Справа № 22-а-6480/08                                           Суддя доповідач: Шаптала Н.К.

                                                                                  Головуючий у 1-ій інст.: Мясоєдова С.С.

донецький апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2008 р.                                                                                                    місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:                                  Шаптала Н.К.

            суддів апеляційного суду:                      Василенко Л.А., Яманко В.Г.

при секретарі судового засідання:                     Літвіновій Л.О.

З участю сторін: представники сторін до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином; 

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року визнані незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності основної державної у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та відповідача було зобов'язано провести такий перерахунок з 06.11.2006 року.  

З даною постановою не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, оскільки вважав, що їх дії, щодо нарахування пенсії позивачу, ґрунтуються на нормах закону та просив винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Колегія суддів заслухавши доповідача, перевіривши матеріалами справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню,  а постанова  суду  першої інстанції - зміні, в частині визначення дати з якої необхідно проводити позивачу перерахунок пенсії.

Перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, колегія встановила, що при вирішенні даного спору,  суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як особі, яка постраждала від ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була встановлена 2-га група інвалідності, пов'язана  з ліквідацією наслідків аварії.

Відповідно до норм ст.ст. 54, 50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1, як інвалід 2-ї групи пов'язаної з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС,  має право на основну - державну пенсію у розмірі 8 - мінімальних пенсій за віком, а також на додаткову пенсію у розмірі 75% - мінімальної пенсії за віком.

Про те, при зверненні позивача за перерахунком пенсії  до Управління Пенсійного фонду йому було відмовлено в такому перерахунку, з тих підстав, що усі пенсійні виплати Пенсійний фонд здійснює відповідно до норм чинного законодавства, в зв'язку з чим ОСОБА_1 і звернувся до суду.

Судова колегія, аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вважає, що при вирішенні даного спору, суд першої інстанції, прийшов до правильного та обґрунтованого  висновку, про необхідність, при розгляді даної справи, керуватися саме нормами ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розмір основної - державної пенсій для інвалідів 2-ї групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим 8 - ми мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія має складати 75 % мінімальної пенсії за віком.

Колегія вважає, дані висновки суду першої інстанції обґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий рівень та соціальний захист, що включає в себе  і  право громадянина на пенсійне забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні  виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя громадянина не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій  та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку. Статтею 17 ЗУ  №2017 основні  державні  соціальні гарантії  встановлюються законами України, з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і  мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Разом з тим, суд першої інстанції припустився помилки в частині визначення дати з якої необхідно робити перерахунок пенсії.

Оскільки, відповідно до вимог пенсійного законодавства, в тому числі й ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З матеріалів справи вбачається, що за перерахунком пенсії ОСОБА_1 звернувся 06.11.2006 року, тобто перерахунок пенсії в даному випадку необхідно проводити з 01.11.2006 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -зміні, в частині визначення дати з якої необхідно робити перерахунок пенсії, а саме: замість 06.11.2006 р., перерахунок пенсії необхідно робити з 01.11.2006 року.

Керуючись ст.ст. 195, п.2 ч.1 ст. 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія;  -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року про визнання незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності основної державної у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та зобов'язання відповідача провести такий перерахунок з 06.11.2006 року - змінити, в частині визначення дати з якої необхідно проводити перерахунок пенсії, зазначивши, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 необхідно проводити з 01.11.2006 року. 

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з дня її проголошення.

Колегія суддів: