Справа №1490/4631/12 05.10.2012 05.10.2012 05.10.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 10/1490/299/12 Головуючий у 1-й інстанції: Семерей М.Ф.
Категорія: про обрання Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.
запобіжного заходу
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого судді Войтовського С.А.
суддів: Олещук Т.Л., Семенчука О.В.
за участю:
прокурора Гавенка В.В.
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2012 року, якою відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, раніше не судимого, обвинуваченого за ч.1 ст. 263 КК України,
- обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що при проведенні обшуку 21.07.2012 року (в межах кримінальної справи порушеної за фактом замаху на вбивство ОСОБА_4) за місцем проживання ОСОБА_3 було виявлено та вилучено паперовий згорток з пластичною речовиною, яка згідно висновку експерта № 27/1086 від 30.07.2012 року є пластичною вибуховою речовиною.
06 серпня 2012 року слідчим СВ Ленінського РВ УМВС України в Миколаївській області за даним фактом у відношенні ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
22 вересня 2012 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 115 КПК України.
24 вересня 2012 року слідчий звернувся з поданням до суду, в якому просив обрати відносно ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Задовольняючи подання і обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд послався на те, що він обвинувачується у вчинені злочину середньої тяжкості за який посилено кримінальну відповідальність до 7 років. Крім того у затриманого відсутні стійки соціальні зв'язки, він ніде не працює, дітей на утриманні не має та може ухилитися від слідства та суду, у зв'язку з наявністю у нього паспорту для виїзду за кордон.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, просить постанову суду скасувати, а в задоволені подання слідчого відмовити у зв'язку з відсутністю обґрунтованих даних про те, що ОСОБА_3 зберігав вибухову речовину. Посилається на те, що ОСОБА_3 не має наміру ухилятися від органів слідства та суду, про що свідчить те, що він місце проживання не змінював, постійно з'являвся для проведення слідчих дій за викликом слідчого.
Вважає, що посилання суду на те, що обвинувачений може продовжити злочину діяльність та знаходячись на волі, перешкоджати встановленню істини по справі, є безпідставним, оскільки такі дані відсутні в матеріалах справи.
Стверджує, що при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, судом не було враховано те, що ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання у м. Миколаєві, мешкає однією сім'єю з ОСОБА_5 більше 3-х років.
Зазначає, що злочин у якому обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до категорії середньої тяжкості, оскільки його було виявлено до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне поводження зі зброєю та вибухонебезпечними матеріалами» № 5064-VI від 05.07.2012 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника про необхідність скасування постанови суду про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, думку прокурора, який вважав постанову суду законною і обґрунтованою, вивчивши матеріали кримінальної справи та судового провадження, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 148, 150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний з'ясувати, чи є вказані в законі підстави для обрання запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа та характеризуючи дані.
Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3, суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані, які впливають на необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді взяття під варту та дав їм обґрунтовану оцінку.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років.
Відповідно до Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» №4 від 25.04.2003, підлягають з'ясовуванню дані про попередні судимості, соціальні зв'язки особи, її схильності, спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі.
Дослідженню підлягають і відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.
З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 ніде не працює, законних джерел існування не має, за місцем проживання характеризується посередньо, знаходиться на обліку в обласному наркологічному диспансері, як особа яка зловживає каннабіноідамі.
Крім того, згідно рапорту оперуповноваженого ОВД УБОП УМВС України у Миколаївській області та повідомлень Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Миколаївської області, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що за оперативними даними ОСОБА_3 являється членом злочинної організації, що свідчить про його негативні соціальні зв'язки, та має намір ухилитися від слідства та суду, шляхом виїзду за межі території України.
Також з матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_3 є закордонний паспорт і відносно нього проводиться перевірка на предмет причетності до вчинення інших злочинів, в тому числі до вчинення особливо тяжкого злочину.
З огляду на ці обставини, судом першої інстанції вірно прийнято рішення про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від слідства і суду, продовжити злочину діяльність, а також перешкоджати встановленню істини по справі.
Наявність постійного місця проживання ОСОБА_3 у м. Миколаєві та його проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 більше 3-х років, не є обставинами, що перешкоджають триманню під вартою.
Доводи апелянта про відсутність обґрунтованих даних про те, що ОСОБА_3 зберігав вибухові речовини, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки при розгляді подання про взяття під варту суд не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, або в іншій спосіб перевіряти доведеність вини обвинуваченого, тобто розглядати і вирішувати ті питання, які вирішуються під час розгляду справи по суті.
Таким чином, колегія суддів визнає, що судом 1-ї інстанції при обранні запобіжного заходу ОСОБА_3 були дотримані вимоги ст.ст. 148-150, 155 КПК України, а тому підстави для скасування такого рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2012 року, якою відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту - залишити без зміни.
Головуючий
Судді