ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/7717/12
04.12.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республики Крим у складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, громадянина України, зі середньо-спеціальною освітою, неодруженого, працюючого водієм ТОВ «Пріорітет Плюс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, працюючи в ТОВ «Пріоритет плюс» м. Полтави, 27.08.2012 року керував належним на праві власності ТОВ «Пріоритет Плюс» технічно справним механічним транспортним засобом автомобілем «DAF» модель - XF95 р/н НОМЕР_1 з напівпричепом «SAMRO» модель S338WHPF р/н НОМЕР_2, на підставі подорожнього листа № ПЦ-001297 від 27 серпня 2012 року здійснюючи вантажні перевезення продуктів харчування вагою 18955 кг за маршрутом Павлоград - Сімферополь.
28 серпня 2012 приблизно о 6 годині 30 хвилин, у світлий час доби, ОСОБА_1, керуючи вказаним вище механічним транспортним засобом, рухався по автодорозі Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта в межах Сімферопольського району АР Крим з боку смт. Молодіжне внапрямку м. Сімферополя поза населеним пунктом, проїжджаючи 649 км +200 м. вищевказаної автодороги, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміни, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, при спробі перестроювання в крайній лівий ряд, для здійснення маневру випередження допустив зіткнення з маршрутним автобусом «I - VAN A07F-332» р/н НОМЕР_3, який попутно рухався з меншою швидкістю під керуванням водія ОСОБА_2 і здійснював пасажирські перевезення за маршрутом № 99 «Ак-Мечеть - Молодіжне».
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса «I - VAN A07F-332» р/н НОМЕР_3 ОСОБА_3, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 105-М від 20.09.2012-04.10.2012 року отримав тілесні ушкодження, несумісні з життям: поєднану тупу травму тіла з переломами лобової, тім'яних, скроневих і основний кісток, травматичну розбіжність вінцевого шва, лівосторонню субдуральну гематому, крововиливи під м'які мозкові оболонки, забої речовини лівої лобної, скроневої і тім'яної часток, розмноження речовини правої тім'яної та скроневої часток, закриту тупу травму грудини з локальними переломами 5,6,7-10 ребер зліва, конструкційні переломи 7,8 ребер зліва, розрив нижньої частки лівої легені, оскільчатий перелом лівої лонної, підвздошної та седаліщної костей з захватом вертлужної впадини, оскільчатий перелом хрестця, неповний розрив лівого хрестово-підвздошного сочленення, пошкодження компактної речовини голівки лівої стегнової кістки, забиті поранення, садну голови, забиту рану живота зліва, садну тіла, лівої верхньої та нижньої кінцівок, синці тіла, нижніх кінцівок, різані рани тіла, лівого стегна, лівого передпліччя, рвану рану проміжності з пошкодженням наружного сфінкрета прямої кишки, що явились причиною смерті ОСОБА_3
Пасажирові автобуса «I - VAN A07F-332» р/н НОМЕР_3 ОСОБА_4 в результаті ДТП 28.08.2012р. згідно висновку судово-медичної експертизи № 388 від 17.10.2012 року заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітини, перелом 9 ребра праворуч з розвитком правостороннього пневматоракса, множинні забиті місця, садна тіла, кінцівок. Дані ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
За наслідками ДТП 28.08.2012р. пасажирові автобуса «I - VAN A07F-332» р/н НОМЕР_3 ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2067 від 05.10.2012 року заподіяні наступні тілесні ушкодження: закритий осколковий перелом хірургічної шийки та великого горбка лівої плечової кістки, синці в області лівого плеча, лівої виличної області.
Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, стало порушення водієм ОСОБА_1, згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи № 3/740 від 23.10.2012 року вимог п.п. 1.5, 2.3. (б, д), 12.3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
- п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
-п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
д) не створювати своїми діями безпеки дорожнього руху;
-п. 12.3 При виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
-п. 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечний інтервал;
-п. 13.3. При обгоні, випередженні, об'їзді перешкоди або зустрічному роз'їзді необхідно дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеку для дорожнього руху.
В даній дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти даному зіткненню шляхом виконання вищенаведених вимог п.п. 1.5, 2.3. (б, д), 12.3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину визнав повністю та показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько о 6 годині ранку він рухався по автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта. Під'їзжаючи до повороту в с. Молодіжне, він рухався по крайньому правому ряду зі швидкістю близько 70-80 км/г. За поворотом в с. Молодіжне він побачив маршрутний автобус жовтого кольору, подивився в дзеркало заднього виду, щоб безпечно перестроїтись в другий ряд та об'їхати автобус. Коли лівий ряд звільнився, він почав перестроюватись, включив покажчик лівого повороту та почав зміщуватись лівіше. В момент обгону, його автомобіль різко потягнуло вправо і відразу стався удар правою передньою частиною його вантажівки з задньою лівою частиною автобуса. Після зіткнення його автомобіль пішов на ліву смугу, а автобус з'їхав з дорожнього покриття. У скоєному щиро розкаюється.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 28 серпня 2012 року приблизно о 6 годині 05 хвилин ранку вона вийшла із дому і пішла на зупинку, де сіла у маршрутне таксі № 99. На наступній зупинці до маршрутного таксі зайшов молодий чоловік, та маршрутка почала тихесенько від'їзджати. Раптом вона відчула сильний удар позаду, після якого автобус відкинуло у кювет. В результаті ДТП їй були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 07 годині ранку їй подзвонили та повідомили, що її син ОСОБА_3 у лікарні. Вона приїхала у 6-ту міську лікарню, де перебувала до 10 години, приблизно у цей час її син помер.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 28 серпня 2012 року приблизно о 6 годині ранку він їхав на маршрутному автобусі №99, в який сів в п. Молодіжне, на роботу. Автобус рухався внапрямку м. Сімферополя в крайньому правому ряду з невеликою швидкістю. Від'їхавши від зупинки, він відчув сильний удар в задню частину маршрутки і знепритомнів. В результаті ДТП йому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
З урахуванням згоди всіх учасників процесу, у тому числі і відповідної заяви підсудного ОСОБА_1, суд згідно ч. 3 ст. 299 Кримінально-процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежив об'єм досліджуваних доказів допитом підсудного, потерпілих і дослідженням письмових доказів, що містяться в матеріалах справи.
Винність підсудного ОСОБА_1, окрім його зізнавальних свідчень та свідчень потерпілих, підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 28.08.2012р. оглянуто місце події, а саме 649 км. + 100 м. а/д «Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта», де 28.08.2012р. було скоєне ДТП /а.с.12-33/.
При огляді автобуса «I - VAN » р/н НОМЕР_3 виявлені пошкодження аварійного характеру, розміщені в передньої, лівої бокової та задньої частині кузова, що зафіксовано в протоколі огляду транспортного засобу від 11.09.2012р./а.с.85-88/.
У відповідності з висновком експертизи №3/650 від 21.09.2012р. встановлено, що безкамерна шина правого переднього коліса автомобіля «Даф» знаходилась в розгерметизованому стані. Розгерметизація даної шини відбулася миттєво, під час зіткнення, в результаті силового впровадження в зовнішню боковину шини виступаючої гострої задньої торцевої частини нижнього кронштейна кріплення лівого краю заднього бампера автобуса «I - VAN A07F-332» /а.с.104-119/.
Відповідно до висновку експерта №105-М від 20.09.2012р. ОСОБА_3 отримав наступні тілесні ушкодження: поєднану тупу травму тіла з переломами лобової, тім'яних, скроневих і основний кісток, травматичну розбіжність вінцевого шва, лівосторонню субдуральну гематому, крововиливи під м'які мозкові оболонки, забої речовини лівої лобної, скроневої і тім'яної часток, розмноження речовини правої тім'яної та скроневої часток, закриту тупу травму грудини з локальними переломами 5 ,6,7-10 ребер зліва, конструкційні переломи 7,8 ребер зліва, розрив нижньої частки лівої легені, розриви нижньої частки лівого легкого, оскільчатий перелом лівої лонної, підвздошної та седаліщної костей з захватом вертлужної впадини, оскільчатий перелом хрестця, неповний розрив лівого хрестово-підвздошного сочленення, пошкодження компактної речовини голівки лівої стегнової кістки, забиті поранення, садну голови, забиту рану живота зліва, садну тіла, лівої верхньої та нижньої кінцівок, синці тіла, нижніх кінцівок, різані рани тіла, лівого стегна, лівого передпліччя, рвану рану проміжності з пошкодженням наружного сфінкрета прямої кишки, що явились причиною смерті ОСОБА_3 З урахуванням даних медичної карти №5656, смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 р. в 10 годині 30 хвилин /а.с.129-134/.
Згідно висновку експерта №2067 від 06.09.2012р. ОСОБА_5 отримала наступні тілесні ушкодження: закритий осколковий перелом хірургічної шийки та великого горбка лівої плечової кістки, синці в області лівого плеча, лівої виличної області. Дані тілесні ушкодження завдані в результаті дії тупого предмета, можливо, при ударі о виступаючу частину салону автомобіля у пасажира при зіткненні транспортних засобів в результаті ДТП 28.08.2012р. Зазначені пошкодження не є небезпечними для життя в момент завдання та відносяться до середнього ступеня тяжкості відповідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. /а.с.141-143/.
Відповідно до висновку експерта №388 від 20.09.2012р. ОСОБА_4 отримав наступні тілесні ушкодження: закриту травму грудної клітини, перелом 9 ребра праворуч з розвитком правостороннього пневматоракса, множинні забиті садна тіла, кінцівок. Дані ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, відповідно до п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. /а.с.152-153/.
У відповідності з протоколами відтворення обстановки та обставин події від 13.09.2012р. та 02.10.2012р. підсудний ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_8 показали та розсказали про обставини скоєння ДТП, яке відбулось 28.08.2012р. /а.с.206-210/.
Згідно висновку автотехнічної експертизи №3/740 від 23.10.2012р. в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ДАФ» р/н НОМЕР_4 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортної пригоді при виконанні ним в комплексі вимог п.п.1.5, 2.3 (б, д), 12.3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України /а.с.216-218/.
Допитавши підсудного ОСОБА_1, потерпілих, а також дослідивши і оцінивши інші зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність винності підсудного ОСОБА_1 в повному обсязі і кваліфікує його дії за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, тяжкі тілесні ушкодження та смерть потерпілого.
При вирішенні питання про призначення підсудному ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами статті 65 Кримінального кодексу України, згідно з якими призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті Кримінального кодексу України, по якій підсудний звинувачується, враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Скоєний підсудним ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує особу підсудного, який раніше не судимий /а.с.228/, притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДРУ /а.с.228/, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно /а.с.225-226/.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, суд визнає його щире розкаяння в скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено.
Враховуючи викладене в своїй сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки, а також конкретні обставини скоєння злочину, суд призначає ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до висновку, що для досягнення виправлення та перевиховання підсудного, а також попередження скоєння ним нових злочинів необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуттям. Підстав для застосування відносно ОСОБА_1 ст. 75 КК України суд не знаходить.
Суд призначає ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки причиною данного ДТП явились грубі порушення підсудним вимог Правил дорожнього руху України, які відрізняються повищенною небезпекою, характерною для таких порушень, відверте ігнорування правил дорожнього руху, яке потягло в свою чергу тяжкі наслідки у вигляді смерті людини, що в даному випадку є несумісним з правом керування транспортними засобами. Крім того, застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами пов'язано з обов'язковою перездачею Правил дорожнього руху України, що буде сприяти належній перевірці і оцінці знань та навичків виконання встановлених вимог Правил дорожнього руху України і профілактиці рецидиву даного виду злочину.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.93 УПК України суд стягує з підсудного витрати у даній справі.
Керуючись статтями 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,
суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
- по частині 2 статті 286 Кримінального кодексу України - 3(три) роки позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2(два) роки.
Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою в СІ м. Сімферополя, водворивши його через ІТУ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, узявши ОСОБА_1 під варту в залі суду.
Строк відбуття покарання відраховувати з 04.12.2012р.
Речові докази - Автобус «I - VAN A07F-332» р/н НОМЕР_3 - залишити ТОВ «Пассажирські перевезення» за належністю; автомобіль ««DAF» модель - XF95 р/н НОМЕР_1, який знаходиться на охоронному майданчику тимчасово затриманого автотранспорту при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Балаклавськая, 68) /а.с.89/ - передати ТОВ «Пріорітет Плюс" за належністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судові витрати на загальну суму 2574,60 грн.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляції через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а особою, яка тримається під вартою - протягом п'ятнадцяти діб з моменту вручення копії вироку.
Суддя