Дата документу Справа № 11-1510/12

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

у справі Цекова О.В., Чєснєйшої К.О.

3 грудня 2012 року

№11-1510/2012 місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:

Бараненко Л.Я. -головуючої, Шпоньки В.П. -доповідача, Яцуна С.Б.,

за участю прокурора Безлер Л.В., засудженого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 4 вересня 2012 року.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд встановив:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Запоріжжі і там же проживаючого по АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, не працюючого, раніше судимого:

30 червня 1999 року вироком Комунарського районного суду міста Запоріжжя за ч.2 ст.142 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки;

9 серпня 2001 року вироком того ж місцевого суду за ч.2 ст.140, ст.212, ст.ст.42 і 43 КК України на 3 роки 6 місяців 1 день позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 08 червня 2004 року умовно-достроково на 7 місяців 4 дня;

27 червня 2007 року за вироком Жовтневого районного суду міста Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі зі звільненням в силу ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

23 грудня 2008 року вироком Комунарського районного суду міста Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст.309 КК України і за сукупністю вироків на 4 роки позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям покарання - 6 липня 2011 року, -

засуджено до позбавлення волі за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців, ч.3 ст.185 КК України на 4 роки, ч.2 ст.263 КК України на 2 роки, за ч.2 ст.186 КК України і за сукупністю злочинів остаточно на 4 роки 6 місяців.

Початок строку відбування покарання, із зарахуванням попереднього ув'язнення, засудженому ОСОБА_1 обчислено з 27 вересня 2011 року.

ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Запоріжжі і там же проживаючої по АДРЕСА_2, такої, з середньо- спеціальною освітою, не працюючу, раніше не судиму,-

засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладанням обов'язків, які передбачені пунктами 2, 3, 4 ст.76 КК України. Засуджена знаходиться на підписці про невиїзд.

Питання про речові докази вирішені вироком відповідно до вимог статті 81 КПК України.

Згідно з вироком:

ОСОБА_1 визнано винним у вчинені з 14 серпня по 20 вересня 2011 року повторних семи крадіжках чужого майна на суми від 114,72 грн. до 307,06 грн., в тому числі однієї, поєднаної з проникненням у сховище;

його ж, повторно, і ОСОБА_2 суд визнав винними у вчинені за попередньою змовою групою осіб 23 вересня 2011 року відкритого викрадання чужого майна поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, всього на суму 985 грн.

Крім того, ОСОБА_1 визнано винним у незаконному виготовлені в липні 2011 року і незаконному носінні до 13 год. 24 вересня 2011 року кастету.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 звертає увагу на те, що потерпілі не наполягали на призначені йому суворого покарання, що з 23 вересня 2011 року він вже тримався під вартою, а тому пред'явлене йому обвинувачення у незаконному поводженні з кастетом 24 вересня є необґрунтованим. Посилається на неврахування судом обставин, які пом'якшують його покарання, зокрема, повне визнання вини, тяжка хвороба дружини ОСОБА_7, утримання малолітньої дитини і дружини, батьків похилого віку, які також тяжко хворіють. Засуджений просить з'ясувати зазначені ним обставини, врахувати їх і призначити покарання не пов'язане з позбавлення волі, або звільнити його від покарання у виді позбавлення волі.

У судовому засіданні апеляційної інстанції:

прокурор не знайшов підстав до задоволення апеляцій і просила вирок залишити без зміни;

потерпілий ОСОБА_6 підтвердив викрадення в нього майна на суму 143 грн. 40 коп. Розв'язання апеляції залишив на розсуд суду;

засуджений підтримав доводи апеляції і просив її задовольнити. Акцентує увагу на порушенні його права на ознайомлення з матеріалами справи.

Перевіривши вирок суду першої інстанції в межах апеляції, апеляційний суд не вбачає підстав до її задоволення.

Винність засудженого у вчинені інкримінованих йому злочинних дій підтверджена доказами, які є в матеріалах справи, і його діям місцевий суд дав належну і відповідну юридичну оцінку. Така оцінка є відповідною самовикриваючим себе показанням ОСОБА_1 в судовому засіданні та матеріалам справи, які належним чином досліджені судом першої інстанції і якими підтверджені показання засудженого.

Твердження ОСОБА_1 в апеляції про те, що він з 23 вересня 2011 року вже тримався під вартою, а тому не міг незаконно поводитися з кастетом 24 вересня є помилковими. Такі твердження спростовуються даними рапорту оперативного працівника ОСОБА_9 у ОСОБА_1 24 вересня 2011 року було вилучено предмет схожий на кастет. Цей рапорт зареєстровано в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини що вчинені за №11008 24 вересня 2011 року. Цього ж дня вилучений предмет був оглянутий. Ці ж обставини підтвердив ОСОБА_1 в своєму пояснені від 24 вересня 2011 року. За висновками спеціаліста вилучений у ОСОБА_1 предмет є холодною зброєю (т.1 а.с.210-220).

Задовольняючи клопотання ОСОБА_1 від 12 вересня 2012 року про ознайомлення з матеріалами справи суд надав їх йому 25 вересня 2012 року. Однак, за даними акту, складеного суддею, секретарем судового засідання і начальником конвою за участю засудженого ОСОБА_1 останній знайомився з матеріалами справи всього 10 хвилин. Він подальшого ознайомлення відмовився (т.3 а.с.112-116). За таких обставин судом було дотримано право засудженого на ознайомлення з матеріалами справи після постановлення вироку. Крім того, апеляційним судом враховується те, що з матеріалами справи ОСОБА_1 було ознайомлено при закінченні досудового слідства, а під час судового слідства матеріали справи досліджувалися за участі ОСОБА_1

Засудженому_суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкціях статей Особливої частини КК України, що передбачають відповідальність за вчинення ним злочинів, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного, який раніше неодноразово судимий, та знову скоїв ряд злочинів, не працює, негативно характеризується за місцем проживання, знаходиться на обліку у ЗОНД з діагнозом «психічні і поведінкові розлади в наслідок вживання опіоідів» синдром залежності. Злочинна діяльність ОСОБА_1 була розпочата вже через декілька тижнів після звільнення з місць позбавлення волі. Покарання, які засудженому призначені за вчинені ним злочини є близькими до мінімальних розмірів, передбачених санкціями інкримінованих йому статтей, що свідчить про повне врахування судом обставин, які пом'якшують покарання, в тому числі тих на які засуджений звертає увагу в апеляції та думок потерпілих.

Таким чином, засудженому ОСОБА_1 призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Тому, відсутні підстави до пом'якшення засудженому покарання.

На підставі викладеного та керуючись статями 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд ухвалив:

вирок Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 4 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 без задоволення.

судді

Шпонька В.П. Бараненко Л.Я. Яцун С.Б.