Справа № 2601/19019/12

РІШЕННЯ

іменем України

19.11.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Кирпі П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

у січні 2012 року ПАТ «Платинум Банк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 14.09.2007 між ЗАТ «Міжнародний іпотечний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк», та ОСОБА_3 (далі -відповідач-1) було укладено договір про іпотечний кредит № 3.07091602, за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу-1 кредит в сумі 70000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9,9 % річних строком на 120 місяців.

В порушення умов договору відповідач-1 взятих на себе зобов'язань не виконує. Уточнивши в ході розгляду справи позовні вимоги, зазначив, що станом на 10.10.2012 у відповідача-1 перед банком утворилася заборгованість в розмірі 609038,75 грн., що складається:

- сума заборгованості за кредитом -51153,85 доларів США, що за курсом НБУ, станом на дату нарахування, становить 408872,72 гривень;

- сума заборгованості за відсотками -5973,85 доларів США, що за курсом НБУ, станом на дату нарахування, становить 47748,99 гривень;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків -152417,04 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором, між банком, з однієї сторони, та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), з другої сторони, 14.09.2007 було укладено іпотечний договір № 3.07091602, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, що належить відповідачам.

Просить звернути стягнення на зазначений вище предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором в розмірі 609038,75 грн., а також стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача -ОСОБА_4 позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 14.09.2007 між ЗАТ «Міжнародний іпотечний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Платинум Банк», та ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит № 3.07091602, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу-1 кредит в сумі 70000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9,9 % річних строком на 120 місяців (а.с.7-9).

14 вересня 2007 року зазначена грошова сума була надана відповідачу-1, що підтверджується меморіальним ордером № 9391378 (а.с.20).

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором, між банком, з однієї сторони, та ОСОБА_3 і ОСОБА_2, з другої сторони, 14.09.2007 було укладено іпотечний договір № 3.07091602 (а.с.13), предметом якого є квартира АДРЕСА_1, яка належить відповідачам, що підтверджується даними у довідці-характеристиці, виданої КП Київське міське БТІ (а.с.17).

В порушення умов договору, відповідач-1 взятих на себе зобов'язань не виконує. Станом на 10.10.2012 у відповідача-1 перед банком утворилася заборгованість в розмірі 609038,75 грн., з яких:

- сума заборгованості за кредитом -51153,85 доларів США, що за курсом НБУ, станом на дату нарахування, становить 408872,72 гривень;

- сума заборгованості за відсотками -5973,85 доларів США, що за курсом НБУ, станом на дату нарахування, становить 47748,99 гривень;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків -152417,04 грн.

25 жовтня 2011 року відповідачу-1 було надіслано позивачем письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання за кредитним договором, яку ОСОБА_1 отримав (а.с.68, 69), але заборгованість не погасив.

Також, 13.12.2011 на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлялися аналогічні вимоги, але відповідачі їх не отримали (а.с.70-73).

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також пункт 4.1 іпотечного договору передбачає, що якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу про кредиту) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки, іпотекодержатель (банк) набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Умовами договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмету іпотеки становить 919748 грн., що в еквіваленті при перерахуванні на долари США за офіційним курсом НБУ на день укладання договору (14.09.2007) становить 182128,25 доларів США (п. 1.2 іпотечного договору). Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що становить 609038,75 грн. (76196,52 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 29.11.2012) звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин»при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Також, як зазначалося вище, відповідно до положень статей 33, 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, письмову вимогу про усунення порушення зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було належним чином попереджено відповідача-2 щодо наявності заборгованості, усунення порушення зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 2 ст. 590 ЦК України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.1 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, які передбачені цим або кредитним договором, негайно з моменту такого невиконання або неналежного виконання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи, що відповідача-2 взагалі не було повідомлено про заборгованість відповідача-1, а також те, що вартість предмета іпотеки -чотирикімнатної квартири, як за ціною, визначеною у іпотечному договорі, так і за звичайними цінами на цей вид майна, значно перевищує розмір заборгованості за кредитним договором, а отже вони є неспівмірними, а порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків позивачу і не змінює обсяг його прав (зворотного позивачем не доведено), а застосування зазначеного у постанові Пленуму ВССУ № 5 поняття не суперечить загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини між сторонами, суд вважає, що у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 14, 575, 590, Законом України «Про іпотеку», постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин»суд, -

в и р і ш и в:

позов Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя