Справа № 0915/163/2012
Категорія 34
Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.
Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ковалюка Я.Ю.
суддів: Девляшевського В.А., Шалаути Г.І.
секретаря Городецької У.С.
з участю представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат», товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат» на рішення Тисменицького районного суду від 05 липня 2012 року,-
в с т а н о в и л а:
В серпні 2011 року позивач звернулася в суд позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Магнат» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП.
Ухвалою Тисменицького районного суду від 20.12.2011 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ТзОВ «Авілон»
Рішенням Тисменицького районного суду від 05 липня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Вирішено стягнути з ТзОВ «Магнат» в користь ОСОБА_2 37581 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 504 грн. 31 коп. судових витрат, а всього 39085 грн. 31 коп. В решті позову відмовлено.
На дане рішення ТзОВ «Магнат» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
_____________________________________________________________________________
Справа № 2/0915/163/2012 Головуючий у І інстанції: Хоминець М.М.
Провадження № 22ц/0990/1658/2012 Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.
Категорія 34
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 прийшов до висновку, що оскільки ТзОВ «Магнат» є власником транспортного засобу, винного у вчиненні ДТП, то саме з нього слід стягувати завдану шкоду.
Однак, на думку апелянта, судом не було враховано те, що між ТзОВ Магнат та ТзОВ «Укравтосервіс» 02.09.2011 року був укладений договір оренди автотранспорту та механізмів, а в подальшому згідно договору суборенди між ТзОВ «Укравтосервіс» та ТзОВ «Авілон», даний автомобіль був переданий останньому, що підтверджується договорами та актами прийому-передачі.
Також апелянт вказує, що в обліковій картці, виданої Кіровоградський МРЕВ зазначено, що власником автомобіля ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_1 є ТзОВ «Авілон», при наявності техпаспорту ДАО НОМЕР_3, термін дії якого спливає 12.11.2010року. Також з постанови Івано-Франківського міського суду у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_4, що керував транспортним засобом ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_1, на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах із ТзОВ «Авілон».
З вище наведених підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача скаргу заперечив, вважає її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просить залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.
Інші сторони в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Постановлене судом рішення не відповідає вказаним вимогам виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.01.2010 року в 11 год 20 хв. по вул. Шевченка в с. Старий Лисець Тисменицького району сталася дорожно-транспортна пригода, під час якої автомобіль марки ГАЗ-33021 типу фургон р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 зіткнувся з автомобілем марки «Тойота Хайлендер», р.н. НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_2 У результаті ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Вина ОСОБА_4 у вчиненні ДТП підтверджується довідкою про дорожно-транспортну пригоду та постановою Івано-Франківського міського суду від 10.02.2010 року.
Згідно висновку спеціаліста-автотоварознавця від 19.01.2010 року, матеріальний збиток, спричинений позивачу, якому на праві приватної власності належить автомобіль марки «Тойота Хайлендер», р.н. НОМЕР_2, внаслідок пошкодження вказаного автомобіля складає 62461 грн., крім того, за послуги експерта позивач заплатив 400 грн.
Відповідно до чинного на момент ДТП полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого складає 25500 грн, сума франшизи - 510 грн. Українська пожежно-страхова компанія відшкодувала позивачу 25390 грн., невідшкодованою залишилась матеріальна шкода в розмірі 37581 грн.
Суд першої інстанції правильно встановив зазначені вище обставини справи, а також вірно визначив розмір матеріальної шкоди.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції помилково виходив з того, що відповідальність за матеріальну та моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, повинен нести ТзОВ «Магнат», оскільки в діях ТзОВ «Магнат» відсутні такі елементи цивільного правопорушення, як протиправність поведінки та причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: договору суборенди, акту прийому-передачі від 12.11.2008 року (а.с.84); облікової картки від 06.12.2008 року, виданої Кіровоградським МРЕВ, власником автомобіля ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_1 є ТзОВ «Авілон», при наявності техпаспорту ДАО НОМЕР_3, термін дії якого спливає 12.11.2010року; постанови Івано-Франківського міського суду у справі про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_4, який керував транспортним засобом ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_1, на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах із ТзОВ «Авілон».
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, п. 2 постанови від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно з п. 4 зазначеної постанови, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
За таких обставин, на думку колегії суддів, саме ТзОВ «Авілон» має відшкодувати позивачу ОСОБА_2 завдані збитки, оскільки ТзОВ «Авілон» на момент скоєння ДТП було володільцем автомобіля, згідно договору суборенди, а також водій, який безпосередньо вчинив ДТП, перебував із ТзОВ «Авілон» у трудових відносинах і під час вчинення ДТП безпосередньо виконував свої трудові обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Розглянувши справу, в межах пред'явленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат» задовольнити частково.
Рішення Тисменицького районного суду від 05 липня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат», товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон» у користь ОСОБА_2 37581 (тридцять сім тисяч п'ятсот вісімдесять одну) грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 (одну тисячу) грн. на відшкодування моральної шкоди та 504 (п'ятсот чотири) грн. 31 коп. судових витрат, а всього 39085 (тридцять девять тисяч вісімдесять п'ять) грн. 31 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Я.Ю. Ковалюк
Судді: В.А. Девляшевський
Г.І. Шалаута
Згідно з оригіналом
Суддя Я.Ю. Ковалюк