УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2012 р. справа № 2а-11278/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.
суддів: Коршуна А.О. Проценко О.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі №2а-11278/10/0470 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про поновлення пропущеного строку та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 14.09.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, згідно якого просив відмінити наказ № 206 о/с від 29.09.2009 року Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про звільнення його з публічної служби - з органів внутрішніх справ за п. 63 "і" (в зв'язку з не проходженням випробування в період випробувального терміну) "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української PCP" від 29 липня 1991 року №114; зобов'язати відповідача поновити його на публічній службі - на службі в органах внутрішніх справ, на посаді інспектора штабу Новомосковського міського відділу (з обслуговування м. Новомосковськ та Новомосковського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, у званні - молодшого сержанта міліції.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у задоволені позову відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що позивачу стало відомо про його звільнення з органів внутрішніх справ у вересні 2009 року, крім того копію наказу про звільнення та трудову книжку відповідач отримав 13.07.2010 року, таким чином позивач пропустив місячний строк звернення до суду з даним позовом.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити. Зазначає, що копію наказу про звільнення та трудову книжку позивач отримав безпосередньо перед зверненням до суду, порушення позивачем терміну погашення заборгованості по кредиту не може бути підставою для звільнення, суд безпідставно відмовив йому у задоволені позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки ухвалою від 15 вересня 2010 року поновив його.
Згідно заперечень відповідач просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що підставою для звільнення позивача стало неповідомлення останнім безпосередньому керівництву інформації про порушення проти нього кримінальної справи, та пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення представника відповідача, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що позивач був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ 08.04.2009 року та призначений на посаду інспектора штабу Новомосковського МВ з випробувальним терміном строком на 8 місяців.
Наказом відповідача від 29.09.2009 № 206 о/с за п. 63 "і" (у зв'язку з не проходженням випробування в період іспитового строку) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ України.
Висновок про дисциплінарну провину та не проходження у зв'язку з цим випробування підтверджується матеріалами службової перевірки, а саме висновком службового розслідування від 14.09.2009 року та поясненням позивача, яке в них міститься, згідно з яким позивач в ході службового розслідування зазначив, що не повідомляв безпосереднє керівництво про ситуацію, яка склалась у зв'язку з несплатою ним кредиту у 2009 році, тобто про порушення кримінальної справи відносно нього.
Враховуючи не повідомлення позивача про знаходження на лікарняному станом на день звільнення, наказом відповідача №1660 від 09.09.2010 року дату звільнення позивача змінено на 09.10.2009 року.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що про порушення своїх прав, тобто про його звільнення, позивачу стало відомо наприкінці вересня-початку жовтня 2009 року, у зв'язку з цим позивач не виходив на службу та не отримував грошове забезпечення. Проте дійсно, виписку з наказу №206 о/с від 29.09.2009 року та трудову книжку позивач отримав 13.07.2010 року (а.с.37).
Поновлення строку звернення до суду та скасування наказу № 206 о/с від 29.09.2009 року Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про звільнення позивача з публічної служби - з органів внутрішніх справ за п. 63 "і" (в зв'язку з не проходженням випробування в період випробувального терміну) "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української PCP" від 29 липня 1991 року №114; зобов'язання відповідача поновити позивача на публічній службі - на службі в органах внутрішніх справ, на посаді інспектора штабу Новомосковського міського відділу (з обслуговування м. Новомосковськ та Новомосковського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, у званні - молодшого сержанта міліції було предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
За позицією позивача, з якою не погодився суд першої інстанції, строк звернення до суду з адміністративним позовом повинен бути поновлений, оскільки про своє звільнення позивач дізнався 15.10.2009 року, однак до 29.06.2010 року він не міг звернутися до суду за захистом своїх порушених прав оскільки кримінальну справу відносно нього не було припинено. Крім того, позивач вважає, що відсутні підстави для його звільнення з публічної служби -з органів внутрішніх справ за п. 63 "і" (в зв'язку з не проходженням випробування в період випробувального терміну).
Згідно позиції відповідача, з якою погодився суд першої інстанції, перебіг строку звернення до суду з адміністративним позовом про поновлення на роботі необхідно рахувати з 13.07.2010 року -дати отримання позивачем наказу про звільнення та трудової книжки, тому враховуючи, що звернення до суду позивача відбулось 14.09.2010 року, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі. Крім того, відповідач вважає, що позивача було обґрунтовано звільнено зі служби, оскільки позивач своїми діями порушив вимоги Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Статут), Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 11.01.1996 № 18, Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, затвердженого рішенням колегії МВС України від 05.10.2000 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до вимог частини 2 статті 99 КАС України та частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у справах про звільнення -в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Таким чином після отримання позивачем 13.07.2010 року копії наказу про звільнення та трудової книжки, він вчасно - в місячний строк звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом. Однак ухвалою суду від 2 серпня 2010 року вказаний позов було залишено без розгляду (а.с.33). Враховуючи отримання позивачем вказаної ухвали - 24 серпня 2010 року, подальше звернення позивача в місячний термін після її отримання, а саме 14.09.2010 року до суду з адміністративним позовом про поновлення на роботі свідчить про те, що строк звернення до суду позивачем не пропущено. Зазначені обставини судом першої інстанції враховано не було.
Проте колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, на підставі досліджених доказів, було вірно встановлено обставини, що підтверджують правомірність звільнення позивача з органів внутрішніх справ України на підставі п. 63 "і" (в зв'язку з не проходженням випробування в період випробувального терміну), оскільки висновок про дисциплінарну провину та не проходженням у зв'язку з цим випробування підтверджується матеріалами службової перевірки від 14.09.2009 року.
Статтею 17 Закону України "Про міліцію" передбачено, що на службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу може бути встановлено іспитовий строк до одного року.
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема:
дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;
Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію»порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
Відповідно до статті 63 п. „і" «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України»особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно правомірності дій відповідача щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ України на підставі п. 63 "і" (в зв'язку з не проходженням випробування в період випробувального терміну), а тому суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволені позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, яке необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200,206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі №2а-11278/10/0470 -без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі -20 липня 2012 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.А. Проценко