КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

                                                                                          Справа № 2-2664/11 р.

Провадження № 2/1414/12165/11 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2011 року                                                                                                     м. Миколаїв

                    Корабельний районний суд м. Миколаєва

                    в складі: головуючої по справі - судді Чернявської Я.А.

                    при секретарі судового засідання –Малаховій О.Д.,

                    за участю представника позивача –ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору міни нерухомого майна дійсним, визначення часток у спільній сумісній власності, де третьою особою виступає Універсальна товарна біржа «Нерухомість Н», -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати договір міни, укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що діяла в інтересах на той час неповнолітньої ОСОБА_7 з другого боку, зареєстрований Універсальною товарною біржею «Нерухомість Н»за № 298 від 16.06.1996 року –дійсним.

В обґрунтування позову позивачі вказували, що 16.06.1996 року між ними та відповідачами був укладений договір міни належної їм на підставі Свідоцтва про право власності на житло, зареєстрованого в Миколаївському бюро технічної інвентаризації 07.06.1996 року за реєстраційним № 18712, квартири №52, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Вокзальна, 59, на квартиру №11, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Райдужна, 32, що належала відповідачам на підставі Свідоцтва про право власності на житло, зареєстрованим Миколаївським бюро технічної інвентаризації 21.05.1996 року за реєстровим № 18769, який був зареєстрований Універсальною товарною біржею «Нерухомість-Н»за № 298. Відповідно до умов зазначеного договору міни ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набувають право власності на квартиру АДРЕСА_1, а відповідачі набувають право власності на квартиру АДРЕСА_2. Крім того, вказаний договір був зареєстрований Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»за реєстровим № 18712 від 17.09.1996 року.

В даний час позивачу стало відомо, що у зв'язку із змінами в законодавстві, вищевказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору.

Крім того, ОСОБА_5 –помер. На підставі того, що вищезгадана квартира належить двом особам на праві спільної сумісної власності, один з яких є померлим, а частка спадкодавця у спадковому майні не відома, нотаріусом відмовлено позивачам у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача посилаючись на те, що умови вищевказаного договору виконані сторонами в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Третя особа –Універсальна товарна біржа «Нерухоміст-Н»- у судове засідання свого представника не направила, належним чином повідомлена до суду ніяких заяв не надавала.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, не представили суду доказів проти задоволення позову, тому суд на підставі ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.06.1996 року між ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_6, що діяла в інтересах на той час неповнолітньої ОСОБА_7 з другого боку, укладено договір міни, який був зареєстрований Універсальною товарною біржею «Нерухомість Н»за № 298 від 16.06.1996 року. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набувають право власності на квартиру АДРЕСА_3, а відповідачі набувають право власності на квартиру АДРЕСА_4.

Вказаний договір був зареєстрований Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»за реєстровим № 18712 від 17.09.1996 року.

Згідно з ч.2 ст. 220 Цивільного Кодексу якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Разом з тим, згідно зі ст.334 Цивільного Кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 47, 227 Цивільного кодексу УССР (в редакції 1963 року), який діяв на момент виникнення правовідносин, оскільки одна із сторін повністю виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд має право на вимогу сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Сторони виконали всі суттєві умови договору, тобто відповідачі передали позивачу квартиру АДРЕСА_5. На теперішній час позивач не може розпорядитися своїм майном, оскільки вищевказаний договір купівлі - продажу нотаріально не посвідчений.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

          Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до частини першої статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Порядок виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності врегульовано статтею 370 ЦК України. Відповідно частини другої цієї статті, у разі виділу частки із майна, що є спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно пункту 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 283/8882, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Як вбачається із позову, позивачі просять визначити частки в спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_6 за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, померлим 06.11.1997 року в розмірі 1/3 частки квартири за кожним.

У зв’язку із наведеним, суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

          Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі.

          Керуючись ст. ст. 209, 212-215, 218; 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договору міни нерухомого майна дійсним, визначення часток у спільній сумісній власності, де третьою особою виступає Універсальна товарна біржа «Нерухомість Н» - задовольнити.

Визнати договір міни квартири АДРЕСА_4 на квартиру АДРЕСА_7, укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що діяла в інтересах на той час неповнолітньої ОСОБА_7 з другого боку, зареєстрований Універсальною товарною біржею «Нерухомість Н»за № 298 від 16.06.1996 року та зареєстрований Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»за реєстровим № 18712 від 17.09.1996 року –дійсним.

Визначити частки в спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_8 за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та померлим 06.11.1997 року - ОСОБА_5 рівними –по 1/3 частки квартири за кожним.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частки за кожним на квартиру АДРЕСА_8 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 06.11.1997 року.

Копію заочного рішення направити відповідачам.

Суддя:                                                                                Я. А. Чернявська