Справа № 22-1056 2008  р.                                                             Головуючий у 1-й інстанції - Петушков С.А.

Категорія - 45                                                                                                                  Доповідач - Авраменко Т.М.

 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

   20 серпня 2008 року Колегія суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

                                   головуючої судді :  Авраменко Т.М.

                                                суддів: Гайсюка О.В.,Суровицької Л.В.

                                  при секретарі :Слюсаренко Н.Л.

     за участю  сторін і їх представників

                                             

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 18 березня 2008 року в  справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

 

Заслухавши доповідача,пояснення осіб,які прибули в судове засідання,дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

В листопаді   2005 року ОСОБА_1 звернувсь в суд  з позовом до   ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

 

Зазначав,що йому на праві власності належить жилий будинок з надвірними будівлями,що знаходиться АДРЕСА_1,розташований на земельній ділянці площею 2254 кв.м. .

Відповідачка,скориставшись  тим,що межа між сусідніми будинками не була встановлена,зайняла частину належної йому земельної ділянки.

 

       Просив встановити межі земельних ділянок,закріплених за будинками НОМЕР_1 та НОМЕР_2, та зобов*язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні  земельною ділянкою.

 

            В березні 2006 року ОСОБА_2 звернулась в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

 

 

 

                                                                                                                                                     2

               Зазначала,що ОСОБА_1 в 1992 році без її дозволу побудував частково на її земельній ділянці сарай і в даний час будує огорожу ,самовільно пересунувши межі садиби на 2,5 м.

                     Просила визнати межі присадибної земельної ділянки,які були вказані в технічній документації станом на 1999 рік,зобов*язати відповідача відновити межові стовпи,які він самовільно прибрав та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення сараю.

 

               Рішенням Олександрійського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 18 березня  2008 року зобов*язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою,прибравши навіс над тимчасовими будівлями на спільній межі. В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

 

        

            В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить  скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову про визначення меж земельних ділянок та направити справу в цій частині позовних вимог на новий розгляд.

              Зазначає,що суд неповно з*ясував обставини справи,не вирішив спір по суті позовних вимог щодо встановлення меж суміжних земельних ділянок.

 

                В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення,яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнити  її зустрічний позов. Посилається на те,що межі земельних ділянок були встановлені 17 вересня 1999 року,з чим погодився і ОСОБА_1.Спір про встановлення меж відсутній,а між ними виник спір щодо відновлення визначених та самовільно знесених ОСОБА_1 меж.

 

                   В засіданні апеляційного суду кожна із сторін  підтримала доводи своєї апеляційної скарги і просила відхилити апеляційну скаргу іншої сторони.

 

  Колегія суддів вважає,що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню,а   ухвалене судом першої інстанції рішення - скасуванню в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення меж  земельних ділянок та в частині задоволення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом прибрання навісу над тимчасовими будівлями на спільній межі з наступних підстав.

 

      Земельні спори вирішуються судами,органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ч.1 ст.158 ЗК України).Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння,користування і розпорядження земельними ділянками,що перебувають у власності громадян і юридичних осіб,а також спори щодо розмежування територій сіл,районів та областей (ч.2 ст.158 ЗК України).Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок,що перебувають у власності  і користуванні громадян,та додержання громадянами правил добросусідства,а також спори щодо розмежування меж районів у містах (ч.3 ст.158 ЗК України).

       Наведене свідчить,що суд межі відновлює через усунення порушення права землекористування. Відновлення меж - це установлення меж земельної ділянки,для якої раніше органами землеустрою було проведено встановлення меж,але з якихось

 

                                                                                                                                                       3

обставин зникли,перемістились,зіпсувались або стали невиразними межові споруди і межові знаки,за допомогою яких визначались межі  земельної ділянки.

 

           Суд дійшов правильного висновку, що до компетенції суду не відноситься питання про встановлення  меж сусідніх ділянок,оскільки такі межі встановлює землевпорядна організація,проте дійшов безпідставного висновку про  відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення меж  земельних ділянок. Якщо спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства,то в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю.

 

       Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,крім випадків,встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами,які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,які беруть участь у справі,виникає спір.

 

               Матеріалами справи підтверджується,що орган,який розглядав спір щодо межі земельних ділянок сторін по справі,межу не встановив,зазначивши,що вказати місцезнаходження межі між присадибними земельними ділянками неможливо (а.с.16),зазначене рішення сторони не оскаржили.

 

                У висновку судової будівельно-технічної експертизи на питання ухвали суду щодо  відповідності меж  ділянок технічній документації,варіантів приведення меж у відповідність з технічною документацією,варіантів поділу  землі між власниками земельних ділянок зазначено,що неможливо встановити точні межі садибних ділянок і за таких обставин  обмір  земельних ділянок щодо фактичного користування та порушення встановлених меж відкладається до моменту встановлення межових знаків (а.с.65-70).

 

               Жодна із сторін під час розгляду справи в суді першої інстанції не надала належних та допустимих доказів про встановлення меж земельних ділянок , про фактичне  використання сторонами в  даний час земельних ділянок та порушення прав землекористування. Не надано такі докази і в засідання апеляційного суду.

 

                  

             Суд першої інстанції зобов*язав ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою,прибравши навіс над тимчасовими будівлями на спільній межі,разом з тим вирішення питання про усунення перешкод без встановлення меж суміжних земельних ділянок є неможливим і передчасним,тому рішення суду в цій частині позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині позовних вимог за їх недоведеністю.

            

              В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду в частині вирішення позову ОСОБА_2 не встановлено.

 

        На підставі викладеного,керуючись п.1 ч.1 ст.205,п.2 і 4 ч.1 ст.307,ч.1ст.310,п.3ч.2 ст.314,ст.316 ЦПК України,колегія суддів,-

 

                                                     В И Р І Ш И Л А:

 

            

                                                                                                                                                     4

          Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

              Скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 березня 2008 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення меж  земельних ділянок та в частині задоволення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

            Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення меж земельних ділянок закрити,оскільки зазначені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

 

                   В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.

 

                 В решті рішення суду залишити без зміни.

 

          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

 

                Головуюча суддя:

 

                                     Судді: