У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24.10.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Демченка С. М. (головуючий), Крегула М. М., Марчука О. П., з участю прокурора Машкаринця І. І., захисника ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2012 року.

Цією постановою залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС - криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, СУ УМВС України в Закарпатській області від 9 серпня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 153, ч. 3 ст. 120 КК України.

Як зазначено в постанові про порушення кримінальної справи, згідно висновку судово-медичної експертизи № 570 від 7 липня 2012 року у малолітнього ОСОБА_5 окрім смертельних травм, які виникли внаслідок ударяння об тверду поверхню при падінні зі значної висоти, виявлено прижиттєві тілесні ушкодження, що виникли близько за 2 тижні до настання смерті і не виключена можливість опосередкованого зв'язку таких із настанням смерті дитини. У ході досудового слідства встановлено, що до даного злочину причетний ОСОБА_4, який вчиняв протиправні дії щодо ОСОБА_5 у червні 2012 року.

У скарзі захисник ОСОБА_3 порушує питання про скасування постанови слідчого, як такої, що суперечить вимогам ст. 94 КПК України, оскільки приводи і підстави до порушення справи відсутні, є безпідставною та необґрунтованою. Стверджує про відсутність даних про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, а висновки слідчого щодо цього є припущеннями. Зазначає, що дані судово-медичної експертизи не можуть слугувати достатньою підставою до порушення кримінальної справи.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції вказав на дотримання слідчим при порушенні кримінальної справи вимог ст. ст. 94, 98 КПК України, оскільки приводом до цього стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а підставою - достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочинів, передбачених ч. 3 ст. 153, ч. 3 ст. 120 КК України.

В апеляції порушується питання про скасування постанови судді, вказуючи на те, що судом наявність приводів та підстав до порушення справи належно не перевірено, оцінки доводам скарги не дано, а його висновки не відповідають фактичним обставинам.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_3, яка підтримала апеляцію і просили таку задовольнити, промову прокурора, який вважав постанову судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали за скаргою та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 236-8 КПК суд першої інстанції, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для ухвалення постанови, а також чи були при порушенні справи додержані вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Названі процесуальні вимоги закону судом виконано.

Суддя в судовому засіданні дослідив матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухав думку прокурора, захисника особи, яка подала скаргу, та особу, в інтересах якої подано скаргу ( а.с., а.с. 31-33 ).

Суд перевірив і дав оцінку наявності приводів та підстав до порушення кримінальної справи, законності джерел отримання даних, що стали підставою для винесення постанови слідчим, і дійшов правильного висновку про дотримання при порушенні справи норм кримінально-процесуального закону.

Приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а підставою - достатні дані, що вказували на наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочинів, передбачених ч. 3 ст. 153, ч. 3 ст. 120 КК України.

Доводи апелянта про те, що слідчим не дано належної оцінки достовірності даним висновку судової експертизи, а судом першої інстанції не дано оцінку доводам скарги щодо цього, не можуть бути взяті до уваги, оскільки перевірка цих обставин проводиться судом при розгляді справи по суті і під час оскарження постанови про порушення кримінальної справи розгляд зазначених питань суперечить вимогам ст. 236-8 КПК України.

Вимоги захисника ОСОБА_3 про скасування постанови про порушення кримінальної справи колегія суддів відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції розглядати таке питання не вправі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС - криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, СУ УМВС України в Закарпатській області від 9 серпня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 153, ч. 3 ст. 120 КК України, - без зміни.

Судді: