АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ - 03680, вул. Солом'янська 2-а
Справа №22 -ц/2690/16447/12
Головуючий у 1-й інстанції - Волокітіна Н.Б.
Доповідач - Кирилюк Г.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі Шияні М.М.
з участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
представника третьої особи Солов`янчик М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 58 Шевченківського району м. Києва, третя особа: Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві держаної адміністрації про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2012 року,-
встановила:
17 липня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 58 Шевченківського району м. Києва про скасування наказу директора школи №38 від 01.03.2012 р. «Про наслідки розслідування заяви вчителя трудового навчання ОСОБА_1», яким їй було оголошено догану за порушення п.16 розділу ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку школи та п. 86 Положення про загальноосвітній навчальний заклад.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що підстави для застосування дисциплінарного стягнення були відсутні. Крім цього, дисциплінарне стягнення було застосовано з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством України.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.
Свої доводи мотивує тим, що судом визнано встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи. Рішення суду про застосування щодо неї дисциплінарного стягнення було прийнято не з тих підстав, що визнані судом встановленими, що підтверджується самим наказом №38, у якому чітко зазначені підстави для його видання. При ухваленні рішення судом не було застосовано п.98 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №778 від 27.08.2012 р., згідно якого питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності педагогічних працівників належить до повноважень педагогічної ради навчального закладу. Встановивши, що її доповідна з приводу пошкодження майна є письмовими поясненнями порушника трудової дисципліни, суд неправильно витлумачив положення ст. ст. 147, 149 КЗпП України, системний аналіз яких вказує на те, що письмові пояснення повинні бути надані порушником трудової дисципліни з приводу порушення трудової дисципліни, оскільки за таке порушення може бути застосоване стягнення.
В судовому засіданні позивачка та її представник апеляційну скаргу підтримали з наведених в ній доводів та просять її задовольнити.
Представник третьої особи просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність ухваленого по справі рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом директора Загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 58 Шевченківського району м. Києва від 01.03.2012 р. №38 до вчителя трудового навчання ОСОБА_1 було застосовано захід дисциплінарного стягнення у виді догани за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку (п.16, розділ ІІІ), Положення про загальноосвітній навчальний заклад (п.86) (а.с.102).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка порушила функціональні обов'язки педагогічного працівника, а тому директор навчального закладу мав відповідні повноваження на застосування дисциплінарного стягнення, останнє було застосовано у визначений законом строк та з дотриманням встановленого законом порядку.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р. №651-ХІV призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника та інших педагогічних працівників державного та комунального загально-освітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Оскільки Загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 58 Шевченківського району м. Києва відноситься до комунальних загальноосвітніх навчальних закладів, то педагогічні працівники призначаються на посаду відповідним органом управління освітою за поданням його керівника.
Згідно копії трудової книжки, ОСОБА_1 27.08.2002 р. була прийнята на посаду вчителя та звільнена з цієї посади за наказами Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
Доказів делегування директору Загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 58 Шевченківського району м. Києва права прийняття на роботу педагогічних працівників та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності суду не надано.
Оскільки директор Загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 58 Шевченківського району м. Києва не наділений правом призначення на посаду педагогічних працівників і йому це право не було делеговано, відповідно до положень ч.1 ст.147-1 КЗпП України останній не мав і повноважень застосовувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення.
Висновок суду першої інстанції в тій частині, що відповідно до п.91, п. 95 Положення про загальноосвітній навчальний заклад , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №778 від 27.08.2010 р. керівництво закладом здійснює його директор, який видає накази та розпорядження і контролює їх виконання, а тому останній є уповноваженою особою на видачу наказу про притягнення педагогічного працівника до дисциплінарної відповідальності, є необґрунтованим.
Відповідно до п. 4 посадової інструкції директора Загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 58 Шевченківського району м. Києва Бурди Н.М., затвердженої в.о. начальника управління освіти Шевченківської районної ум. Києві державної адміністрації, остання має право притягати до дисциплінарної відповідальності працівників закладу лише в межах своєї компетенції.
Є необґрунтованими також доводи апелянта в тій частині, що такими повноваженнями наділена педагогічна рада школи.
Відповідно до п. 98 Положення про загальноосвітній навчальний заклад , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №778 від 27.08.2010 р. педагогічна рада лише розглядає питання притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників закладу за невиконання ними своїх обов'язків. При цьому законодавством не покладено на неї права безпосередньо застосовувати до працівників закладу заходів дисциплінарного стягнення у виді догани або звільнення.
Висновок суду в тій частині, що оспорюваний наказ було видано у зв'язку з зверненням батька учня, якого позивачка вважала винним у вчинені щодо неї протиправних дій, а також розглядом вказаного звернення на засіданні районної комісії від 14 лютого 2012 року не відповідає фактичним обставинам справи.
Як вбачається зі змісту наказу №38 від 01.03.2012 р., дисциплінарне стягнення було накладено на позивачку у зв'язку з її поведінкою під час роботи шкільної комісії, створеної згідно з наказом по школі від 01.02.2012 р. №19 «Про створення комісії з розслідування заяви вчителя ОСОБА_1».
Не відповідає обставинам справи та вимогам закону також висновок суду першої інстанції щодо дотримання відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Доповідна записка позивачки від 31.01.2012 р. про те, що 30 січня 2012 року учень школи пошкодив її одяг, з приводу чого вона просила вжити відповідні заходи, помилково розцінено судом як отримання від порушника трудової дисципліни письмового пояснення.
З урахуванням того, що наявність в діях позивача проступку могло бути виявлено лише за наслідками розгляду її заяви відповідною комісією, акт комісії було складено 06.02.2012 р., а наказ про притягнення до відповідальності - 01.03.2012 р., доводи апеляційної скарги про застосування дисциплінарного стягнення поза межами строку, встановленого ст. 148 КЗпП України колегія суддів відхиляє.
Враховуючи викладене, а також те, що спір між сторонами виник саме з приводу законності наказу про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та визнання незаконним застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани згідно наказу №38 від 01.03.2012 р.
В іншій частині оскаржуваний наказ не порушує законних прав та інтересів позивачки, а тому підстави для визнання його незаконним в повному обсязі в межах розгляду даної справи відсутні.
Частково задовольняючи позовні вимоги колегія суддів враховує і те, що чинним законодавством України, що регулює трудові правовідносини, визначено, що видача та скасування наказів відноситься виключно до компетенції власника або уповноваженого ним органу, а не суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 233, ст. 234 КЗпП України працівник може звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин цього строку суд може поновити цей строк.
Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Особами, що беруть участь у справі, не порушувалось питання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, а тому підстави для її застосовування судом апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 160 грн. 95 коп. ( 107,30 грн. + 53,65 грн.) (а.с.1, 101).
Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконним наказ директора загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 58 Шевченківського району м. Києва від 01.03.2012 р. №38 в частині оголошення вчителю трудового навчання ОСОБА_1 догани.
В решті позову - відмовити.
Стягнути з загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 58 Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 160 грн. 95 коп. (сто шістдесят гривень дев'яносто п'ять копійок).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: