Справа № 22- 8214

                                                                       Головуючий 1 інст. - Зіміна В.Б.

Доповідач - Столбун В.І.

УХВАЛА

Іменем України

18 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляцій­ного суду м. Києва в складі:

головуючого: судді Столбун В.І.      

суддів: Волошиної В.М., Желепи О.В.

при секретарі: Голуб К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеля­ційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 03 серпня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби По­дільського районного управління юстиції в м. Києві, 3-і особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними прилюд­них торгів з реалізації арештованого майна та визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору дарування 1/2 частини квартири.

Заслухавши доповідь судді Столбун В.І., пояснення осіб, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

встановила:

В липні 2006 року ОСОБА_3 подав до суду позов, в якому просив визнати не­дійсним акт державного виконавця та постанову державного виконавця Подільського ра­йонного управління юстиції в м. Києві від 29.03.2001 року, визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна та визнати недійсним свідоцтво про право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та до­говір дарування від 16.04.2004 року.

Під час розгляду справи представник позивача подав заяву, в якій просив вжити заходи забезпечення позову та накласти арешт на спірну квартиру.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.08.2007 року заява була за­доволена. Накладений арешт на 1/2 частку квартири №68 буд.25 по вул. Оболонській в м. Києві, яка належить ОСОБА_2.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати як незаконну, необгрунтовану та постановлену з порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства. При цьому зазначає, що його довіритель є добросовісним набувачем і спірне майно не може бути у нього витребуване. Крім того, у суду не було підстав вважати, що виконання майбутнього рішення може бути утрудненим, оскільки позивач не оспорює право власності ОСОБА_2, яке він набув за договором від 12.05.2005 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що з ОСОБА_3 за рішенням суду від 21.02.2000 року було стягнуто на користь ПТ «Кравченко і Фрідман» борг в сумі 38547 грн. Весною 2004 року він дізнався про реалізацію з прилюдних торгів 1/2 частки належної йому квартири. Прокуратурою Подільського району м. Києва відносно державного вико­навця Черноконь А.В. було порушено кримінальну справу по факту службового підроб-

2

лення, а 15.03.2004 року Подільським районним судом даного державного виконавця ви­знано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

В подальшому відносно реалізованого майна вчинялись різні угоди.

Тобто, наведене свідчить про те, що ненакладення арешту на спірне майно може утруднити виконання майбутнього судового рішення.

За таких обставин колегія вважає правомірним забезпечення позову саме в такий спосіб.

Інші доводи скарги не заслуговують на увагу і не є підставою для скасування ух­вали суду, яка відповідає вимогам процесуального закону

Керуючись ст.ст. 3.03, 307, 312 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 03 серпня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала не оскаржується.