А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д м. К И Є В А
Справа № 22 -11129/2012 р. Головуючий у 1 інстанції Набудович І.О.
Доповідач Котула Л.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - судді Котули Л.Г.
Суддів: Слюсар Т.А., Рубан С.М.
При секретарі Вендоліній А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 1 червня 2012 року в справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 1 червня 2012 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості задоволено.
Кредитний договір № 1092 від 14 листопада 2008 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» до ОСОБА_1 розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» за кредитним договором № 1092 від 14 листопада 2008 року заборгованість в розмірі 45 761 грн. 31 коп., судовий збір в розмірі 457 грн. 61 коп., а всього 46 218 грн. 92 коп.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, незаконність та необґрунтованість рішення, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В силу ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтею 1050 ЦК України передбачено , якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2008 року між ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» (далі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 1092 (далі - Договір) , умовами якого передбачено, що кредитодавець зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином виконувати і повернути кредитодавцю кредит у сумі 53445 грн., який підлягає погашенню в терміни , які встановлені графіком платежів, але не пізніше 14 листопада 2010 року, з метою оплати позичальником автотранспортного засобу , а саме: УАЗ НОМЕР_2 , 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1.
07 листопада 2008 року ОСОБА_1 придбав автомобіль УАЗ -НОМЕР_2 , 2008 року випуску(а.с.19-21)
Відповідно до п. 2.1. Договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування в розмірі 5,00 % річних від непогашеної суми кредиту.
Згідно п.2.2.3 Договору позичальник сплачує плату за обслуговування кредиту за формулою, яка вказана Договорі. Зазначена формула розрахунку плати за обслуговування кредиту застосовується у разі , якщо курс НБУ долара США до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування чи дострокового погашення збільшується порівняно до курсу на дату підписання Договору .
З наведеного випливає, що сторони узгодили умови договору , що у разі підвищення курсу долара США до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування відповідно плата за обслуговування розраховується відповідно до формули наведеної у договорі, а відтак посилання в апеляційній скарзі , що позивач в односторонньому порядку підвищив плату за обслуговування кредиту є безпідставними, так як умовами договору таке підвищення плата за обслуговування кредиту за певних умов передбачено.
Умови договору в цій частині є чинними і відповідачем в установленому законом порядку не оспорені, а тому підлягали застосуванню.
За порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або плати, кредитодавець має право вимагати від позичальника додатково сплатити кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Пеня розраховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт/365», але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування (п.7.3 Договору).
Пунком 2.4. Договору встановлено, що сума кредиту, проценти за користування кредитом, та сума плати (всі види вказані у п. 2.2.) , в тому числі за наявності штрафу та пені (п.п. 7.2, 7.3 Договору) та інші види платежів, які передбачені цим Договором складають повну заборгованість позичальника за цим кредитним договором позичальник зобов'язується повернути суму кредиту , сплачувати проценти та інші платежі в період сплати щомісячних платежів . Розмір останнього щомісячного платежу може відрізнятися від розміру щомісячного платежу , встановленого цим пунктом Договору , і буде складатися із несплаченої частки основного боргу , процентів за користування кредитом та плати за обслуговування кредиту. .
Незалежно від настання кінцевого терміну повернення кредиту кредитодавець має право вимагати від позичальника дострокового погашення заборгованості, в тому числі суми кредиту (або її відповідної частини) та/або процентів за користування кредитом, та /або плати за обслуговування кредитом, та/або суми неустойки чи інших грошових зобов'язань, передбачених цим Договором та вимагати розірвання цього Договору у випадках порушення позичальником термінів сплати щомісячних платежів, передбачених цим Договором , щонайменше на один календарний місяць та /або порушення, та/або невиконання, та/або неналежне виконання позичальником будь-яких суттєвих умов цього Договору ( підпункти а), б) пункту 6.2.3 Договору).
У випадку отримання від кредитодавцю повідомлення про дострокове розірвання цього Договору та/або дострокове погашення заборгованості , передбачене п. 6.2.3. Договору, позичальник зобов'язується сплатити протягом 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення прострочену заборгованість та/або усунути порушення умов цього Договору , зазначене у вимозі, у добровільному порядку. У разі несплати позичальником простроченої заборгованості протягом 30 календарних днів та/або у разі не усунення істотного порушення, позичальник на 31 календарний день повинен задовольнити вимоги кредитодавцю про дострокову сплату у повному обсязі всієї суми заборгованості, в тому числі суми кредиту (або відповідної частини) та/або процентів за користування кредитом, та/або плати за обслуговування кредитом, та/або суми неустойки чи інших грошових зобов'язань, передбачених цим Договором шляхом перерахування відповідної суми, зазначеної в повідомленні , кредитодавцю.
18.03.2010 року ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» надіслала претензію ОСОБА_1 з проханням погасити заборгованість , яку останній отримав 22.03.2010 року (а.с. 39-42).
Однак , ці вимоги позивача залишилися без задоволення.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач неналежно виконував умови зазначеного кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором , яка станом на 13 березня 2012 року складає: 45761,31., з яких:
- сума непогашеного кредиту - 25206,96 грн.;
- заборгованість за простроченими відсотками - 3270,79 грн.;
- пеня за порушення строків сплати кредиту - 6657.35 грн.;
- плата за обслуговування кредиту - 10 626,21 грн.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За таких обставин, суд обґрунтовано задовольнив позов і розірвав кредитний договір та стягнув заборгованість за кредитним договором.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом вимог Закону " Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є безпідставним , оскільки вимоги зазначеного закону та спірні правовідносини не поширюються , так як цей Закон регулює правовідносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг.
Виходячи з наведеного , колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст.. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 1 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: