Вх. 11.06.2008 р.

Справа № 1-113/2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                 24 липня 2008 року Рахівський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючої - судді  Бліщ О.Б.

               при секретарі - Павлюк А.В.

 з участю: прокурора - Чічак І.Я.

                  захисника - ОСОБА_1

                  законного представника потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рахів справу про обвинувачення

            ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, з середньою освітою, сезонного робітника,  не одруженого, раніше не судимого, громадянина України,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно в          02 годині, в смт. Ясіня, по вул. Миру, в порушення вимог Правил Дорожнього руху України, зокрема  п.2.1 а) „водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення”, б) „ реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності його власника - свідоцтво про право власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон”, п.10.1 „перед початком руху, перестроюванням та іншою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим  учасникам руху”; п.11.2 «Водії нерейкових транспортних засобів повинні вести їх якнайближче до правого краю проїзної частини дороги»; 11.3 «На дорогах з двостороннім рухом, які мають по  одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху дозволяється лише для обгону, об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини дороги у дозволених місцях, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу»; п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; п.12.2 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у  межах відстані видимості дороги»; п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху  або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»; п.12.4 „У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км./год.”, керуючи автомобілем марки «LIFAN-520» не впорався з керуванням, виїхав на обочину зустрічної смуги руху, від чого автомобіль заїхав в кювет, звідки його відкинуло та вдарило в дерево, внаслідок чого пасажир автомобіля  ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер в Ясінянській міській лікарні.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою у скоєному визнав повністю та показав суду, що 23.03.2008 року, після обіду, у свого знайомого ОСОБА_5, який мешкає по вул. Київській в смт. Ясіня він придбав легковий автомобіль марки „ LIFAN”, державний номерний знак НОМЕР_1, за 65 000 тисяч гривень, тобто суму, рівній на той час 13 000 доларів США. Купивши у ОСОБА_5 автомобіль, домовилися, що наступного дня, тобто 24.03.2008 року, в понеділок, вони поїдуть в м. Рахів до державного нотаріуса, для оформлення  генерального доручення. Оплативши ОСОБА_5 названу ним суму  грошей, він наполіг на тому, щоб він віддав йому автомобіль одразу, так як йому не терпілося покатати на ньому своїх друзів. На придбаному автомобілі він поїхав додому, щоб показати його своїм батькам та родичам, після чого, під вечір, сів за кермо придбаного автомобіля і вирішив поїхати на ньому в центр смт. Ясіня на дискотеку. Разом зі ним в автомобіль сів його двоюрідний брат ОСОБА_4. Приїхавши в смт. Ясіня вони з братом заходили в кафе, а коли в колишньому ресторані „Лісоруб” розпочалася дискотека, направилися туди. На дискотеці вони знаходилися  приблизно до 00.30 години, після її закінчення вони з братом вирішили поїхати до знайомих дівчат, в присілок Свидовець, так як їх на дискотеці не було.

 По дорозі вони заїхали в бар „Ліон”,  де він  випив каву та сік, а його брат випив пиво. Посидівши в барі, вони направилися в напрямку присілка Свидовець, рухалися по центральній дорозі, яка була мокрою, в ту ніч падав дощ із снігом. Рухаючись по вул. Миру із швидкістю руху 70-75 км/год., в  районі церкви, він став об'їжджати вибоїни на дорозі, прийняв вліво і миттєво відчув, що автомобіль потягло сильно вліво, автомобіль став не керованим , тоді він зрозумів, що виїхав на мокру обочину дороги, вдарився в якийсь твердий предмет. Що відбувалося далі не пам'ятає. До свідомості прийшов наступного ранку в Рахівській райлікарні. Там же, зі слів свого батька довідався, що під час ДТП  ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер.        

У вчиненому щиро розкаюється, він не бажав настання таких наслідків, смерть потерпілого для нього є також втратою, адже ОСОБА_4 був його братом і товаришем. Просить його не карати суворо та не позбавляти права керування транспортними засобами .  Також просить врахувати, що шкоду, спричинену злочином, відшкодовано в добровільному порядку.     

         Законний представник потерпілого ОСОБА_2 показав, що ОСОБА_4 являвся йог сином, проживав разом з ним та дружиною.   В неділю 23.03.2008 року, біля 19 години, ОСОБА_4, разом зі своїми друзями, направився на дискотеку. Близько 23 години він ліг спати,  сина на той час вдома ще не було.        Приблизно об 04 годині по мобільному телефону його сповістили про те, що в смт. Ясіня по вул. Миру ДТП, учасниками якої були його син та племінник та про те, що вони обоє отримали тілесні ушкодження, тому відправлені в лікарню. Коли він приїхав до Ясінянської міської лікарні, лікарі повідомили його, що син помер через декілька хвилин після того, як його доставили до лікарні. Також головний лікар повідомив, що ОСОБА_3 доправили з тілесними ушкодженнями до Рахівської райлікарні.

         Ніяких претензій морального та матеріального характеру до водія ОСОБА_3, який є його племінником не має, просить його суворо не карати.                                

          Свідок  ОСОБА_6 показав, що 23.03.2008 року, біля 2 години він їхав по вул. Миру смт. Ясіня  в напрямку залізничного вокзалу, куди підвозив до поїзда свого сина. По вулиці Миру його обігнав легковий автомобіль чорного кольору, який  рухався в напрямку м. Рахова.

          Приблизно через 50 метрів від місця обгону, побачив, що названий автомобіль став виїжджати на зустрічну смугу руху, після чого пропав з його поля зору. Проїхавши ще метрів 100-150, він побачив, що вказаний автомобіль вдарився в дерево і постійно сигналив. Біля автомобіля вже стояв якийсь незнайомий молодий чоловік.  Зупинивши автомобіль і вийшовши з нього, він побачив за кермом автомобіля молодого хлопця, який потребував медичної допомоги і він та той незнайомець стали його витягувати із салону автомобіля кузов автомобіля був дуже пошкодженим.

         Витягнувши із салону автомобіля водія, він побачив, що йому слід спішити до поїзда, сказав тому молодому хлопцеві, що він незабаром повернеться та наказав йому викликати швидку медичну допомогу. Через декілька хвилин він знову повернувся на місце ДТП, де йому стало відомо про те, що водія відправили в Ясінянську міську лікарню. Також його сповістили, що в салоні автомобіля є поранений пасажир. Оглянувши пасажира, він сказав людям, які були на місці ДТП не чіпати його, щоб не зашкодити, так як травми були серйозні, та дочекатися карети швидкої допомоги. Приїхавши в лікарню він побачив водія, якому вже надали першу медичну допомогу і в той самий момент до лікарні привезли пасажира, який був у важкому стані, без свідомості. Хлопцеві стали надавати необхідну медичну допомогу, але через декілька хвилин  він помер.

          Свідок ОСОБА_7, в ході досудового слідства ствердив, що 23.03.2008 року, він знаходився в гостях у своєї дівчини ОСОБА_8, яка мешкає в смт. Ясіня, на вул. Миру, навпроти угорської церкви. Близько 02 години він вийшов з будинку, щоб перекурити. Тоді побачив, що з боку центру селища, в напрямку будинку ОСОБА_8 рухався якийсь автомобіль, побачив світло фар  та почув сильний удар. Зрозумівши, що в дерево вдарився автомобіль, відразу ж направився до місця ДТП, де побачив, що передня частина автомобіля повністю розбита, автомобіль стояв на колесах. У салоні автомобіля на задньому сидінні побачив молодого хлопця, тобто водія, якого відкинуло від удару назад. В цей час на місце ДТП на легковому автомобілі приїхав головний лікар Ясінянської міської лікарні ОСОБА_6 зі своїм сином, які стали витягувати із салону автомобіля водія, також хтось із людей по мобільному телефону викликав швидку медичну допомогу. 

          Свідок ОСОБА_9 показала суду, що 23.03.2008 року, біля 2 год., вона почула на вулиці гуркіт, тому вийшла на двір, де побачила, що біля її будинку  в дерево вдарився  автомобіль. Біля місця ДТП вона впізнала водія ОСОБА_3, а також головного лікаря Ясінянської лікарні ОСОБА_6. Водій автомобіля самостійно вибрався з салону та через кілька хвилин втратив свідомість. Потім сусіди витягли з автомобіля пасажира, якого разом з водієм відправили в лікарню. 

           Свідок ОСОБА_10 покази якого досліджено, показав, що 23.03.2008 року  біля 2 год.  він прокинувся від гуркоту на вулиці. Вийшовши з будинку, побачив, що біля дерева стояв розбитий автомобіль. В автомобілі він побачив двох хлопців - водія і пасажира. Біля  автомобіля стояли його сусід ОСОБА_7 та лікар ОСОБА_6, які згодом допомогли вибратись з автомобіля водію. Також  він допоміг витягти з автомобіля пасажира, якого разом з водієм забрала швидка допомога.

           Свідок ОСОБА_5 в ході досудового слідства ствердив, що в лютому 2008 року він придбав легковий автомобіль марки „LIFAN”. В березні 2008 року його знайомий виявив намір придбати у нього автомобіль. 23.03.2008 року ОСОБА_3 приніс йому обумовлену суму грошей, тому вони домовились, що ОСОБА_3 того ж дня забере автомобіль, а на наступний день вони поїдуть в нотаріальну контору для оформлення довіреності. ОСОБА_3 сплатив йому всю суму грошей та поїхав на автомобілі у невідомому  напрямку. Наступного дня він дізнався, що того ж вечора ОСОБА_3 скоїв ДТП. Претензій з приводу пошкодження автомобіля він не має, оскільки ОСОБА_3 сплатив йому за нього всю суму. 

           Окрім повного визнання вини підсудним ОСОБА_3, винність його доведена перевіреними в ході судового слідства  матеріалами справи:

-    Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.03.2008 року та схемою до протоколу, згідно яких  місцем пригоди являється ділянка дороги навпроти будинку АДРЕСА_2 (а.с.2-3, 4);

-    Фото таблицею до протоколу огляду місця події , на якій відображено автомобіль «LIFAN-520» після його зіткнення з деревом (а.с.5-6);

-    Протоколом огляду транспортного засобу та протоколом затримання транспортного засобу, на якому була скоєна ДТП ( а.с.7, 8);

-    Висновком №8178-1 судової автотехнічної експертизи від 28.03.2008 року стверджено, що для уникнення ДТП, в дорожніх обставинах, що склалися, водій автомобіля «LIFAN-520» ОСОБА_3 з технічної точки зору повинен був керуватися вимогами п.п. 10.1, 11.2, 11.3, 12.1, 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, не виконавши яких, водій не впорався з керуванням транспортним засобом, в результаті чого автомобіль «LIFAN-520» виїхав на смугу зустрічного руху, потім на ліве узбіччя та в лівий кювет, де і сталося ДТП (а.с.46-48);

-    Висновком експерта №119 від 31.03.2008 року стверджено, що  у ОСОБА_3 виявлені тілесні пошкодження у вигляді забійної рани правої завушної ділянки, ссаден передніх поверхонь передпліч та тильних поверхонь кистей, правої гомілки, струсу головного мозку. Дані тілесні пошкодження  виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення якими могли бути деталі салону автомобіля при ДТП, вкладаються в строк події, що мала місце 24.03.2008 року та кваліфіковані як тяжкі тілесні пошкодження (а.с.59);

-    Висновком  експерта №128 від 18.04.2008 року, яким стверджено, що смерть ОСОБА_4 настала  внаслідок важкої полі травми у вигляді множинних переломів ребер, правобічного гемоторакса, перелому правого стегна, що ускладнилося травматичним шоком, який і став безпосередньою причиною його смерті. Дані тілесні пошкодження  виникли внаслідок дії тупого твердого предмету по ударному механізму спричинення яким могло бути деталі салону автомобіля (права бокова стійка), характерно для пасажира правого сидіння  при зіткненні автомобіля з нерухомою перешкодою правою передньою частиною автомобіля і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті. (а.с.67 Дані тілесні пошкодження  виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення якими могли бути деталі салону автомобіля при ДТП, вкладаються в строк події, що мала місце 24.03.2008 року та кваліфіковані як тяжкі тілесні пошкодження (а.с.59);

-    Довідкою Рахівського ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області стверджено, що ОСОБА_3 права не видавалися  (а.с.95);

-    Протоколом огляду транспортного засобу - автомобіля «LIFAN-520» д/н НОМЕР_1 (а.с.96-99).

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

          Цивільного позову не заявлено.

          Судових витрат у справі не має.

          Речовий доказ автомобіль марки „Ліфан - 520” державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на штраф-майданчику повернути  ОСОБА_3, так як ОСОБА_5 запевнив, що відношення до вказаного автомобіля не має з 23 березня 2008 року, тобто з моменту, коли отримав від ОСОБА_3 кошти в сумі 65000 гривень, лише не встиг оформити угоду документально.

          Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує як пом'якшуючі вину обставини те, що він повністю визнав свою вину  та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, даючи послідовні покази, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, проживає у важких матеріально-побутових умовах, добровільно відшкодував завдану шкоду.

          Обтяжуючих обставин у відношенні підсудного судом не встановлено.

          Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, особу винного, те, що злочин він скоїв вперше, позитивну характеристику підсудного, його щире розкаяння та важкий матеріально-побутовий стан, думку представника потерпілого, який просив не карати підсудного суворо, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання, тому, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

                  Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

                ОСОБА_3 визнати винним за ст.286 ч.2 КК України та призначити покарання  - 3 (три) роки позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

                  На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, призначеного за цим вироком, якщо він протягом  1 (одного) року  іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання чи роботи.

                  Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

                   Речовий доказ автомобіль марки „Ліфан - 520” державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на штраф-майданчику повернути ОСОБА_3, як власнику.

                  На вирок може бути внесена апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                     Головуюча:   О.Б. Бліщ