КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. Справа№ 5011-55/9439-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від прокуратури: Скакун О.М., Бондарчук І.П.,

від позивача: представник - Решко С.С. - за довіреністю,

від відповідача: представник - Кенюк Л.В. - за довіреністю,

від третьої особи: представник - Лич С.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Солом'янського району м. Києва, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 р.

у справі № 5011-55/9439-2012 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «РЕСО-Гарантія», м. Москва Російської Федерації

до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська регіональна митниця,

про виключення майна з під арешту, зобов'язання повернути автомобіль,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 р. Відкрите акціонерне товариство «РЕСО-Гарантія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська регіональна митниця, про виключення автомобілю Land Rover Range Rover Sport, кузов: SALLSAA348A182448, 2008 року випуску, чорного кольору, з під арешту, зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві повернути автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: SALLSAA348A182448, 2008 року випуску, власнику - ВАТ «РЕСО-Гарантія», без оплати за зберігання, передати його уповноваженому представнику.

Позовні вимоги мотивував тим, що вказаний автомобіль було застраховано у позивача за страховим полісом від 09.08.2011 р. № SYS506694980. 08.09.2011 р. автомобіль було викрадено у м. Москва та внаступному було виявлено і затримано на території України. 16.12.2011 р. Солом'янським районним судом м. Києва винесено постанову, якою спірний автомобіль конфісковано в дохід держави. У зв'язку з тим, що позивачем виплачено страхове відшкодування потерпілому, всі права на автомобіль перейшли до страхової компанії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 р. у справі № 5011-55/9439-2012 позовні вимоги Відкритого страхового акціонерного товариства «РЕСО-Гарантія» задоволено, виключено автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, кузов: SALLSAA348A182448, 2008 року випуску, чорного кольору, з акту опису та арешту серії ВП № 31911709 від 05.03.2012 р., зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві повернути автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, кузов: SALLSAA348A182448, 2008 року випуску, чорного кольору, власнику Відкритому страховому акціонерному товариству «РЕСО-Гарантія».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор Солом'янського району м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права і є таким, що підлягає скасуванню.

Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві також не погоджуючись з прийнятим рішенням звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у результаті помилкових висновків, що не відповідають обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, ігнорування норм процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та вирішення судом питання про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, суд першої інстанції прийняв неправильне рішення.

У письмових запереченнях на апеляційні скарги позивач зазначає, що доводи апеляційних скарг безпідставні, а рішення суду першої інстанції законне і правильне.

Представник позивача в судовому засіданні 15.11.2012 р. заявив клопотання про залишення без розгляду та повернення апеляційної скарги Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, яке мотивоване тим, що останнім не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Для надання часу Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві сплатити судовий збір в судовому засіданні оголошувалась перерва.

22.11.2012 р. Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві надано до суду платіжне доручення № 569 від 16.11.2012 р., згідно якого відповідач оплатив судовий збір за подання апеляційної скарги.

За таких обставин, у клопотанні позивача про залишення без розгляду та повернення апеляційної скарги відповідача слід відмовити.

Крім того, представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з його зайнятістю у іншому судовому засіданні.

Проте, присутнім в судовому засіданні представником позивача клопотань про відкладення розгляду справи не заявлено.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні присутній представник позивача не наполягав на відкладенні розгляду справи, колегія суддів залишає клопотання про відкладення розгляду справи без задоволення.

Представники прокуратури вимоги апеляційних скарг підтримали, просили оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційних скарг заперечував, просив залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримав в повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представник третьої особи також підтримав вимоги апеляційних скарг.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Задовольняючі позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з правомірності вимог позивача щодо виключення автомобілю Land Rover Range Rover Sport, кузов: SALLSAA348A182448, 2008 року випуску, чорного кольору, з під арешту.

Однак, з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: SALLSAA348A182448, 2008 року випуску належав на праві власності Студенниковій Марині Володимирівні, що підтверджується паспортом транспортного засобу № 77 ТХ 366279 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № 77 УС 703267 від 16.08.2011 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

08.09.2011 р. вказаний автомобіль було викрадено в м. Москва. За даним фактом старшим слідчим СВ відділу МВС Росії по Хорошевському району м. Москви порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого п. «б» ч. 4 ст. 158 КК РФ, що підтверджено постановою про порушення кримінальної справи від 09.09.2011 р. № 647728, копія якого долучена до матеріалів справи.

Автомобіль Land Rover Range Rover Sport, кузов: SALLSAA348A182448, 2008 року випуску, чорного кольору було застраховано позивачем відповідно до страхового полісу № SYS506694980 від 09.08.2011 р.

Згідно до п. 3 Додаткової угоди № АТ3024581 від 12.09.2011 р. до Договору страхування SYS № 506694980, після отримання повної суми страхового відшкодування за автотранспортний засіб, Страхувальник повністю відмовляється від своїх прав на автотранспортний засіб на користь Страховика і не має надалі ніяких претензій до Страховика по виплаті страхового відшкодування.

13.10.2011 р. відповідно до платіжного доручення № 53683, потерпілому було виплачено страхове відшкодування у розмірі 1 894 174,31 російських рублів.

Пізніше каналами Інтерполу поліції Росії, було повідомлено про виявлення та затримання автомобіля на території України, м. Київ.

З постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2011 р. у справі № 3/49/12 вбачається, що 10.11.2011 р. співробітниками полку ДПО ДАІ в м. Києві було затримано та доставлено до Київської регіональної митниці автомобіль марки «Range Rover Sport», реєстраційний номер ВН008300, кузов №>SALLSAA348A161938, під керуванням громадянина України Голубова Сергія Анатолійовича. До перевірки Голубов С.А. надав: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на території України С.А. САЕ 670483, паспорт громадянина України серія НС000972, виданий 22.08.95 Придніпровським РВУМВС України в Черкаській області. 10.11.2011 р. співробітниками полку ДПО ДАІ в м. Києві було здійснено запит до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві з метою з'ясування питання щодо зміни ідентифікаційного номеру кузова даного транспортного засобу. Згідно з висновком НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві від 10.11.2011 р. №8/2/70 встановлено, що ідентифікаційний номер кузова зазначеного транспортного засобу змінено шляхом видалення фрагменту з первинним номером шасі (кузова) та подальшим вварюванням на його місце фрагмента з номером SALLSAA348A161938. Ймовірний первинний номер шасі (кузова) SALLSAA348A182448. 10.11.2011 р. встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України, митний контроль та митне оформлення транспортного засобу марки «Range Rover Sport», з первинним номером шасі (кузова) SALLSAA348A182448, не здійснювались та митний кордон України у напрямку в'їзд даний автомобіль не перетинав. Згідно з листом Робочого апарату укрбюро Інтерполу МВС України автомобіль марки «Range Rover Sport» з номером кузова SALLSAA348A182448, за обліками Генерального секретаріату Інтерполу значиться у міжнародному розшуку як вкрадений 08.09.2011 р. в м. Москва, Російська Федерація.

Даною постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2011 р. у справі № 3/49/12 Голубова С.А. визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 353 МК України (в редакції 11.07.2002 р. № 92-IV, чинний з 01.04.2004 р.). Конфісковано в дохід держави безпосередні предмети порушення митних правил, що виручені КРМ згідно протоколу №1887/10000/11, а саме: автомобіль марки «Range Rover Sport», кузов № SALLSAA348A182448, 2008 р.в.

Після винесення Солом'янським районним судом м. Києва відповідної постанови про конфіскацію, вона була скерована до ДВС Солом'янського районного управління юстиції на виконання.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що автомобіль зберігається на складі Київської регіональної митниці, а матеріали відносно нього знаходяться у відповідача, здійснюється реалізація вказаного автомобіля.

Відповідно до приписів статті 60 Закону Країни «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно та про звільнення майна з-під арешту.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.08.1976 р. «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» із змінами та доповненнями зазначено, що сама по собі вказівка у вироку про звернення стягнення на конкретне майно або про його конфіскацію, незалежно від підстав її застосування, не позбавляє зацікавлених осіб можливості доказування свого права власності на це майно шляхом пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства.

Приймаючі оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов до невірного висновку, що оскільки норми Цивільного кодексу України щодо припинення права власності можуть бути застосовані у разі конфіскації майна саме у власника, у власника транспортного засобу громадянки Російської Федерації Студеннікової М.В. майно було викрадено, право власності на автомобіль перейшло до позивача на законних підставах, тому вимоги Відкритого акціонерного товариства «РЕСО-Гарантія» є правомірними.

Колегія суддів зазначає, що дійсно пунктом 10 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 1 ст. 354 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.

Однак, нормами ст. 326 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року N 92-IV, який був чинний на момент вчинення правопорушення та виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що конфіскація як стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 322 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 322 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Таким чином, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме положення ч. 2 ст. 326 , п. 3 ст. 322 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року N 92-IV, оскільки конфіскація транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил, застосовується незалежно від того, чи є транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Отже, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «РЕСО-Гарантія» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.08.1976 р. «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» із змінами та доповненнями, у тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.

Проте, місцевий господарський суд розглянув справу про виключення з під арешту майна, яке конфісковано в дохід держави не залучивши до участі у справі відповідну державну податкову інспекцію.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 р. у даній справі не можна визнати законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

З огляду на викладені обставини, оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Відкритого акціонерного товариства «РЕСО-Гарантія» на користь Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, а також на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги прокурором Солом'янського району м. Києва.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги прокурора Солом'янського району м. Києва, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 р. у справі № 5011-55/9439-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові Відкритого акціонерного товариства «РЕСО-Гарантія» до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська регіональна митниця, про виключення майна з під арешту, зобов'язання повернути автомобіль відмовити повністю.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «РЕСО-Гарантія» (117105, Російська Федерація, м. Москва, пров. Нагорний, 6, інн. 7710045520) на користь Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 536 грн. 50 коп.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «РЕСО-Гарантія» (117105, Російська Федерація, м. Москва, пров. Нагорний, 6, інн. 7710045520) на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО): 820019, рахунок отримувача: 31216206782001 , код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір за позовом ВАТ «РЕСО-Гарантія», Київський апеляційний господарський суд, код ЄДРПОУ 25960043) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 536 грн. 50 коп.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 5011-55/9439-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Корсакова Г.В.

Яковлєв М.Л.