Судове рішення #26400249

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


20 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14646/2012


Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:


Донецький окружний адміністративний суд в складі:


головуючого судді Голуб В.А.


при секретарі Пітель В.М.


за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Абрамової З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Донецькій області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок грошового утримання, -


ВСТАНОВИВ:


ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Донецькій області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок грошового утримання.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у період проходження служби на посаді інспектора СГПЧ-19 ОДПО-2 УПО УВС Донецького облвиконкому у спеціальному званні старшого лейтенанта внутрішньої служби він з 20.04.1988 року по 20.09.1988 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Місце дислокації - м. Чорнобиль. За зазначений період по ліквідації аварії на ЧАЕС позивачу було нараховане грошове забезпечення.

У жовтні 2012 року позивач письмово звернувся до відповідача із проханням видачі йому довідки про грошове забезпечення за період перебування в зоні небезпеки Чорнобильської АЕС для перерахунку йому пенсії з урахуванням чинного законодавства. Відповідачем на підставі облікових даних по грошовому забезпеченню 25.10.2012 року видана довідка за № 07/746 про грошове забезпечення за період перебування в зоні небезпеки Чорнобильської АЕС, з якою позивач категорично не згоден.

Як зазначає позивач, у травні 2012 року йому стали відомі документи, що видавалися під грифом «секретно» і для «службового користування», тому вважає, що відповідачем вказаний у довідці розмір грошового забезпечення нарахований в порушення вимог постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС № 665-195 від 05.06.1986 року, наказу МВС СРСР № 0130 від 11.05.1986 року і наказу МВС СРСР № 0189 від 30.06.1986 року. Дана довідка не враховує підвищення грошового забезпечення збільшеного у два рази, згідно до постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС № 524-156 від 07.05.1986 року, нарахування премії - 60 % на нараховане підвищене грошове забезпечення (постанова Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС № 665-195 від 05.06.1986 року) та нарахування грошового забезпечення за знаходження у стані бойової готовності, що є порушенням, на думку позивача, вищезазначених нормативних актів.

Враховуючи наведене, позивач просить суд визнати дії 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного територіального управління МНС України у Донецькій області незаконними; зобов'язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного територіального управління МНС України у Донецькій області провести у відповідності з вищезазначеними нормативними актами перерахунок грошового утримання за період роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 20.04.1988 року по 20.09.1988 року та видати нову довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні посилався на наступне. Відомості, які відображені у довідці про нараховану та виплачену позивачу заробітну плату за час роботи у зонах небезпеки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, є дійсними. Але, поряд з цим, відповідач при наданні довідок має право вносити записи лише ті, які відображені у розрахунковому листі про нарахування грошового забезпечення у період перебування у зонах небезпеки.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.10.2012 року 2 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Донецькій області позивачу була видана довідка за № 07/746 про заробітну плату за період перебування в зонах небезпеки Чорнобильської АЕС, з якою він не згоден (а.с.9).

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Конституція України у ст. 46 встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до ст. 70 Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо нарахування позивачу грошового утримання за період роботи з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, з огляду на наступне.

Так, у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували робот, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року N 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року N 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року N 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року N 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року N 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. N 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 року № 207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року № 694-рс, від 6 січня 1988 р. № 12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, № 58с від 11 червня 1986 року, № 132с від 16 вересня 1986 року, № 179с від 25 грудня 1986 року, № 8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року N 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року N 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року N 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року N 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року N 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1, 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року.

На підставі вказівки МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року видана вказівка ГУ ДПО № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року «Про компенсацію робітникам зведеного закону протипожежної служби за постійне перебування у місті Чорнобилі в резерві у стані бойової готовності», якою визначена тарифна ставка години надходження у стані бойової готовності, як одна третина години робочого часу з виплатою за обліковий період одинарної тарифної ставки, а робітникам із числа начальницького складу окладу з спеціальне звання.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Також, оскільки ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачене, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.

Згідно з вимогами ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням зазначеного, позивачу повинно бути зроблений перерахунок заробітної плати, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена з обліком всіх зазначених вище постанов, що регламентують порядок оплати праці робітників та службовців з нарахуванням премії в розмірі 60 % тарифної ставки, що повинна бути підвищена на 100 %, тобто вдвічі, а також подвійною оплатою за роботу у вихідні дні, з урахуванням кратності зони небезпеки та обчислення за одну годину як 1/3 години робочого часу за період несення служби у стані бойової готовності, понад середньомісячної заробітної плати, у порівняннями із установленими чинним законодавством нормами.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

У відповідності до п. 7 Порядку, до заяви про призначення пенсії за віком додається, у тому числі, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 № 122; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач у даних правовідносинах діяв у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачений діючим законодавством, у зв'язку із чим суд вважає обґрунтованим позов про визнання дій відповідача щодо нарахування позивачу грошового утримання без врахування вказаних нормативно-правових актів, незаконними та зобов'язання його зробити перерахунок грошового утримання з урахуванням зазначених нормативно-правових актів та видати відповідну довідку для пред'явлення до органів УПФУ для нарахування пенсії.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Донецькій області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок грошового утримання, підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд -


ПОСТАНОВИВ:


Адміністративний позов ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Донецькій області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок грошового утримання, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати дії 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Донецькій області -незаконними.

Зобов'язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок грошового утримання за період його роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 20.04.1988 року по 20.09.1988 року у відповідності до п.1 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 року, п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР та Укрсовпрофу № 207-7 від 10.06.1986 року, п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07.05.1986 року, п. 1, 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 року, п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10.06.1986 року, п. 1 постанови Госкомтруда і ВЦРПС № 153/10-43 від 07.05.1986 року та видати відповідну довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку для пред'явлення до органів Управління Пенсійного фонду України для нарахування пенсії.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 20 листопада 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 26 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.



Суддя Голуб В. А.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація