АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ - 03680, вул. Солом'янська 2-а
Справа № 22-ц/2690/14883/2012
Головуючий у 1 інстанції:Кириленко Т.В.
Доповідач: Кирилюк Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - судді Кирилюк Г.М.,
суддів: Панченка М.М., Вербової І.М.
при секретарі: Шияні М.М.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року,-
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2. Внаслідок неналежного відношення відповідача до сантехнічного обладнання, останній на протязі тривалого часу неодноразово заливав його квартиру. Згідно висновку ТОВ «Агентство Експертної Оцінки» вартість відновлювального ремонту квартири після залиття становить 14390 грн. Також просив відшкодувати моральну шкоду в сумі 10 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1350 грн., витрати по проведенню оцінки в сумі 800 грн., а також судові витрати по справі.
В подальшому позивач уточнив, що після чергового залиття квартири 07.07.2010 р. з відповідачем було укладено 12.07.2010 р. договір на проведення відновлювального ремонту. В цей день ремонтна бригада відповідача приступила до роботи та зробила ремонт у кімнаті та ванній кімнаті. Однак 15.07.2010 р. відповідач забрав ремонтну бригаду та припинив спілкування. Ремонтні роботи у кухні та коридорі проведено лише частково, про що свідчить висновок спеціаліста.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27серпня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 14390 грн., моральну шкоду в розмірі 200 грн., судові витрати в сумі 272, 40 грн., а всього на загальну суму 14 862 грн. 40 коп. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подавапеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановлені обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначив, що позивач в позовній заяві посилався на те, що залиття його квартири сталося 01 серпня 2010 року, однак суд першої інстанції самостійно зазначив в своєму рішенні, що залиття сталося в ніч з 6 на 7 липня 2010 року. Акт КП «РЕО - 9» від 05.08.2010 р., в якому зазначено про залиття квартири 01.08.2010 р., ґрунтується на припущеннях його працівників та не може бути доказом вини відповідача. Відповідач також не має жодного відношення до затоплень квартири позивача, що відбулись 21.02.2001 р., 02.06.2003 р., 07.11.2007 р., 04.06.2007 р., а висновок суду щодо вини відповідача у вказаних затопленнях ґрунтується на неналежних доказах. Після залиття квартири, що сталося в ніч з 6 та 7 липня 2010 р. відповідач за власні кошти зробив ремонт у квартирі позивача, що підтвердили допитані свідки. Факт проведення ремонту визнано самим позивачем. Суд не взяв до уваги вказані докази, чим порушив вимоги ст.ст.57, 212 ЦПК України. Висновок про вартість проведення відновлювального ремонту не відповідає обставинам справи, оскільки складений після проведення ремонту та наступного залиття 01.08.2010 р., до якого відповідач не має жодного відношення.
В судовому засіданні відповідач та його представник апеляційнускаргу підтримали та просять її задовольнити.
Позивач просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Судом встановлено, що протягом 2001-2010 років з квартири АДРЕСА_2, власником якої є відповідач, відбувалось залиття квартири №НОМЕР_1 в цьому будинку, що належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 22.07.1996 р.,а саме: були залиті кухня, коридор, кімната.
Згідно акту комісії КП «РЕО-9» від 08.07.2010 р., в ніч на 07.07.2010 р. в квартирі №НОМЕР_2 внаслідок необережного відношення власника до сантехнічних приладів, вирвало підводку холодної води на кухні. В квартирі позивача була залита кухня , коридор, кімната ( а.с. 35 т.1).
Факт залиття квартири позивача в ніч на 07.07.2010 р. відповідач не заперечує.
Відповідно до вимог ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Положенням ст. 322 ЦК України передбачено , що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно висновку ТОВ «Агентство Експертної Оцінки», вартість відновлювального ремонту квартири позивача після її залиття становить 14 390 грн. (а.с. 4- 18 т.1).
За таких підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, як власник квартири АДРЕСА_2, з якої сталося залиття, є відповідальним за заподіяння шкоди.
Доводи відповідача на те, що до затоплень квартири позивача, які відбулись 21.02.2001 р., 02.06.2003 р., 07.11.2007 р. та 04.06.2007 р. він відношення не має, а також, що він просив застосувати позовну давність, на правильність ухваленого по справі рішення не впливає, оскільки дані факти залиття не були підставою для задоволення позову.
Заперечення відповідача в тій частині, що його вини в залитті квартири позивача 01.08.2011 р. немає, оскільки про цей випадок йому повідомлено не було, а акт КП «РЕО-9» не є належним доказом на підтвердження вказаної обставини, є необґрунтованим.
Згідно вказаного акту, при обстеженні квартири позивача 05 серпня 2010 р. було встановлено, що на стелі в кухні проявилася пляма розміром 1 м х 20 см (а.с. 53 т.1).
З урахуванням обсягу та характеру виявлених пошкоджень,необхідність проникнення до житла відповідача для проведення огляду та ліквідації аварії відповідно до ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» була відсутня.
Суд дав належну оцінку поясненням відповідача та показам свідків в тій частині, що відповідачем було усунуто наслідки залиття та проведено ремонт у повному обсязі.
Висновки суду про те, що ремонті роботи за рахунок відповідача проводились з 12 по 15 липня 2010 р., а оцінка вартості відновлювального ремонту проводилась 02 серпня 2010 року, при цьому були враховані виконані в квартирі ремонтні роботи, відповідають обставинам справи та доводами апеляційної скарги не спростовані.
Суд обґрунтовано відхилив посилання відповідача на те, що оцінка відновлювального ремонту квартири проведена в тому числі за наслідками залиттів 2001 -2007 років, строк позовної давності по яким сплинув, оскільки судом встановлено, що після останнього залиття в 2007 р. в квартирі позивача виконувались роботи по усуненню його наслідків, опис пошкоджень у наданому суду висновку повністю збігається з описом пошкоджень , зафіксованих в акті КП «РЕО-9» від 08.07.2010 р.
Доводи апелянта в тій частині, що висновок про вартість відновлювального ремонту та акт КП «РЕО-9» складені 03.08.2010 р. та 05.08.2010 р., тобто після закінчення ремонту квартири позивача після залиття в ніч з 6 на 7 липня 2010 р. та наступного залиття квартири, яке відбулось 01.08.2010 р., до якого відповідач не має відношення, підлягають відхиленню, оскільки 05 серпня 2010 р. актом комісії КП «РЕО-9» виявлено лише те, що на кухні позивача на стелі з'явилась нова пляма.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що мало місце порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги наведене , колегія суддів не вбачає підстав до скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ст. 307, ст.. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: