СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
12 серпня 2008 року |
Справа № 5020-9/109 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Заплава Л.М.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
представника позивача: Бистрицької Юлії Миколаївни, довіреність № 56/02-15 від 10.09.2007, Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
відповідача: ОСОБА_1 не з'явилася;
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 01.07.2008 у справі №5020-9/109
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)
до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про розірвання договору купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 липня 2008 року у справі № 5020-9/109 (суддя Рибіна С.А.) відмовлено у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіки Крим та місті Севастополі до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя від 01 липня 2008 року скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіки Крим та місті Севастополі задовольнити.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідно до пункту 1.3 статті 1 „ Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі - продажу об'єктів приватизації ” перевірки можуть бути: планові та непланові, та строк здійснення цих перевірок чинним законодавством не визначений.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
За клопотанням представника позивача судочинство здійснювалось російською мовою.
У зв'язку з відпусткою судді Фенько Т.П., розпорядженням заступника голови суду від 12 серпня 2008 року суддю Фенько Т.П. було замінено на суддю Заплава Л.М.
Відповідач - ОСОБА_1 не скористалася процесуальним правом на участь у засіданні суду апеляційної інстанції.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У квітні 2008 року Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не дотримані умови договору купівлі -продажу № 139/40 від 12 серпня 2002 року в частині зберігання профілю діяльності об'єкта у постприватизаційний період.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним, просить провадження по справі припинити у порядку пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на норми статті 216-223 Цивільного кодексу УРСР, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статей 1, 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
З матеріалів справи вбачається, що 06 серпня 2002 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та ОСОБА_1 був укладений договір № 139/40 купівлі -продажу державного майна: будинку культури, розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Яблочкова, буд. 1; літнього кіномайданчику, розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Яблорчкова 1-а; дитячого павільйону, розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Яблочкова, 8-а (об'єкти приватизації).
Договір купівлі -продажу № 139/40 був нотаріально посвідчений 12 серпня 2002 року, та відповідач ОСОБА_1 набула право власності на об'єкти приватизації.
Пунктом 5.1. договору купівлі -продажу передбачено, що ОСОБА_1 зобов'язана:
-у встановлений цим Договором термін сплатити ціну продажу об'єктів приватизації;
- у встановлений цим Договором термін прийняти об'єкти приватизації;
- зберігати профіль діяльності об'єктів приватизації протягом 5 (п'яти) років з моменту нотаріального посвідчення договору;
- утримувати об'єкти та прилеглу територію в належному санітарно - технічному стані;
- дотримуватися вимог пожежної та екологічної безпеки, охорони оточуючого середовища;
- забезпечити доступ обслуговуючих служб до об'єктів цивільної оборони та комунікацій загального користування.
Згідно пункту 6.1. договору № 139/40 позивач зобов'язаний:
-передати відповідачу об'єкти приватизації у встановленому у цьому Договорі термін;
- повідомити відповідача у випадку несвоєчасного внесення платежів за об'єкти приватизації;
- у випадку необхідності сприяти в оформленні документів на право користування земельною ділянкою;
- здійснювати контроль за виконанням умов цього договору.
За результатами контролю виконання умов договору № 139/40 від 06 серпня 2002 року позивачем 21 грудня 2007 року був складений акт остаточної перевірки виконання вимог договору, у якому зазначено про порушення умов договору в частині зберігання профілю діяльності об'єкту приватизації.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Оскільки правовідносини сторін виникли до 01 січня 2004 року та продовжуються після зазначеної дати, спір підлягає вирішенню на підставі норм діючого Цивільного кодексу України та спеціального законодавства, яким є Господарський кодекс України; Закон України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, Закон України „Про приватизацію державного майна ”.
У відповідності зі статтею 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. До договору включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання. Органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" до відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств".
Відповідно до пункту 5 статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна ” на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
У відповідності з пунктом 2 статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна ” термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років.
Відповідно до пункту 5.1 договору купівлі -продажу, пункту 2 статті 27 Закону України „Про приватизацію державного майна ”, по зобов'язаннях, яки були внесені сторонами до договору № 139/40 термін дії закінчився 18 серпня 2007 року.
Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі здійснило перевірку дотримання відповідачем умов договору та встановило, що вони не виконані в частині зберігання профілю діяльності об'єкта приватизації, але цей факт було встановлено 21 грудня 2007 року, тобто після закінчення п'ятирічного терміну по виконанню зобов'язань відповідача за договором купівлі -продажу № 139/40.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав суду доказів наявності у нього повноважень на перевірку дотримання умов договору поза межами п'ятирічного строку та не довів, що відповідачем було порушено умови договору протягом п'ятирічного періоду.
Отже, висновок господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2008 року є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 01.07.2008 у справі № 5020-9/109 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Л.М. Заплава
В.А. Лисенко