів статті 544 Цивільного кодексу України боржник, в даному випадку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 які виконали солідарний обов'язок, мають право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Відповідно до пункту 3.6. договорів поруки укладених між ОСОБА_1 та ТзОВ «Енергоконсалтінг», ОСОБА_2 та ТзОВ «Енергоконсалтінг» поручитель в разі виконання ним Боргових зобов»язань, стає кредитором боржника відносно виконаної таким чином частини боргових зобов»язань.( а.с.5, 45).
Так, на момент виникнення заборгованості, сума боргу ТзОВ «Енергоконсалтінг» перед ОСОБА_1 складала 106 043,40 грн. Проте, на відповідну вимогу ОСОБА_1, 20 січня 2010 року ТОВ Фірма "Енергоконсалтінг" сплатило 9 000,00 грн. на банківський рахунок ОСОБА_1, відкритий в Рівненській філії ВАТ "Кредобанк", в якості погашення боргу згідно договору поруки від 15.10.2009. В подальшому, 19 серпня 2010 року Відповідачем було перераховано ще 10 000,00 грн. на той самий рахунок з таким же призначенням платежу.Внаслідок цього, сума основного боргу, станом на 19.08.2010 складала 97 043,40 грн., а починаючи з 20.08.2010 і по сьогоднішній день - 87 043,40 грн.
Дані обставини підтверджені оглянутим в судовому засіданні рухом коштів по рахунку з 01.01.2010 по 25.10.2010 року ( а.с.32).
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, приймає до уваги наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за періоди прострочення заборгованості, оскільки останній зроблений у відповідності до вимог чинного законодавства з зазначенням індексу інфляції за даними Державного комітету статистики України,які опубліковані у газеті « Урядовий кур»єр» і є загальновідомими.
Таким чином, сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції, починаючи з дня, наступного за днем першої сплати частини боргу, закінчуючи днем другої сплати, склала: за період з 21.01.2010 року по 19.08.2010 року 99469, 48 грн
Суд погоджується і з наданим позивачем розрахунком трьох процентів річних за періоди прострочення заборгованості, а саме загальна сума процентів = (97043,40x0,03x211/365) + (87043,40x0,03x802/365) =1682,97 + 5737,71 = 7420,68 (грн.)
Відповідно до частини другої статті 1214 ЦКУ, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦКУ).
Згідно зі статтею 536 ЦКУ за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 8 ЦКУ, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
У випадку, коли договором та законом за користування чужими грошовими коштами на період прострочення виконання грошового зобов'язання розмір процентів не встановлений, відповідно до частини першої статті 8 ЦКУ за аналогією повинна застосовуватись частина перша статті 1048 ЦКУ, згідно з якою, якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Слід зауважити, що Верховний суд України в постанові від 24.01.2006 № 14/130 дійшов висновку про застосування статті 1048 ЦКУ до спірних правовідносин за аналогією в частині нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки між сторонами розмір проценту не встановлено.
Суд приймає до уваги наданий позивачем ОСОБА_1 розрахунок заборгованості по процентах, оскільки він виконаний у відповідності до приписів закону.
Таким чином, загальна сума процентів за користування чужими грошовими коштами на період прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання складає: 3760,76+757,74+745,77+206,05+10737,94+ +3941,93=20150,19 (грн.).
Суд приходить до висновку, що одночасне нарахування трьох відсотків річних та процентів за користування безпідставно одержаними грошима є правомірним з огляду на наступне.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦКУ, з одного боку, та проценти, передбачені статтею 536 ЦКУ, - з іншого, є різними правовими явищами, у зв'язку з чим кожний із названих видів процентів застосовується за наявності відповідних підстав, які є різними (неповернення (зберігання) та використання грошових коштів). З урахуванням цього, за наявності правових підстав, можливе одночасне застосування процентів як на підставі статті 625 ЦКУ, так і на підставі статті 536 ЦКУ.
У відповідності до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, а відтак, представником відповідача вказані розрахунки належними та допустимими доказами не спростовані.
Позовні вимоги ОСОБА_2 в силу приписів ст.544 ЦК України та п.3.6. договору поруки також підлягають до задоволення, оскільки ОСОБА_2 виконав повністю свої зобов»язання в межах суми договору поруки, укладеного з банком 15 жовтня 2009 року щодо погашення боргу за кредитним договором № 20\2- KL\4 від 05.02.2008 року укладеного між ТзОВ «Енергоконсалтінг» та Банком, а тому з ТзОВ « Енергоконсалтінг» на користь ОСОБА_2 підлягає до стягнення 22963, 06 грн.
Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача судових витрат пов»язаних з наданням правової допомоги, то в цій частині позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
З матеріалів справи безспірно вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, уклавши 17 вересня 2012 року договори № 20\09 «ЦС»та № 19\09 «ЦС» з ТОВ Міжнародне юридичне агентство «МКН» про надання правової допомоги (а.с.9,50), сплатили останньому по 3 400 гривень кожний, про що свідчать акти наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 20.09.2012 року ( а.с.14,55) та квитанції до прибуткових касових ордерів (а.с.15, 56 ).
Довідками про надання юридичних послуг та актами наданих послуг та квитанціями підтверджено, що зазначена сума сплачена позивачами ТОВ «Міжнародне юридичне агентство «МКН» за вивчення документальних матеріалів, оцінку доказової бази, визначення шляхів вирішення спору між замовником та ТОВ «Енергоконсалтінг», надання консультацій щодо можливих шляхів вирішення спору між замовником та ТзОВ «Енергоконсалтінг» щодо погашення заборгованості та підготовку позовної заяви (а.с. 12, 53).
Склад та розмір витрат, пов'язаних зі сплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цього виду понесених ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрат, суду надано квитанції до прибуткового касового ордера №18. ( а.с.15, 56)
З огляду на те, що вивчення документальних матеріалів, оцінку доказової бази, визначення шляхів вирішення спору між замовником та ТОВ «Енергоконсалтінг», надання консультуй щодо можливих шляхів вирішення спору між замовником та ТзОВ «Енергоконсалтінг» щодо погашення заборгованості об'єктивно не входять до складу юридичних послуг, тому суд вважає, що дані послуги не можуть оплачуватись згідно договорів про надання правової допомоги.
Суд також приймає до уваги і те, що максимально допустимий розмір витрат на правову допомогу, встановлюється Постановою КМУ від 27 квітня 2006 р. N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», якою передбачається, що гранична сума компенсації за правову допомогу не може перевищує суму, що становить 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи, позивачем в даному випадку наданий розрахунок зроблений у відповідності до вимог вищезазначеної Постанови, однак суд бере до уваги лише кількість годин та вартість однієї години роботи за підготовку позовної заяви , що становить 6*400=2400 грн, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення на суму 2400 грн. З аналогічних підстав до часткового задоволення в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягають і вимоги ОСОБА_2 на суму 2400 грн.
Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 документально підтвердженого та сплаченого ним судового збору в сумі 1256 грн.37 коп. ( а.с.16,21)
На користь позивача ОСОБА_2 з відповідача підлягає до стягнення 229 грн. 63 коп. сплаченого ним судового збору.(а.с.57)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,57-60,88, 205, 212, 213-215,218,223, 294 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтінг» та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтінг»про стягнення боргу за договорами поруки в порядку регресу задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтінг» на користь ОСОБА_1 98 066 ( дев»яносто вісім тисяч шістдесят шість грн.. ) 73 коп. -коштів боргу за договором поруки в порядку регресу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення заборгованості, 7420 ( сім тисяч чотириста двадцять) грн.. 68 коп. коштів трьох процентів річних за весь період просторочення заборгованості та 20150 ( двадцять тисяч сто п»ятдесят) грн.. суми процентів за користування чужими грошовими котами на весь період прострочення виконання грошового зобов»язання ( загальна сума коштів, що підлягає стягненню становить 125637, 60 ( сто двадцять п»ять тисяч шістсот тридцять сім грн. 60 коп )
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтінг» на користь ОСОБА_1 1256, 37 грн ( одна тисяча двісті п»ятдесят шість грн.. 37 коп ) - сплаченого судового збору та 2400 ( дві тисячі чотириста ) грн.- витрат, пов»язаних з наданням правової допомоги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтінг» на користь ОСОБА_2 22963, 06 грн ( двадцять дві тисячі дев»ятсот шістдесят три грн. 06 коп ) - коштів боргу за договором поруки в порядку регресу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтінг» на користь ОСОБА_2 229, 63 грн ( двісті двадцять дев»ять грн.. 63 коп. - сплаченого судового збору та 2400 ( дві тисячі чотириста ) грн.- витрат, пов»язаних з наданням правової допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтінг» - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина