Справа № № 230/4065/12
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31 жовтня 2012 року Шаргородський районний суд Вінницької області
у складі:
головуючого судді Гаврищука А.В.,
при секретарі Вішньовій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Шаргородський районний сектор управління Державної Міграційної служби України у Вінницькій області про визнання особи такою, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: будинком за АДРЕСА_1, зобов'язання відповідача знятися з реєстрації у вказаному будинку, зняття з реєстрації місця проживання, мотивуючи свої вимоги тим, що їй відповідно до Свідоцтва про право власності на житловий об'єкт нерухомого майна від 17 травня 2012 року належить вище зазначений будинок, в якому також зареєстрований відповідач ОСОБА_2, однак відповідач в даному будинку не проживає, наміру вселятись до будинку не має, що є підставою визнання відповідачав таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи без самостійних вимог - Шаргородський районний сектор управління Державної Міграційної служби України у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, однак про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої ст. 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має право використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником будинку за АДРЕСА_1 (а.с. 6) право власності зареєстровано КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» в Державному реєстрі прав власності, що підтверджується Витягом за №34181791 від 18.05.2012 року.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно даних довідки виданої виконкомом Шаргородської міської ради від 13.09.2012 року №2163, в будинку крім інших зареєстрований і відповідач ОСОБА_2 (а.с. 12).
Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.
За нормою статті 156 Житлового кодексу УРСР надано право членам сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, право користуватися цим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їхньому вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. Якщо немає угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування житловим приміщенням плата, за користування житловим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Відповідно до ст.405 Цивільного кодексу України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підтвердження факту відсутності відповідачів за адресою їх реєстрації, позивачем надано довідку від 24.04.2012 року №955 із якої вбачається, що відповідач за місцем реєстрації не проживає з 01.06.2011 року. (а.с. 8)
Як з'ясовано судом, позивач не чинив перешкод в користуванні квартирою, будь-яких поважних причин, які б перешкоджали відповідачу користуватись спірною квартирою, судом не встановлено.
Разом з тим, статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісного відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
За таких обставин, коли права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав, в даному випадку, у порядку встановленому цивільним законодавством, шляхом визнання відповідач ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням та знаття відповідача з реєстрації місця проживання, яке належить позивачу на праві власності, відповідно до Свідоцтва про право власності на житловий об'єкт нерухомого майна від 17 травня 2012 (а.с. 6).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Шаргородський районний сектор управління Державної Міграційної служби України у Вінницькій області про визнання особи такою, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись 16, 316, 319, 328, 383, 391, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом 15 днів з дня набрання рішенням законної сили знятися з реєстрації у будинку АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: