Справа № 1-253/12

пр. №1-363/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2012 м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кірєєва Р.В.

при секретарях Огірко Т.Ю., Микитин О.В., Шалапуда В.П.,

Майоренко Я.М.,

за участі прокурорів Янішевської О.В., Болховітінова С.В.,

Романюк М.М., Балакірєва М.С.,

Захаричевої О.О., Суховетрук І.І., Зінченко О.Г.,

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

представника потерпілої ОСОБА_14,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м. Києва, має на утриманні малолітню дитину 2012 року народження, з вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року за ст. 190 ч. 1 та ст. 190 ч. 2 КК України до трьох років позбавлення волі, звільненої на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробовуванням строком на три роки,

- у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_15 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за таких обставин.

29 листопада 2011 року ОСОБА_15, з метою заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_7, зателефонувала останній та, представившись співробітником відділу бухгалтерії Національного університету фізичного виховання та спорту України, запропонувала їй перевестись з контрактної форми навчання на бюджетну форму навчання в університеті. При цьому ОСОБА_15 не працювала в Національному університеті фізичного виховання та спорту України, не мала повноважень щодо переведення студентів з однієї форми навчання на іншу і не мала наміру виконати взяті на себе зобов'язання, але запевнила ОСОБА_7 в правомірності своїх дій, наявності реальної можливості за її допомогою переведення з контрактної форми навчання на бюджетну. ОСОБА_15, діючи з метою протиправного заволодіння майном, що належить ОСОБА_7, повідомила останній, що для переведення на бюджетну форму навчання, необхідним є складання відповідної заяви на ім'я ректора університету та передача їй грошових коштів в розмірі 2 500грн., на що ОСОБА_7 погодилась.

30 листопада 2011 року, в першій половині дня, ОСОБА_15, реалізовуючи свій злочинний умисел, зустрілась з ОСОБА_7 на третьому поверсі 1-го корпусу Національного університету фізичного виховання та спорту України, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Фізкультурна, 1, де ОСОБА_7 власноруч склала заяву про її переведення на бюджетну форму навчання та передала заяву ОСОБА_15

Продовжуючи свої злочинні дії, 01 грудня 2011 року, близько 14год. 00хв., ОСОБА_15, перебуваючи на першому поверсі 1-го корпусу Національного університету фізичного виховання та спорту України, повідомивши попередньо ОСОБА_7 неправдиві дані щодо місця своєї роботи та посади, можливості переведення за її допомогою з контрактної форми навчання на бюджетну, маючи прямий умисел на повторне заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом обману, отримала від останньої 2 500грн., завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_15, дізнавшись від ОСОБА_7 про те, що перевестись з контрактної форми навчання на бюджетну бажають й інші студенти, які навчаються із ОСОБА_7 в одній навчальній групі, з метою заволодіння їх майном, повідомила останню про те, що вона також може перевести одногрупників ОСОБА_7 з контрактної форми навчання на бюджетну.

01 грудня 2011 року, близько 08год. 00хв., ОСОБА_15, перебуваючи в приміщенні 1-го корпусу Національного університету фізичного виховання та спорту України, за попередньою домовленістю, зустрілась із ОСОБА_8 та повідомила останній неправдиві дані щодо місця своєї роботи та посади, можливості переведення ОСОБА_8 за її допомогою з контрактної форми навчання на бюджетну та, маючи прямий умисел на заволодіння майном ОСОБА_8 шляхом обману, перебуваючи на четвертому поверсі третього корпусу зазначеного університету, отримала від останньої 2 500грн., завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Продовжуючи свої злочинні дії, 05 грудня 2011 року ОСОБА_15, маючи умисел на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману, зайшла до приміщення 1-го корпусу Національного університету фізичного виховання та спорту України, розташованому по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві та, з інформації, розміщеній на інформаційному стенді університету, дізналась дані про студентів, які мають проблеми із здачею заліків та можуть бути не допущені до здачі екзаменаційних іспитів, зокрема про ОСОБА_10, студентку 1-го курсу денної форми навчання, та вирішила використати проблемну ситуацію ОСОБА_10 з навчанням у своїх цілях, направлених на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, 05 грудня 2011року ОСОБА_15, знаходячись у приміщенні 2-го корпусу Національного університету фізичного виховання та спорту України, представившись заступником ректора університету, зустрілась із ОСОБА_10 та запевнила останню, що допоможе їй у вирішенні проблем у навчанні, а саме допоможе здати заліки та екзаменаційну сесію. При цьому ОСОБА_15, не маючи відношення до навчального процесу у Національному університеті фізичного виховання та спорту України і не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, запевнила ОСОБА_10 в «правомірності» своїх дій і реальній можливості та обов'язковості допомоги при здачі заліків та екзаменаційної сесії, як єдино можливого способу не відрахування з університету, за що ОСОБА_10 повинна була передати їй гроші в сумі 4 500грн., на що остання погодилась та 05 грудня 2011року, близько 15год. 15хв., в приміщенні 2-го корпусу Національного університету фізичного виховання та спорту України, передала ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 2 500грн. для здачі заліків та екзаменаційної сесії, а 07 грудня 2011року, близько 15год. 00хв., в приміщенні 1-го корпусу університету, передала ОСОБА_15 2 000грн. для здачі заліків та екзаменаційної сесії. Вказаними діями ОСОБА_15 заволоділа шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 4 500грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_15, маючи умисел на повторне незаконне заволодіння чужим майном, повідомила батьку ОСОБА_10 - ОСОБА_11 про те, що грошей, отриманих від ОСОБА_10, недостатньо для складання заліків та екзаменаційної сесії.

Сприйнявши пропозицію ОСОБА_15 реально та довіряючи останній в тому, що вона, як співробітник Національного університету фізичного виховання та спорту України, зможе вирішити питання щодо наявних у ОСОБА_10 проблем у навчанні, ОСОБА_11 погодився на пропозицію ОСОБА_15 передати їй 1 000 дол. США.

З метою реалізації злочинного умислу, направленого на повторне, незаконне заволодіння майном ОСОБА_11, шляхом обману, 12 грудня 2011 року, близько 15год.00хв. ОСОБА_15, перебуваючи на четвертому поверсі 1-го корпусу університету, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 1 000дол. США, які останній передав підсудній, довіряючи їй, для здачі заліків та екзаменаційної сесії ОСОБА_10

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_15, представившись старості навчальної групи №62 вказаного університету ОСОБА_16 співробітником деканату університету, дізналась від останньої про те, що студент 1-го курсу контрактної форми навчання ОСОБА_9 бажає перевестись на бюджетну форму навчання та, діючи з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9, 23 грудня 2011року, у першій половині дня, зателефонувала останньому та запропонувала перевести його з контрактної форми навчання на бюджетну, за що ОСОБА_9 повинен був передати їй грошові кошти в сумі 2 500грн.

24 грудня 2011 року, близько 08год. 30хв., з метою реалізації злочинного умислу, направленого на повторне, незаконне заволодіння майном ОСОБА_9, запевнивши останнього в наявності за її допомогою реальної можливості переведення з контрактної форми навчання на бюджетну, ОСОБА_15 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 2 500грн.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_15, дізнавшись від студентки 1-го курсу, заочної форми навчання Національного університету фізичного виховання та спорту України ОСОБА_7, що перевестись з контрактної форми навчання на бюджетну бажають й інші студенти заочної форми навчання, з метою заволодіння їх майном, повідомила ОСОБА_7, що може перевести їх на бюджетну форму навчання зазначеного університету. ОСОБА_7, довіряючи ОСОБА_15, повідомила ОСОБА_12 - студента навчальної групи, в якій і сама навчалась, про те, що ОСОБА_15 має можливість перевести студентів з контрактної форми навчання на бюджетну.

28 грудня 2011року, в ході телефонної розмови, ОСОБА_15 запевнила ОСОБА_12 в правомірності своїх дій та наявності реальної можливості і вигідності переведення з контрактної форми навчання на бюджетну, за що ОСОБА_12 повинен був передати ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 2 500грн.

29 грудня 2011 року, близько 08год. 30хв., подруга ОСОБА_12 - ОСОБА_17, перебуваючи на третьому поверсі 1-го корпусу Національного університету фізичного виховання та спорту України, розташованому по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві, передала ОСОБА_15 грошові кошти ОСОБА_12 в сумі 2 500грн., за переведення останнього на бюджетну форму навчання. Таким чином, ОСОБА_15 незаконно, повторно заволоділа шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_12 в сумі 2 500грн.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_15, дізнавшись від ОСОБА_7 про наявність у студента тієї ж групи навчання, де навчалась ОСОБА_7 - ОСОБА_13 бажання перевестись з контрактної форми навчання на бюджетну, повідомила ОСОБА_7 про те, що зможе перевести студента з контрактної форми навчання на бюджетну. Довіряючи ОСОБА_15, ОСОБА_7 повідомила студенту навчальної групи, де і сама навчалась, ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_15 переводить студентів з контрактної форми навчання на бюджетну.

В ході телефонної розмови із ОСОБА_13, не працюючи в Національному університеті фізичного виховання та спорту України, не маючи відношення до процесу переведення студентів з контрактної форми навчання на бюджетну і не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, ОСОБА_15 запевнила ОСОБА_13 в наявності реальної можливості та вигідності переведення з контрактної форми навчання на бюджетну, за що останній повинен був передати їй грошові кошти в сумі 2 500грн.

29 грудня 2011 року, близько 14год. 00хв., матір ОСОБА_13 - ОСОБА_18, знаходячись в кафе «Челентано», розташованому по вул. Червоноармійська, 63 в м. Києві, передала ОСОБА_15 грошові кошти сина в сумі 2 500грн., за переведення ОСОБА_13 з контрактної на бюджетну форму навчання.

Таким чином, ОСОБА_15 незаконно, повторно заволоділа шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_13 в сумі 2 500грн.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_15 свою вину у вчиненні злочинів визнала повністю, пред'явлені їй цивільні позови визнала частково, заперечивши проти позовів в частині відшкодування моральної шкоди та підтвердила усі фактичні обставини вчинення злочину, зазначивши, що вона дійсно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за встановлених досудовим слідством обставин та ствердила в судовому засіданні, що ввела в оману ОСОБА_7, якій повідомила, що вона є співробітником університету та що може надати послуги за матеріальну винагороду щодо переведення студентів з контрактної форми навчання на бюджетну. Підсудна повідомила ОСОБА_7 неправдиві відомості про те, що для переведення необхідно написати заяву та проплатити благодійний внесок 2 500грн., на що остання погодилась та передала вказану суму. Окрім того, підсудна повідомила ОСОБА_7 про можливість переведення ще двох осіб на бюджетну форму навчання за тих самих умов.

Підсудна ствердила, що так само обманула ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, запропонувавши їм можливість переведення з контрактної форми навчання на бюджетну та отримавши від кожного з них по 2 500грн., не маючи наміру та можливості перевести студентів Національного університету фізичного виховання та спорту з контрактної форми навчання на бюджетну.

Підсудна ОСОБА_15 ствердила в судовому засіданні, що в грудні 2011 року на 4 поверсі 1-го корпусу Національного університету фізичного виховання та спорту вона дізналась інформацію, що міститься на дошці оголошень, про те, що ОСОБА_10 знаходиться в переліку студентів, які можуть бути виключені з університету у зв'язку із академічною заборгованістю. Дізнавшись, де саме у ОСОБА_10 проходять заняття, прийшла до учбового залу, назвалась працівником університету та повідомила потерпілій, що може допомогти їй, на що потерпіла погодилась під умовою, щоб про вказану ситуацію не дізнався її батько - ОСОБА_11 Підсудна повідомила декана факультету, на якому навчалась ОСОБА_10, про те, що є сестрою останньої та отримала для неї обхідний лист для здачі предметів, до яких потерпіла не була допущена. Після цього, вона отримала грошові кошти від ОСОБА_10 В подальшому підсудна не змогла закрити сесію за ОСОБА_10 та подзвонила останній і попросила, щоб вона передала слухавку своєму батьку. В розмові з ОСОБА_11 повідомила останнього про те, що грошей, отриманих від ОСОБА_10, недостатньо для складання заліків та екзаменаційної сесії і, повідомивши потерпілому неправдиві відомості щодо наявності в неї можливості вирішити проблемні питання ОСОБА_10 із навчанням, отримала від ОСОБА_11 1000 дол. США.

Підсудна ОСОБА_15 підтвердила суду, що вона не мала можливості вирішити питання із навчанням ОСОБА_10 та перевести інших потерпілих на бюджетну форму навчання в Національному університеті фізичного виховання та спорту та не збиралась виконувати обіцяне, а представилась співробітником університету виключно з метою заволодіння грошовими коштами потерпілих. Тепер в своїх діях щиро кається, бажає відшкодувати потерпілим завдані збитки та просить її суворо не карати.

Покази ОСОБА_15 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудною змісту обставин злочину, добровільності та істинності її позицій.

Окрім визнання ОСОБА_15 своєї вини у скоєнні злочину, що їй інкримінується, винність підсудної повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, по епізоду заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом обману, вчиненим повторно, вина ОСОБА_15 підтверджується наступними доказами.

Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_7 про те, що вона познайомилась з підсудною 29 серпня 2012 року - в перший день сесії в університеті. В подальшому підсудна запропонувала їй можливість переведення на бюджетну форму навчання в університеті, повідомляючи при цьому, що є співробітником університету та дочкою одного з професорів, що викладає в ньому. На пропозицію підсудної погодилась та віддала їй грошові кошти, написавши за вказівкою останньої заяву про переведення з бюджетної форми навчання на контрактну. Після чого, підсудна повідомила про можливість переведення на бюджетну форму навчання ще декількох студентів.

В судовому засіданні ОСОБА_7 повністю підтвердила показання, дані нею на досудовому слідстві про те, що приблизно 29 листопада 2011 року, у вечірній період часу, коли вона знаходилася біля свого будинку по місцю проживання, на її мобільний телефон подзвонила ОСОБА_19, яку потерпіла раніше знала як особу, що представилась працівником університету та родичкою однієї із студенток, що навчалась в групі разом з потерпілою та поцікавилась станом справ у вказаної студентки, а також повідомила, що на даний час, на заочній формі навчання, збереглося два бюджетні місця та запропонувала потерпілій зайняти вказане місце.

Потерпіла ОСОБА_7 ствердила, що до того дня вона декілька разів бачила у стінах університету підсудну із списками і дійсно вважала її співробітницею університету. Підсудна повідомила потерпілій, що допоможе їй перевестись на бюджетну форму навчання, оскільки вона дуже добре віднеслася до студентки, за яку просила підсудна і саме тому вона пропонує таке переведення на бюджетну форму навчання. Повіривши в щирість слів підсудної, погодилась на пропозицію останньої передати їй символічну плату в розмірі 2500 гривень, яку необхідно сплатити до Благодійного фонду на розвиток університету за оформлення переводу. При цьому підсудна, в ході розмови, весь час наголошувала, що із оплатою у фонд не можна затягувати, а робити все необхідно дуже швидко. Після чого, вони домовилися зустрітися в приміщенні університету наступного дня та 30 листопада 2011 року, приблизно в першій половині дня, знаходячись по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві, в приміщенні 1-го корпусу Національного університету фізичного виховання та спорту, на третьому поверсі 1-го корпусу, в холі, вона зустрілася із ОСОБА_20, яка, поздоровавшись, пішла в сторону бухгалтерії та, повернувшись через декілька хвилин, принесла чистий аркуш паперу та сказала писати заяву на переведення на бюджетну форму навчання. Потерпіла особисто склала заяву на ім'я ректора про переведення з контрактної форми навчання на бюджетну, заочного відділення університету. Після чого, ОСОБА_20 пішла із заявою в сторону кабінету ректора університету, повернувшись через 10-15 хв., при цьому на заяві знаходились дві резолюції, виконані кульковою ручкою, у верхній частині заяви - резолюція від імені ректора університету, а на іншій - нижній частині - резолюція від імені першого заступника ректора. Після чого, 01 грудня 2011року, приблизно о 14.00 год., потерпіла зустрілася із ОСОБА_15 на першому поверсі 1-го корпусу НУФВСУ, по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві, де і передала їй кошти в розмірі 2500 гривень у Благодійний фонд на розвиток університету для її переводу на бюджетну форму навчання.

В судовому засіданні підсудна підтвердила показання потерпілої щодо заволодіння грошовими коштами останньої за вказаних обставин.

Висновком експерта №76 від 19 березня 2012 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи з ілюстративними таблицями (а.с. 36-47 т.1) підтверджується, що текст - «Перший заст. ректора …» та підпис, які містяться у лівому нижньому кутку заяви ОСОБА_7 на ім'я ректора Національного університету фізичного виховання та спорту про переведення її з контрактної форми навчання на бюджетну, під текстом, виконаним кульковою ручкою чорного кольору, особисто ОСОБА_7, від імені першого заступника ректора Національного університету фізичного виховання та спорту, виконані ймовірно, ОСОБА_15 Текст - «не заперечую» та підпис, які містяться у правому верхньому кутку вищевказаної заяви, ліворуч від найменування адресата, від імені ректора Національного університету фізичного виховання та спорту, виконані, ймовірно, ОСОБА_15

Речовим доказом - заявою ОСОБА_7 на ім'я ректора Національного університету фізичного виховання та спорту про переведення її з контрактної форми навчання на бюджетну (а.с. 50, т.1).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 17 лютого 2012 року (а.с. 61-63, т.1), який містить дані про те, що ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_15, як особу, що представилась ОСОБА_20 та 01 грудня 2011року отримала від неї кошти в сумі 2 500грн. за переведення на бюджетну форму навчання в Національному університеті фізичного виховання та спорту, але не перевела та гроші не повернула.

По епізоду заволодіння ОСОБА_15 майном ОСОБА_8 шляхом обману, вчиненим повторно, вина підсудної підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка в судовому засіданні ствердила, що після установочної сесії в грудні 2011 року ОСОБА_7, на той час староста групи, в якій вона навчалась, повідомила про наявність можливості переходу з контрактної форми навчання на бюджетну та запитала, чи бажає вона скористатись такою можливістю. Ввечері вона передзвонила ОСОБА_7 та погодилась на таку пропозицію, після чого остання продиктувала телефон підсудної. Зателефонувавши підсудній, домовилась з останньою про зустріч о 8-ій годині ранку біля факультету університету, де вони зустрілись та потерпіла написала дві заяви, які забрала підсудна для візування у ректора університету. Підсудна зайшла до кабінету, що знаходиться в 3- му корпусі на 2-му поверсі університету та, вийшовши з кабінету, віддала їй заяву, після чого вона віддала підсудній грошові кошти в сумі 2 500грн.

Потерпіла ОСОБА_8 ствердила, що підсудна безпосередньо їй пропонувала перейти з контрактної форми навчання на бюджетну.

Підсудна ОСОБА_15 повністю підтвердила показання потерпілої та підтвердила вчинення злочину за вказаних обставин.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка ствердила в судовому засіданні, що підсудна повідомила її про можливість переведення декількох студентів з контрактної форми навчання на бюджетну. Після чого вона зателефонувала ОСОБА_8 та повідомила про можливість переведення з контрактної форми навчання на бюджетну та повідомила телефонний номер підсудної. На той час дійсно вважала, що підсудна працює в університеті та зможе допомогти студентам в переведенні з контрактної форми навчання на бюджетну.

Протоколом виїмки від 02 березня 2012 року (а.с. 73, т.1), який містить дані щодо вилучення заяви про переведення на бюджетну форму навчання Національного університету фізичного виховання та спорту України, написану власноруч ОСОБА_8 від 01 грудня 2011року на ім'я ректора університету, що містить резолюції від імені ректора та проректора Національного університету фізичного виховання та спорту України.

Висновком експерта №84 від 20 березня 2012 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи з ілюстративними таблицями (а.с. 85-95 т.1) підтверджується, що текст «Не заперечую» та текст «ІІ сем.2012р.», які містяться у лівому верхньому кутку вищевказаної заяви, навпроти тексту, виконаного кульковою ручкою синього кольору, особисто ОСОБА_8, виконані, ймовірно, ОСОБА_15

Речовим доказом - заявою ОСОБА_8 на ім'я ректора Національного університету фізичного виховання та спорту про переведення її з контрактної форми навчання на бюджетну (а.с. 98, т.1).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 20 лютого 2012 року (а.с. 108-110, т.1), який містить дані про те, що ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_15, як особу, що представилась співробітником університету на ім'я ОСОБА_15, отримала від ОСОБА_8 2 500грн. за переведення її на бюджетну форму навчання, але в подальшому обіцянку не виконала, кошти не повернула.

По епізодам заволодіння ОСОБА_15 грошовими коштами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 шляхом обману, вчиненим повторно, вина підсудної підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_10, яка ствердила в судовому засіданні, що 05 грудня 2011року, в другій половині дня, коли вона знаходилась в приміщенні НУФВСУ, їй зателефонувала підсудна та, представившись заступником ректора університету і з'ясувавши де вона знаходиться, запропонувала зустрітись в 2 - му корпусі університету. Із підсудною вона зустрілась на сходах вказаного корпусу університету, де підсудна повідомила про те, що може допомогти у вирішенні проблемної ситуації, що склалась у навчанні у зв'язку із пропусками занять та повідомила, що така допомога буде коштувати певну суму грошей. Після вказаної розмови вона пішла на лекцію, яка проводилась в тому ж корпусі університету та, хвилин через 15-20, їй знову зателефонувала підсудна та попросила вийти з аудиторії. В цей час з аудиторії вийшла викладач ОСОБА_21, з якою підсудна розмовляла декілька хвилин, після чого вона вийшла з аудиторії та зустрілась з підсудною, яка повідомила, що її допомога буде коштувати 2 500грн. Погодившись на пропозицію підсудної, вона зустрілась з останньою в корпусі №2 НУФВСУ приблизно о 15год. 15хв. 05 грудня 2011року і вона передала підсудній 2 500грн.

Потерпіла ОСОБА_10 повністю підтримала в судовому засіданні показання, дані на досудовому слідстві про те, що 07 грудня 2011 року в першій половині дня їй зателефонувала підсудна та повідомила, що суми 2 500грн. не вистачає для вирішення питань з навчанням і їй ще необхідно передати 2000грн., на що потерпіла погодилась, оскільки вважала передачу вказаних коштів єдиним можливим варіантом залишитись навчатись в університеті, а тому 07 грудня 2011року, приблизно о 15год. 00хв., зустрілась із підсудною в першому корпусі НУФВСУ та передала їй 2 000грн. В подальшому, 11 грудня 2011року, після повернення батьків із закордону, їй зателефонувала підсудна та попросила дати слухавку її батьку - ОСОБА_11, після чого розповіла про передачу грошей жінці, яка назвалась заступником ректора університету, для вирішення питань із навчанням. В подальшому вона дізналась від батька, що вказана жінка за грошову винагороду допоможе не тільки закрити питання щодо пропущених занять та іспитів, а і допоможе перевести її з контрактної форми навчання на бюджетну.

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 лютого 2012 року (а.с. 130-132, т.1), який містить дані про те, що ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_15, як особу, що представилась ОСОБА_20 та, під виглядом допомоги по навчанню, заволоділа її власними грошовими коштами 05 грудня 2011року в сумі 2 500грн. та 07 грудня 2011року в сумі 2 000грн. В подальшому ОСОБА_10 стало відомо, що ця жінка її обманула і намірів допомагати в неї не було.

Показаннями потерпілого ОСОБА_11, який ствердив в судовому засіданні, що в грудні 2011 року він спілкувався з деканом факультету, на якому навчалась його донька ОСОБА_10, та дізнався, що остання має проблеми у зв'язку із пропусками занять. Після чого, їм зателефонували і слухавку взяла ОСОБА_10 та передала слухавку йому для розмови із жінкою, яка представилась ОСОБА_22 та яка попросила про зустріч для обговорення проблем, що виникли у доньки, у зв'язку із навчанням. Після чого, донька - ОСОБА_10 зізналась, що передала грошові кошти особі, яка назвала себе співробітником університету. З підсудною він зустрівся наступного дня. При зустрічі підсудна представилась ОСОБА_23, помічником проректора університету та попросила для вирішення проблем із навчанням доньки 1 000дол. США і просила принести кошти разом із заліковою книжкою.

Потерпілий ОСОБА_11 ствердив в судовому засіданні, що він обіцяв підсудній подумати над її пропозицією, але остання зателефонувала йому та повідомила, що вирішувати вказане питання необхідно терміново, оскільки вона їде на конференцію. Того ж дня, після обіду, він привіз підсудній до 1-го корпусу університету грошові кошти в сумі 1 000дол. США та залікову книжку його доньки. При цьому ОСОБА_15 повідомила йому, що працює в деканаті університету.

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 20 лютого 2012 року (а.с. 176-178, т.1), який містить дані про те, що ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_15, як особу, яка представилась ОСОБА_23, помічницею ректора НУФВСУ і повідомила, що вирішить питання здачі іспитів та заліків його доньки ОСОБА_10 за 1 000 доларів США, які він їй передав, але це питання не було вирішено та грошові кошти не були повернуті.

Показаннями свідка ОСОБА_24, яка ствердила в судовому засіданні, що працює на посаді декана факультету здоров'я, фізичного виховання, туризму та менеджменту Національного університету фізичного виховання та спорту України. Свідок повністю підтвердила показання, які вона давала на досудовому слідстві про те, що орієнтовно 05 грудня 2011 року вона перебувала на своєму робочому місці в першому корпусі у кабінеті № 422 університету по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві. У другій половині вищевказаного дня, до неї в кабінет зайшла жінка, на вигляд 22-28 років, середньої тіло будови, з волоссям чорного кольору, овальним обличчям, була вдягнута у білий пуховик та, представившись рідною сестрою студентки першого курсу факультету здоров'я, фізичного виховання, туризму та менеджменту ОСОБА_10, спитала щодо її академічної успішності. Вказана жінка, на той час, не викликала жодної підозри, оскільки була схожа на ОСОБА_10, із зацікавленістю питала про її успішність та було враження, що остання дійсно переживає за сестру. Вона розповіла вказаній жінці, що ОСОБА_10 має багато пропусків, не зданих заліків та атестацію і тому її подальше перебування у університеті, якщо вона не ліквідує заборгованості, буде під питанням. Ця жінка, що представлялася сестрою ОСОБА_10, відповіла, що вона повідомить про ситуацію батьків, і що вони вживуть відповідних заходів, після чого пішла. 23 грудня 2011 року до неї у робочий кабінет зайшла секретар та повідомила, що прийшла рідна сестра ОСОБА_10 та попрохала виписати її сестрі «бігунок», а сама ОСОБА_10 здає заліки у університеті. Вказаний «бігунок» виписала секретар, після чого вона його підписала, «бігунок» передали особі, яка назвалась сестрою ОСОБА_10.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_24 ствердила, що саме підсудна зверталась до неї та називалась сестрою ОСОБА_10 за вказаних обставин.

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 08 лютого 2012 року (а.с. 137- 139, т.1), який містить дані про те, що ОСОБА_24 впізнала ОСОБА_15, як особу, що 05 грудня 2011 року приходила до її кабінету та представилась рідною сестрою ОСОБА_10 - студентки 1-го курсу факультету здоров’я, фізичного виховання та менеджменту.

Показаннями свідка ОСОБА_16, яка ствердила в судовому засіданні, що 23 грудня 2011року їй зателефонувала жінка, яка представилась співробітником університету та поцікавилась станом справ у ОСОБА_10, на що свідок відповіла, що ОСОБА_10 має багато пропусків. 24 грудня 2011 року, після екзамену вона, знаходячись в аудиторії групи по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві, як староста групи, збирала залікові книжки, які на момент канікул знаходились в неї. Залікової книжки ОСОБА_10 не було. Перед екзаменом вона зателефонувала ОСОБА_10 та запитала в неї, де залікова книжка, на що остання повідомила, що книжка знаходиться у вищевказаної жінки, яка розпитувала в неї про одногрупників 23 грудня 2011 та представилася співробітницею деканату університету.

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 02 лютого 2012 року (а.с. 146-148, т.1), який містить дані про те, що ОСОБА_16 впізнала ОСОБА_15, як особу, з якою вона зустрічалась 23 грудня 2011року у приміщенні 1-го корпусу університету і та повідомила, що вона є співробітником деканату факультету здоров'я людини, фізичного виховання, туризму та менеджменту, щоб надати їй деяку інформацію про інших студентів.

Показаннями свідка ОСОБА_21, яка в судовому засіданні повністю підтвердила показання, які вона давала на досудовому слідстві про те, що 05 грудня 2011 року вона перебувала в приміщенні другого корпусу Національного університету фізичного виховання та спорту України по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві, в аудиторії № 90 та проводила лекцію з історії України студентам 1-го курсу групи № 61-66 вказаного університету. Це була третя пара в університеті, яка проводиться з 13.00 год. до 14.35 год. Під час лекції, одна із студенток, а саме ОСОБА_10, вийшла із аудиторії і швидко повернулася. Після чого, до аудиторії зайшла дівчина, на вигляд 25-30 років, з темним волоссям середньої довжини. Вказана дівчина попросила вийти її із аудиторії, на що вона погодилась. Дівчина представилася співробітником деканату університету та запитала, чи можна підійти до неї пізніше з приводу контрольної та попросила її дозволу, щоб переговорити із ОСОБА_10. Після чого, вона повернулася до аудиторії продовжувати викладати, а ОСОБА_10 вийшла до вказаної жінки, яка представилася співробітником деканату університету.

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 09 лютого 2012 року (а. с. 152-154, т.1), який містить дані про те, що ОСОБА_21 впізнала ОСОБА_15, як особу, яка 05 грудня 2011 року, під час третьої пари в університеті фізичного виховання та спорту України по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві, викликала її з аудиторії, представившись співробітником деканату, а після спілкувалась із студенткою ОСОБА_10.

По епізоду заволодіння ОСОБА_15 грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману, вчиненим повторно, вина підсудної підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_9, який в судовому засіданні повністю підтвердив показання, дані ним на досудовому слідстві про те, що 23 грудня 2011 року йому зателефонувала жінка, яка представилась ОСОБА_20 - працівником деканату НУФВСУ та повідомила, що його номер телефону вона взяла у ОСОБА_16 - старости групи, в якій він навчається. В ході телефонної розмови вказана ОСОБА_20 повідомила про можливість переходу з контрактної форми навчання на бюджетну, для чого необхідним є написати заяву на ім'я ректора та сплатити грошові кошти в сумі 2 500грн., на що він, після розмови з батьком, погодився. По його приїзді до Києва приблизно о 14год. 45хв. 23 грудня 2011 року вони зустрілись біля першого корпусу НУФВСУ по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві. Дівчина, що підійшла до нього, представилась ОСОБА_20 - співробітником деканату університету та запропонувала пройти на другий поверх 1-го корпусу до читальної зали, де він і написав, під диктовку вказаної дівчини, заяву про переведення з контрактної форми навчання на бюджетну та підписав її. Після чого, дівчина, яка представилась ОСОБА_20 - співробітником деканату університету, повідомила, що піде підписувати заяву в бухгалтерії та у ректора і, повернувшись, показала дві резолюції на заяві - одну від бухгалтерії про те, що гроші сплачені, а другу - від ректора та попросила якнайшвидше передати їй грошові кошти в сумі 2 500грн. Про передачу коштів вони домовились на 24 грудня 2011 року. Приблизно о 08год. 40хв. 24 грудня 2011року, знаходячись трохи вище від входу до 1-го корпусу НУФВСУ по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві він передав вказаній жінці 2 500грн.

В подальшому, після того, як стало відомо, що його ошукали, підсудна повернула йому 2 500грн.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 ствердив, що підсудна ОСОБА_15 і є тією жінкою, яка представилась ОСОБА_20 - співробітником деканату університету та якій він передав 2 500грн. за його переведення з контрактної форми навчання на бюджетну.

Показаннями свідка ОСОБА_16, яка ствердила в судовому засіданні, що вона дійсно повідомила підсудній, яка назвалась працівником деканату НУФВСУ, номер мобільного телефону ОСОБА_9 В подальшому, 23 грудня 2011 року, на консультації перед іспитом, в ході розмови із ОСОБА_9, останній їй повідомив, що вказана жінка запропонувала йому перевестися на бюджетну форму навчання за деяку суму грошей, а вона підтвердила йому, що вона дійсно дзвонила їй на мобільний телефон і вона надала вказаній жінці його номер мобільного телефону, оскільки остання представилася співробітником деканату, і вона їй повірила.

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання (а. с. 20-22, т.2), який містить дані про те, що ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_15, як особу, яка представилась ОСОБА_20, співробітником деканату НУФВСУ і якій він передав грошові кошти в розмірі 2 500грн. за начебто переведення на бюджетну форму навчання 24 грудня 2011 року, приблизно о 08год. 40хв. по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві, в подальшому дізнавшись, що вказана дівчина його ошукала та не збиралась займатись його переводом.

По епізоду заволодіння ОСОБА_15 грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману, вчиненим повторно, вина підсудної підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_12, який ствердив в судовому засіданні, що 28 грудня 2011 року йому зателефонувала ОСОБА_7 та запропонувала перейти на бюджетну форму навчання, повідомивши при цьому, що в неї є знайома, яка працює в університеті. Він погодився з такою пропозицією та ОСОБА_7 надала йому номер телефону підсудної, яка, в ході телефонної розмови, повідомила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вже переведені на бюджетну форму навчання, а тому у нього не виникло сумнівів в наявності реальної можливості переведення. Про зустріч вони домовились із підсудною на наступний день о пів на дев'яту години ранку, але він не зміг поїхати, а тому на зустріч поїхала його дівчина ОСОБА_17, яка написала заяву від його імені та передала підсудній грошові кошти в сумі 2 500грн.

Потерпілий ОСОБА_12 підтвердив в судовому засіданні, що підсудна повернула йому частину грошових коштів, а саме - 200грн.

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 27 лютого 2012 року (а. с. 40-42, т.2), який містить дані про те, що ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_15, як особу, з якою він зустрічався в період часу з 26 січня 2012 року по 30 січня 2012 року з приводу повернення йому грошових коштів в розмірі 2 500грн., які вказаній жінці передала його дівчина ОСОБА_17 29 грудня 2011року в приміщенні 1-го корпусу НУФВСУ по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві. Грошові кошти не повернула, на бюджетну форму навчання, як обіцяла, до 09 січня 2012 року не перевела.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка ствердила в судовому засіданні, що підсудна повідомила її про можливість переведення декількох студентів з контрактної форми навчання на бюджетну. Після чого вона зателефонувала ОСОБА_12 та повідомила про можливість переведення з контрактної форми навчання на бюджетну та повідомила телефонний номер підсудної. На той час дійсно вважала, що підсудна працює в університеті та зможе допомогти студентам в переведенні з контрактної форми навчання на бюджетну.

Показаннями свідка ОСОБА_17, яка в судовому засіданні повністю підтвердила показання, дані нею на досудовому слідстві про те, що 28 грудня 2011 року її хлопець ОСОБА_12 був у неї, коли йому на мобільний телефон подзвонила староста його групи ОСОБА_7 Після телефонної розмови ОСОБА_12 повідомив їй, що є можливість перевестися на бюджетну форму навчання. Після чого, він поїхав до себе додому та, ввечері цього ж дня, ОСОБА_12 передав їй грошові кошти в розмірі 2500 гривень та номер мобільного телефону дівчини на ім'я ОСОБА_19, повідомивши, що їй необхідно передати гроші в розмірі 2500 гривень та написати заяву про його переведення на бюджетну форму навчання. ОСОБА_12 сказав, що необхідно буде зустрітися із вищевказаною ОСОБА_19 приблизно о 08.30 год. 29 грудня 2011року, біля приміщення Національного університету фізичного виховання та спорту України по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві. Вона погодилася йому допомогти та, приблизно о 08.00 год. 29 грудня 2011року, під'їхала до приміщення першого курсу НУФВСУ України по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві. В цей же час, вона зателефонувала жінці на ім'я ОСОБА_19, яка сказала її почекати. Вказана жінка під'їхала приблизно о 08.30 год. Зайшовши до корпусу, вона привіталася та попросила йти за нею. Перебуваючи в приміщенні університету ОСОБА_19 продиктувала їй текст заяви, яку вона склала від імені ОСОБА_12. Потім вони вийшли з приміщення кафедри, і ОСОБА_19, як вона повідомила, пішла підписувати заяву у ректора та, повернувшись, продемонструвала резолюцію, виконану від імені ректора університету зі словами «Не заперечую», нерозбірливий підпис «ОСОБА_26». Після цього, вона передала ОСОБА_19 грошові кошти в розмірі 2500 гривень, за переведення ОСОБА_12 на бюджетну форму навчання.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 ствердила, що підсудна і є тією жінкою на ім'я ОСОБА_19, якій вона передала грошові кошти в сумі 2 500грн. за переведення ОСОБА_12 на бюджетну форму навчання за вказаних обставин.

По епізоду заволодіння ОСОБА_15 грошовими коштами ОСОБА_13 шляхом обману, вчиненим повторно, вина підсудної підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_13, який ствердив в судовому засіданні, що 28 грудня 2011 року йому зателефонувала ОСОБА_7 - староста навчальної групи, де він навчався, та повідомила про можливість переведення на бюджетну форму навчання в університеті, на що він погодився і ОСОБА_7 надала йому номер телефону підсудної. Він зателефонував підсудній, яка повідомила про необхідність передачі грошових коштів в короткі терміни та запропонувала зустрітись 29 грудня 2011 року та повідомила, що передати кошти та написати заяву зможе хтось із його родичів. 29 грудня 2011року на зустріч до підсудної поїхала його мама - ОСОБА_18, яка передала підсудній в піцерії «Челентано» грошові кошти в сумі 2 500грн. та заповнила заяву в одному екземплярі.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка ствердила в судовому засіданні, що після того, як підсудна повідомила її про можливість переведення декількох студентів з контрактної форми навчання на бюджетну, вона зателефонувала ОСОБА_13 та повідомила про можливість переведення з контрактної форми навчання на бюджетну та повідомила телефонний номер підсудної. На той час дійсно вважала, що підсудна працює в університеті та зможе допомогти студентам в переведенні з контрактної форми навчання на бюджетну.

Показаннями свідка ОСОБА_18, яка в судовому засіданні повністю підтвердила показання, які вона давала на досудовому слідстві про те, що приблизно 27 грудня 2011року син зателефонував їй на мобільний телефон та повідомив, що є можливість перейти на бюджетну форму навчання, для чого необхідно сплатити якісь гроші та написати заяву. 29 грудня 2011року, приблизно о 10год.30хв., її син ОСОБА_13, знаходячись на роботі, зателефонував їй на мобільний телефон знову та повідомив, що особа, яка буде займатися переведенням його на бюджетну форму навчання, сказала, що гроші необхідно передати вже сьогодні. Вона відповіла сину, що буде зайнята, але гроші необхідно передати до 14.00 год., після чого він передав їй номер мобільного телефону вказаної особи, повідомивши, що її звати ОСОБА_19. Приблизно о 14.00 год. вказаного дня вона була біля інституту по вул. Фізкультурній, 1 в м. Києві, після чого їй на мобільний передзвонила ОСОБА_19 і повідомила, що вона спізниться на півгодини. Вони зустрілися біля 1-го корпусу університету, після чого пішли до кафе «Челентано». Знаходячись в приміщенні кафе, ОСОБА_19 надиктувала їй заяву про переведення її сина на бюджетну форму навчання, після чого вона передала підсудній грошові кошти в розмірі 2500 гривень. При цьому ОСОБА_19 пояснила, що гроші необхідні на розвиток університету і вона передасть грошові кошти до бухгалтерії університету і в найближчий час повідомить про наявність наказу про переведення її сина на бюджетну форму навчання.

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 17 лютого 2012 року (а.с. 66-68, т.2), який містить дані про те, що ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_15, як особу, яка представилась ОСОБА_20 та яка нібито за переведення його на бюджетну форму навчання в університеті отримала грошові кошти у розмірі 2 500грн., які вказаній особі передала його мама. В подальшому грошові кошти дівчина не повернула, обіцянку про переведення не виконала.

Документом - довідкою Національного університету фізичного виховання і спорту України від 27 січня 2012 року №001-86 (а.с. 141 т. 2) підтверджується, що ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, в Національному університеті фізичного виховання і спорту України ніколи не працювала та не навчалась.

Документом - довідкою Національного університету фізичного виховання і спорту України від 21 січня 2012 року №001-197 (а.с. 137 т. 2) підтверджується, що в Національному університеті фізичного виховання і спорту України ніколи не діяв будь-який благодійний фонд типу «Розвиток інституту», як і будь-який інший благодійний фонд, мета або завдання діяльності якого були б направлені на отримання коштів від фізичних та/або юридичних осіб для розвитку університету.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що підсудна ОСОБА_15, вчинивши раніше злочин, передбачений ст. 190 КК України, за що була засуджена вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року за ст. 190 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі, за ст. 190 ч. 2 КК України до 3 років обмеження волі, згідно ст. 70 КК України визначено остаточне покарання 3 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробовуванням строком на 3 роки, відповідних висновків для себе не зробила та вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, тобто злочин, передбачений ст. 190 ч. 2 КК України.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_15 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу підсудної, зокрема дані, що її характеризують, сімейний стан.

ОСОБА_15 не працює, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває (а. с. 154, 155 т. 2), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 152).

На утриманні ОСОБА_15 знаходиться донька ОСОБА_25 2012 року народження (а.с. 99, 100 т.3), яка утримується підсудною самостійно.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_15 суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної злочином шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_15 судом не встановлено.

Приймаючи до уваги суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_15 злочину, її особу, наявність каяття у вчиненому та наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, враховуючи, що на утриманні підсудної перебуває дитина 2012 року народження, суд приходить до висновку, що підсудній слід обрати покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів, у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ст. 190 ч. 2 КК України.

Відповідно до вимог статті 72 ч. 3 КК України покарання у виді штрафу та покарання, призначене за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року, складанню, відповідно до вимог ст. 70 ч. 4 КК України, не підлягають і мають виконуватись самостійно.

По справі потерпілими ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 заявлені цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Так, потерпіла ОСОБА_7 просить стягнути з ОСОБА_15 2 500грн. матеріальних збитків та 7 300грн. спричиненої моральної шкоди (а.с. 59, т.1; а.с. 5 т. 3).

В обґрунтування заявленого позову в частині стягнення з підсудної спричиненої моральної шкоди ОСОБА_7 посилається на те, що внаслідок дій ОСОБА_15 їй були спричинені моральні страждання, пов'язані із залишенням навчання, перенесеним стресом, почуттям провини перед студентами, з якими навчалась, негативними змінами в житті.

Потерпіла ОСОБА_8 просить стягнути з ОСОБА_15 2 500грн. матеріальних збитків (а.с. 106, т.1).

Потерпіла ОСОБА_10 просить стягнути з ОСОБА_15 4 500грн. матеріальних збитків (а.с. 128, т.1).

Потерпілий ОСОБА_11 просить стягнути з ОСОБА_15 1000 дол. США матеріальних збитків та 12 400грн. спричиненої моральної шкоди (а.с. 173, т.1; а.с. 4 т.3).

Потерпілий ОСОБА_12 просить стягнути з ОСОБА_15 2 500грн. матеріальних збитків (а.с. 38, т.2).

Потерпілий ОСОБА_13 просить стягнути з ОСОБА_15 2 500грн. матеріальних збитків (а.с. 64, т.2).

Оцінюючи всі досліджені докази по справі, суд вважає, що позови потерпілих про відшкодування збитків, завданих злочином та стягнення з підсудної суми заподіяної моральної шкоди, підлягають задоволенню в частині стягнення майнової шкоди, завданої злочином, а в частині стягнення спричиненої моральної шкоди позови ОСОБА_7 та ОСОБА_11 підлягають частковому задоволенню.

Так, згідно ст. 1166 ч. 1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, вимоги потерпілих про стягнення з підсудної грошових коштів в рахунок відшкодування завданої злочином шкоди підлягають задоволенню в частині досліджених судом фактичних обставин справи, в межах пред'явленого обвинувачення.

Так, як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду справи встановлено завдання злочином шкоди потерпілим ОСОБА_7 на суму 2 500грн., ОСОБА_8 на суму 2 500грн., ОСОБА_10 на суму 4 500грн., ОСОБА_13 на суму 2 500грн.

Враховуючи, що в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_12 підтвердив, що підсудна частково відшкодувала йому заподіяні збитки в сумі 200грн., його позов підлягає частковому задоволенню в сумі 2 300грн.

Позовні вимоги ОСОБА_11 в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, підлягають задоволенню в розмірі 7 993 грн. 00к. (сума обрахована судом виходячи з офіційного курсу НБУ станом на день вирішення справи (1 000дол. США х 7,993грн.).

Суд вважає, що вимоги потерпілої ОСОБА_7 в частині відшкодування моральної шкоди є частково підставними, оскільки дії ОСОБА_15 щодо заволодіння належними їй грошовими коштами призвели до порушення нормального способу життя потерпілої.

Розмір такої шкоди з врахуванням ступеня моральних страждань, порушення нормального способу життя потерпілої, затрачанням додаткових зусиль для організації свого життя та захисту своїх прав, перенесеного нею стресу, з врахуванням матеріального становища підсудної ОСОБА_15, суд визначає в розмірі 4 000грн. В решті позову в цій частині слід відмовити.

Суд вважає, що вимоги потерпілого ОСОБА_11 в частині відшкодування моральної шкоди є частково підставними, оскільки дії ОСОБА_15 щодо заволодіння належними йому грошовими коштами призвели до порушення прав потерпілого.

Розмір такої шкоди, з врахуванням ступеня моральних страждань, враховуючи наведені потерпілим доводи в обґрунтування заявленого позову, а також часткове визнання підсудною позову, суд визначає в розмірі 3 000грн. В решті позову в цій частині слід відмовити.

Речові докази по справі: заяву ОСОБА_7 про переведення її на бюджетну форму навчання у Національному університеті фізичного виховання та спорту України; заяву ОСОБА_8 про переведення її на бюджетну форму навчання у Національному університеті фізичного виховання та спорту України - слід зберігати разом з матеріалами кримінальної справи.

Судові витрати по справі за проведення експертиз підлягають стягненню з підсудної в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_15 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00к.

На підставі ст. 72 ч. 3 КК України покарання, призначене за даним вироком та покарання, призначене за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року - виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: заяву ОСОБА_7 про переведення її на бюджетну форму навчання у Національному університеті фізичного виховання та спорту України; заяву ОСОБА_8 про переведення її на бюджетну форму навчання у Національному університеті фізичного виховання та спорту України - зберігати разом з матеріалами кримінальної справи.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки м. Києва, паспорт НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2) 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00к. матеріальної шкоди, завданої злочином та 4 000 (чотири тисячі) грн.00к. моральної шкоди, а всього 6 500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00к. В решті позовних вимог відмовити.

Позов ОСОБА_8 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки смт Бородянка Бородянського району Київської області, паспорт НОМЕР_2) 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00к. матеріальної шкоди, завданої злочином.

Позов ОСОБА_12 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця м. Київ, паспорт НОМЕР_3 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3) 2 300 (дві тисячі триста) грн. 00к. матеріальної шкоди, завданої злочином. В решті позовних вимог відмовити.

Позов ОСОБА_11 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_19, уродженця м. Краснодон Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, паспорт НОМЕР_4) 7 993 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 00к. матеріальної шкоди, завданої злочином та 3 000 (три тисячі)грн. 00к. моральної шкоди, а всього 10 993 ( десять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 00к. В решті позовних вимог відмовити.

Позов ОСОБА_13 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженця м. Київ, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_5, паспорт НОМЕР_5) 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00к. матеріальної шкоди, завданої злочином.

Позов ОСОБА_10 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_18, уродженки м. Луганськ, паспорт НОМЕР_6, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_6) 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00к. матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_15 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в м. Києві (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві р/р №31253272210699 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018 код 25575285 (примітка: (код 10120) «За проведення експертизи») судові витрати в сумі 2 648 (дві тисячі шістсот сорок вісім) грн. 16к. за проведення експертизи №76.

Стягнути з ОСОБА_15 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в м. Києві (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві р/р №31253272210699 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018 код 25575285 (примітка: (код 10120) «За проведення експертизи») судові витрати в сумі 2 353 (дві тисячі триста п'ятдесят три) грн. 92к. за проведення експертизи №84.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Р.В. Кірєєв