Справа № 232/1698/12
Провадження 2-п/232/29/12
У Х В А Л А
03 грудня 2012 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого -судді Іщук Т. П. ,
при секретарі Коваленко Д.І.,
за участю заявника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 22.10.2012 року,-
ВСТАНОВИВ:
22 жовтня 2012 року Староміським районним судом м. Вінниці було винесене заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача на утримання дитини аліменти в розмірі ј частки від всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та на її утримання в розмірі ј частки всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною трьох років, а також 214,60 грн. судового збору на користь держави.
31 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення.
В судовому засіданні заявник заяву підтримав, пояснивши, що не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання сина, однак зважаючи, що дружина працює, вважає стягнення аліментів на утримання дружини безпідставним.
Позивач в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час, місце розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши заяву та матеріали цивільної справи № 221/4668/2012, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту вказаної норми випливає, що скасування заочного рішення судом, який виніс рішення, можливе у випадку встановлення одночасно двох обставин: 1) відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, повістка про виклик в судове засідання, яке відбулося 22.10.2012 року, направлялася за адресою, де мешкає відповідач, тобто м.Вінниця, вул. Примакова,69 (за цією ж адресою подана заява про перегляд заочного рішення), однак була повернута до суду.
Згідно положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомленим про дату, час, місце розгляду справи.
Окрім того, заявник не зазначив та не надав жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Посилання відповідача на ту обставину, що позивач працює не є доказом, що має істотне значення, оскільки відповідно до ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання незалежно від того чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища. Як не є істотним доказом посилання відповідача, без зазначення відповідних доказів, про його утримання дитини. Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач може добровільно виконувати рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини. Щодо посилання відповідача на невідповідність визначеного судом розміру судового збору, Закону України «Про судовий збір», то дане твердження заявника не заслуговує на увагу, оскільки це не є підставою для перегляду заочного рішення. До того ж, таке твердження заявника є помилковим тлумачення ним вказаної норми.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на відсутність двох підстав для скасування заочного рішення, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 230-232 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 22.10.2012 року - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя :