Справа № 1715/15232/12
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2012 року Рівненський міський суд
в особі головуючого
судді Кухарця В.М.
при секретарі судового засідання Дадичиній Н.О.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача -адвоката ОСОБА_2
провівши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Житловик ВВ" про стягнення заборгованості із заробітної плати, суми індексації заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати та відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав, -
В С Т А Н О В И В:
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зменшив розмір своїх позовних вимог, відмовившись від позову в частині стягнення з відповідача суми індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, а в решті вимог позов підтримав й з мотивів, наведених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача 31136 грн. суми заборгованості із виплати заробітної плати, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому відповідачем порушенням трудових прав та 1500 грн. судових витрат у виді витрат на правову допомогу адвоката.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, повідомлення про причини неявки до суду представника від нього не надійшло.
З`ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці", ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
З пояснень позивача, а також з поданих ним суду довідки від 09 жовтня 2012 року №39/1-12 про нарахування та утримання заробітної плати, виданої позивачеві приватним підприємством "Житловик ВВ" (а.с.33), копії наказу від 03.07.2006 р. №17к-п.1 по ПП "Житловик ВВ" про прийняття ОСОБА_1 на роботу (а.с.8) вбачається, що позивач перебуває з відповідачем у трудових відносинах, а саме -з 03 липня 2006 року працює на підприємстві електромонтером з ремонту та обслуговування аварійної дільниці. За період роботи у відповідача належна позивачу від підприємства заробітна плата виплачувалася ОСОБА_1, починаючи з 01 січня 2010 року, нерегулярно та не у повному обсязі, що спричинило накопичення заборгованості з оплати праці, яка (заборгованість) станом на 01.10.2012 р. становила 31136 грн.
Таким чином, вказана сума коштів і підлягає до стягнення, оскільки відповідачем вона по суті не оспорюється, з огляду на видану підприємством працівникові та досліджену судом вищезазначену довідку про нарахування та утримання заробітної плати.
Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Як передбачено частиною першою ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що з січня 2010 року відповідач виплачував позивачеві заробітну плату нерегулярно та не у повному обсязі, а відтак, ОСОБА_1 зазнав у зв'язку з цим моральних страждань, адже в силу положень статей 1 -3 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата є соціальною гарантією, що забезпечує фізичній особі задоволення її соціально-побутових та інших потреб та виконання обов'язків перед соціальними інституціями та громадянами (оплата житлово-комунальних послуг, сплата боргів тощо).
Так, на утриманні позивача перебуває двоє неповнолітніх дітей, що вбачається з довідки про реєстрацію за місцем проживання та склад сім'ї, виданої ОСОБА_1 житлово-комунальним підприємством "Покровське" (а.с.9), а також позивач є боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2, ч.ч.3, 5 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої… .
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог розумності і справедливості, розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити у 5000 грн., як про це і просить позивач, з урахуванням також тієї обставини, що розмір заборгованості з оплати праці ОСОБА_1 є значно більшим.
Позивач документально підтвердив понесені ним судові витрати в розмірі 1500 грн. на правову допомогу адвоката (а.с.14), тому вказані витрати підлягають стягненню на його (ОСОБА_1) користь з відповідача.
Таким чином, виходячи з вищенаведених норм законодавства, встановлених судом обставин справи і визначених відповідно до них правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.232, 233, 238 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, п.1 ч.1 ст.80, ч.3 ст.88, ст.ст.212 -215, 224 -228, 233 ЦПК України, підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4, пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір", суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Житловик ВВ" (код ЄДРПОУ 33335230, м.Рівне, вул.Корольова, буд.2) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 31136 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., а всього -36136 (тридцять шість тисяч сто тридцять шість) грн.
Стягнути з приватного підприємства "Житловик ВВ" (код ЄДРПОУ 33335230, м.Рівне, вул.Корольова, буд.2) на користь держави судовий збір в розмірі 361 грн. 36 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: