Справа № 0915/1906/2012

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Шалаути Г.І., Девляшевського В.А.

секретаря Городецької У.С.

з участю: апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно придбаного майна (товару) та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 10 липня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

В квітні 2012 року позивач звернулася в суд із зазначеним позовом посилаючись на те, що 03.10.2010 року відповідачка в офісі краси, який знаходиться по АДРЕСА_1 вибрала косметику на суму 1845грн. Товар отриманий відповідачкою належить їй. В якості завдатку відповідачка залишила 10грн., решту суми зобов'язалась сплачувати частинами протягом 6 місяців. Товар відповідачка отримала в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Оскільки свої зобов'язання по сплаті заборгованості відповідачка не виконала та не повернула кошти, просила суд стягнути з відповідачки в її користь борг 1845грн. та 1700грн. моральної шкоди.

Рішенням Тисменицького районного суду від 10 липня 2012 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Вирішено стягнути з ОСОБА_2 1845грн. заборгованості в рахунок безпідставно набутого майна, моральну шкоду в сумі 300грн. та судові витрати. В решті позову відмовлено.

_____________________________________________________________________________

Справа № 2/0915/1906/2012 Головуючий у І інстанції: Гургула В.Б.

Провадження № 22ц/0990/1601/2012 Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.

Категорія 34

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано та не взято до уваги її усні пояснення та письмові заперечення, натомість жодним чином не перевірено та не досліджено подані позивачем докази на підтвердження своїх позовних вимог.

На думку апелянта, суд помилково взяв до уваги копію книжки боржників із записами її замовлення, оскільки оригіналу книжки позивачем суду не представлено, а також в даних записах немає ні дати ні її підпису про те, що вона дійсно замовляла та отримала товар на вказану в позові суму.

Також апелянт вказує, що 03.10.2010 року був вихідний день - неділя і вона знаходилась у себе вдома зі своїм чоловіком та дочкою, а твердження позивачки, що вона в цей день близько 15-ї години отримувала в офісі краси косметику є суперечливими та нічим не підтверджені. Вказує, що з жовтня 2010 року аж до квітня 2012 року пройшло багато часу, однак у суду не виникло питання, чому ж позивачка так довго чекала, щоб звернутися у правоохоронні органи.

З вищенаведених підстав просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач подала до суду письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та надуманими, а рішення суду першої інстанції вважає законним та справедливим, яке просила залишити без змін.

В судовому засіданні апелянт підтримала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції скасувати.

Позивач в судовому засіданні скаргу заперечила, вважає її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просила залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення суду не відповідає.

Відповідно до вимог ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 набула майно (косметику) у позивачки без достатньої правової підстави та повинна відшкодувати його вартість.

Проте, колегія суддів вважає, що до такого висновку суд першої інстанції прийшов передчасно без належного з'ясування дійсних обставин справи.

В матеріалах справи знаходяться копії записної книжки із записами замовлень косметики, однак це аж ніяк не доводить факт отримання відповідачкою косметики та саме на таку суму, яку вказує позивач у своїй позовній заяві, оскільки між сторонами про це відсутня будь-яка угода чи інший належний документ, який би підтверджував отримання відповідачкою товару.

Колегія суддів відхиляє показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6 та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, які взяв за основу суд першої інстанції при ухваленні рішення, оскільки такі докази не є належними та допустимими.

У відповідності до вимог ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

А тому, висновок суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 безпідставно придбаного майна (товару), є необгрунтованим.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження також доводи позивача про заподіяння їй моральної шкоди.

Моральна шкода, відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стягнута судом першої інстанції на користь позивача моральна шкода та судові витрати, є похідними і такими, що випливають із часткового задоволення первісних позовних вимог.

Позивачем не представлено доказів того, що винними діями чи бездіяльністю відповідача їй завдано моральної шкоди.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом постановлено рішення з порушенням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід скасувати, ухваливши у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Тисменицького районного суду від 10 липня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно придбаного майна (товару) та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Г.І. Шалаута

В.А. Девляшевський

Згідно з оригіналом

Суддя Я.Ю. Ковалюк