Справа № 1-174

2008 рік

В И Р О К

Іменем України

14 квітня 2008 року                       Замостянський районний суд м. Вінниці

                                                            в складі: головуючого - судді Байдака В.Г.,

                                                                                                       при секретарі Горплюк І.М.,

                                                                     за участю прокурора Драчевського Є.Ю.,

                                                                                       адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мухівці Немирівського району Вінницької області,  українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого,  працюючого водієм на ВЗЗБК, який проживає АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -

Встановив:

Підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, близько 19 години 30 хвилин 12 лютого 2007 року в дворі будинку АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_3 підійшли до неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, для того, щоб переконатися, що в потерпілих є будь-які матеріальні цінності, при цьому ОСОБА_3 шляхом обману видав себе за працівника міліції, самовільно присвоївши владні повноваження даної категорії службових осіб, після чого використавши повноваження працівника міліції, пред'явив потерпілим вимогу показати вміст кишень. При цьому ОСОБА_2 з аналогічною метою та для того, щоб ввести потерпілих в оману з приводу роботи ОСОБА_3 в органах внутрішніх справ, робив вигляд, що ОСОБА_3, будучи нібито працівником міліції, затримав його за скоєння правопорушення. Після цього ОСОБА_3 в присутності потерпілих відкрито заволодів мобільним телефоном «Сіменс С 72», який належить ОСОБА_5, та передав його ОСОБА_2, який після цього побіг з викраденим мобільним телефоном в напрямку вул. Київської в м. Вінниці, чим було завдано матеріальної шкоди ОСОБА_6 на суму 240 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні злочину при вищезазначених обставинах визнав повністю, визнав фактичні обставини справи, встановлені досудовим слідством, у вчиненому щиро розкаявся, суду пояснив, що злочин він вчинив, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. 

Крім визнання вини підсудним, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

-                 протоколом заяви ОСОБА_6 від 22.02.2007 року по факту заволодіння майном, яке належало її сину (а.с. 22, справа № 1-333-07 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч. 2, 353 КК України );

-          протоколами пред'явлення особи для впізнання (а.с. 21, 22).

Дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України за ознаками грабежу (відкритого викрадення чужого майна), кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного.

Підсудний раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні малолітню доньку, у вчиненому щиро розкаявся.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та знаходження на його утриманні малолітньої дитини .

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного суд вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання і його слід звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Суд вважає, що відносно підсудного не можна застосувати Закон України від 19 квітня 2007 року «Про амністію», оскільки він вчинив умисний злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а тому дія цього Закону в даному випадку на нього не поширюється.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

Засудив:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання відповідно до санкції вказаної статті у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

  Головуючий