Справа №2-725/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

  26 серпня 2008 року                                       Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.

при секретарі            Васільєвій О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В:

            Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання права  власності на  нежилі приміщення та земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу.

Позивачка в судовому засіданні збільшила позовні вимоги та суду пояснив, що у 2008 року між позивачкою та відповідачкою був укладений договір купівлі-продажу ½ частини будинку з усіма господарськими, нежилими будівлями, що розташована АДРЕСА_1 та власної земельної ділянки, яка виділена для обслуговування даного житлового будинку в розмірі 0,0527 га, за яким відповідачка передала позивачці у власність  вищевказане майно, яке остання прийняла та оплатила. Відповідачкою було самовільно перебудовано старий хлів на новий на тому ж місці, за, що вона була притягнута до адміністративної відповідальності. Адміністративне стягнення нею оплачено. В даний час вказаний сарай  не чинить перешкод  іншим громадянам, а також на нього виготовлена технічна документація, окрім того він збудований на виділеній земельній ділянці.

            Даний договір був укладений письмово, однак не був нотаріально посвідчений. В добровільному порядку відповідачка відмовляється від нотаріального посвідчення даного договору посилаючись на сімейні обставини та свій вік. Весь час після придбання будинку позивачка проживає в ньому, здійснює розпорядження, володіння і користування як власник майна. Тому просить визнати  вищезазначений договір купівлі-продажу дійсним та визнати за нею право власності на дане майно та земельну ділянку.

 Відповідачка в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що між нею та  позивачкою дійсно був укладений договір про купівлю вказаного майна, однак даний договір не був нотаріально посвідчений.  Не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, відповідачки, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

 Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та технічного паспорту ½ частина житлового будинку з надвірними будівлями, що розташована АДРЕСА_1  зареєстрована за  ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу.

 Між сторонами був укладений договір купівлі-продажу ½ частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований АДРЕСА_1 та земельної ділянки, що підтверджується договором купівлі-продажу. 

 Згідно витягу з технічної документації від 19.08.2008 року виданої управлінням земельних ресурсів у Кременецькому районі ОСОБА_2 належить земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, що розташована АДРЕСА_1, площею 0,0527 га.

Відповідно до п. 5 ст.376 Цивільного кодексу України  на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За таких обставин суд вважає, що на день продажу самовільно збудованого нежилого приміщення ОСОБА_2 набула права власності на нього, оскільки виготовлена технічна документація та вказане нерухоме майно не порушує права інших осіб.

 Відповідно до ст..220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами  і відбулося повне або часткове  виконання договору, але одна із сторін   ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, тому вважаю що даний договір є дійсним.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно у власність другої сторони, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити  за нього певну суму.   

Відповідно до статті 334 ЦК України  право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення  або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. 

На підставі вищесказаного та керуючись ст.ст. 3,15,118-120 ЦПК України, ст.ст.334,655 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

 Позов задовольнити.

 Визнати договір купівлі-продажу ½ частини будинку з усіма господарськими та нежилими будівлями, що розташовані АДРЕСА_1 та земельної ділянки, яка виділена для обслуговування даного житлового будинку в розмірі 0,0527 га, що розташована АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  дійсним.

Визнати за ОСОБА_1  право власності  на  ½ частину будинку з усіма господарськими та нежилими будівлями, що розташовані АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка виділена для обслуговування даного житлового будинку в розмірі 0,0527 га, що розташована АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу. 

Рішення набирає законної сили  після закінчення строку на його оскарження.

Заява на апеляційне оскарження подається до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга після 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання такої заяви в строк встановлений для її подання.

Головуючий: