Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/490/2080/12 Головуючий у 1 й інстанції - Омелюх В.М.

Доповідач - Коваленко Н.В.

Справа № 0438/2266/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Коваленко Н.В.

суддів: Бровченко Л.В., Дрибаса Л.І.

при секретарі: Рєхіній О.О.

за участю прокурора: Грамми О.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2.

Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Павлівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянка України, раніше не судима,

засуджена:

- за ч.1 ст.185 КК України до 6 (шести) місяців арешту;

- за ч.2 ст.185 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік 6 (шість) місяців і на неї покладені певні обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Згідно вироку ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні злочинів за таких обставин.

В кінці травня 2012 року, засуджена ОСОБА_2, маючи намір на таємне викрадення чужого майна з корисливих спонукань, прийшла до території подвір'я ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, звідки шляхом вільного доступу таємно вкрала різноманітне майно, яке належить ОСОБА_3 на загальну суму 302,50 грн., чим завдала шкоди потерпілому на вказану суму.

02.06.2012 року в період часу з 08.00 годин до 11.00 годин, засуджена ОСОБА_2, маючи намір на повторне таємне викрадення чужого майна з корисливих спонукань, з території подвір'я ОСОБА_3 за зазначеною адресою, шляхом вільного доступу повторно таємно вкрала належні ОСОБА_3 3 леміха до плуга, вартістю 60 грн., 1 сошку рульову до трактора «МТЗ-80», вартістю 80 грн., а всього на загальну суму 260 грн., чим завдала шкоди потерпілому на зазначену суму.

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати, в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного злочину та особи засудженої, постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання: за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 6 місяців арешту, за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі; на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджену ОСОБА_2, яка вважала за необхідне в задоволенні апеляції відмовити, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи апеляції, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підставах.

Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінально-процесуального законодавства, які були б підставою для відміни або зміни вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинів, відповідальність за які передбачена ч.1, ч.2 ст.185 КК України ґрунтуються на всебічно, повно і об'єктивно досліджених доказах, яким суд дав належну юридичну оцінку.

Доводи прокурора про м'якість призначеного судом першої інстанції покарання, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції згідно вимог щодо загальних засад призначення покарань, визначених ст.ст. 50, 65 КК України, об'єктивно врахував міру тяжкості вчинених злочинів, обставини цих злочинів, їх наслідки, дані про особу винної і сукупність всіх обставин у справі, при цьому належним чином мотивував своє рішення про можливість застосування відносно засудженої ст.75 КК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що покарання призначене ОСОБА_2 є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, а тому не вбачає підстав для відміни вироку і призначення засудженій більш суворого покарання на підставах, викладених в апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), п.11 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року), колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.

Судді: