КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2012 р. Справа№ 5011-16/10964-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Калатай Н.Ф.
Ропій Л.М.
за участю секретаря: Реуцької Т.О.,
за участю представників:
від позивача Грунський Г.У. - директор,
Слезко Р.М., дов. від 01.10.12,
від відповідача Андрієць Л.П., дов. від 24.03.10 №11,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство "Київпроменерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.12
у справі №5011-16/10964-2012 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство "Київпроменерго"
до Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування"
про визнання акта №1 здачі-приймання робіт за вересень 2006 року недійсним та повернення коштів в сумі 85000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.12 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство "Київпроменерго" (далі-позивач) до Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" (далі-відповідач) про стягнення інфляційних втрат в сумі 78870,40 грн. та 3% річних в сумі 14664,25 грн. відмовлено.
В частині вимог про визнання акта №1 здачі-приймання робіт за вересень 2006 року недійсним та стягнення з відповідача на користь позивача незаконно отриманих коштів в сумі 85000,00 грн. провадження у справі припинено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.12 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що акт здачі-приймання робіт є документом, який підтверджує виконання умов договору та передачу робіт, виконаних на його підставі, тому оскарження його чинності є спором щодо виконання умов договору однією з сторін, а отже є справою підвідомчою господарському суду на підставі ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Суд першої інстанції, за твердженням скаржника, не встановив чи виконувались роботи, зазначені в акті №1 здачі-приймання робіт за вересень 2006 року.
Згідно розпорядження в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.10.12 для розгляду апеляційної скарги у справі №5011-16/10964-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.12 відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 07.11.12. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 12.10.12) відповідачу - 18.10.12 та позивачу - 19.10.12, долучені до матеріалів справи.
24.10.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи.
07.11.12 у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 28.11.12.
До судового засідання 28.11.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 28.11.12 представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.12 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.06 між позивачем та відповідачем укладено договір №23 на виконання підрядних робіт (далі - договір), відповідно до якого замовник (позивач) передає, а підрядник (відповідач) приймає на себе зобов'язання по виконанню пусконалагоджувальних робіт з котлами Мегамат-5000 на території електродепо "Харківське" Сирецького-Печерської лінії метрополітену в Дарницькому районі міста Києва.
Пунктом 2.1 договору встановлено термін виконання робіт: початок робіт - надходження авансового платежу, згідно суми, вказаної в розділі 3 п. 3.2 на рахунок відповідача. Закінчення робіт - через 4,0 місяці з дня надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок відповідача, при забезпеченні об'ємів робіт позивача.
Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт, що складають предмет цього договору, згідно протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1 до цього договору), складає - 150000, 00 грн., ПДВ 20% - 30000,00 грн. Разом 180000,00 грн.
Згідно п. 3.2 договору до початку виконання робіт позивач здійснює попередню оплату на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 60000,00 грн. Решта суми виплачується відповідачеві на підставі проміжних та заключних актів.
Акти виконаних робіт позивач підписує на протязі 10 днів з моменту їх пред'явлення (п.3.3 договору).
Виконання та закінчення робіт оформлюється двосторонніми актами з наданням технічних звітів, протоколів, та паспортів, погоджених у встановленому порядку з відповідними організаціями по всіх розділах Проекту організації пусконалагоджувальних робіт ПК-2/06-19-ПОР (п.5.1 договору).
Згідно п. 3.4 договору розрахунки за виконані роботи оплачуються відповідачем за власним дорученням протягом 10 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.
На виконання умов договору між позивачем та відповідачем підписано акт №1 здачі - приймання робіт по договору за вересень 2006 року, з якого вбачається, що у вересні 2006 року відповідачем виконано пуско-налагоджувальні роботи, а саме наладка контрольно-вимірювальних приладів і автоматики та автономна наладка системи котельні з котлами Мегамат-5000 на території електродепо "Харківське" Сирецько-Печерської лінії метрополітену в Дарницькому районі міста Києва. Позивачем підписано акт уповноваженою особою без зауважень та скріплено печаткою.
Вважаючи, що акт №1 здачі-приймання робіт по договору за вересень 2006 року підписаний під впливом обману, позивач просить визнати його недійсним.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що акти здачі-приймання робіт не можуть бути визнані судом не дійсними з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.09 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.
У відповідності до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договори носять вольовий характер, який виявляється у вільному від примусу з боку будь-яких органів та осіб виборі напрямку своєї поведінки щодо набуття прав та створення обов'язків.
Суд першої інстанції вірно зазначає, що оскаржуваний акт здачі-приймання робіт не є юридичною формою рішення сторін спору щодо вступу в цивільні правовідносини, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, а є тільки технічною фіксацією виконання умов правочину, тобто засвідченням особами своїх дій по реалізації набутих прав і прийнятих обов'язків.
Акт здачі-приймання робіт може бути використаний як доказ, у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатиме оцінці у відповідності до ст. 43 ГПК України.
Крім того, у листі Верховного суду України від 24.11.08 "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що за правилами недійсності правочинів не можна визнавати недійсними документи, які за своїм змістом не є правочинами. Вбачається, що до таких документів, зокрема, слід відносити акти приймання-передачі робіт.
Акти приймання-передачі робіт не можуть вважатися господарськими договорами в розумінні ч.1 ст.12 ГПК України, спір про визнання недійсними яких підвідомчий господарським судам.
В матеріалах справи наявне рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.11 у справі №20/168, з якого вбачається, що позовні вимоги про стягнення незаконно отриманих коштів в сумі 85000,00 грн., які були перераховані позивачем на користь відповідача на виконання умов договору №23, вже були предметом розгляду господарського суду з тих же підстав, і місцевий господарський суд відмовив у стягненні незаконно отриманих коштів в сумі 85000,00 грн. та припинив провадження в частині визнання нікчемним акта №1 здачі-приймання робіт за вересень 2006 року.
Тому суд першої інстанції правомірно припинив провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині визнання акта №1 здачі-приймання робіт за вересень 2006 року недійсним та стягнення незаконно отриманих коштів у сумі 85000,00 грн..
Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 78870,40 грн. та 3% річних в сумі 14664,25 грн. нарахованих на 85000,00 грн. на підставі ст. 625 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу.
Оскільки за спірним договором відповідач грошових зобов'язань перед позивачем не мав, то суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.12 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство "Київпроменерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.12 у справі №5011-16/10964-2012 - без змін.
2. Матеріали справи №5011-16/10964-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Рябуха В.І.
Судді Калатай Н.Ф.
Ропій Л.М.