КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2008 № 44/278б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від ОСОБА_1. - ОСОБА_1.
Від ОСОБА_3. - ОСОБА_3
Від ОСОБА_5. - ОСОБА_2 за довіреністю, ОСОБА_1. - за довіреністю
ОСОБА_4. - за довіреністю.
Від ОСОБА_7 - не з'явилися.
Від ОСОБА_2 - ОСОБА_2., ОСОБА_1. - за довіреністю.
Від ОСОБА_4. - ОСОБА_4.
Від Андрющенко С. О. - ОСОБА_2 за довіреністю, ОСОБА_1. - за довіреністю
ОСОБА_4. - за довіреністю
від боржника: ОСОБА_10 - за довіреністю,
В судовому засіданні присутні представники ВАТ "УКРНАФТА", ОСОБА_11. - по довіреності, розпорядник майна, ОСОБА_9., представник ОСОБА_8.- ОСОБА_2 за довіреністю, ОСОБА_1. - за довіреністю, ОСОБА_4. - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Влад”
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 13.06.2008
у справі № 44/278б
за заявою Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4
Фізична особа - підприємець ОСОБА_5
Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Влад"
Фізична особа - підприємець ОСОБА_6
Фізична особа - підприємець ОСОБА_7
Фізична особа - підприємець ОСОБА_8
Арбітражний керуючий ОСОБА_9
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист"
за участю Прокуратури Дарницького району м. Києва
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом м. Києва 13.06.2008 року винесено ухвалу попереднього засідання у справі № 44/278-б.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, кредитори ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2а ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8, Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Влад” звернулися з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати спірну ухвалу в частиін визнання конкурсним кредитором ТОВ „Нафтозахист” - ВАТ „Укрнафта” на суму 205516,34 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким у визнанні конкурсним кредитором ТОВ „Нафтозахист” - ВАТ „Укрнафта” на суму 205516,34 грн. відмовити; змінити спірну ухвалу, визнавши кредитором ТОВ „Нафтозахист” фізичну особу ОСОБА_8 на суму 10089,08 грн.
Крім того заявники просять призначити по справі судово - бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: чи підтверджується документально заборгованість ТОВ „Нафтозахист” перед ВАТ „Укрнафта” на суму заявлених кредитором конкурсних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2008 р. було порушене апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги у справі № 44/278-б, розгляд справи був призначений на 07.08.2008р.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, інші подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Господарським судом м. Києва 13.06.2008 року винесено ухвалу попереднього засідання у справі № 44/278-б, якою:
1. заяву Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва з грошовими вимогами до боржника на суму 1 188,01 грн. відхилено.
2. заяву ОСОБА_12 з грошовими вимогами до боржника на суму 23 273,15 грн. відхилено.
3. заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Влад" в частині визнання грошових вимог до боржника в сумі 51 044,83 грн. відхилено.
4. заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта" в частині визнання грошових вимог до боржника в сумі 3 615, 0 грн. відхилено.
5. визнано конкурсними кредиторами товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист":
1) фізичну особу - ОСОБА_1 на суму 48 999,10 грн.;
2) фізичну особу - ОСОБА_2 на суму 31 135,00 грн.;
3) фізичну особу - ОСОБА_3 на суму 15 411,41 грн.;
4) фізичну особу - ОСОБА_4 на суму 25 745,51 грн.;
5) фізичну особу - ОСОБА_6 на суму 11 656,77 грн.;
6) фізичну особу - ОСОБА_7 на суму 28 661,96 грн.;
7) фізичну особу - ОСОБА_5 на суму 16 404,85 грн.;
8) відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" на суму 205 516,34 грн.;
9) товариство з обмеженою відповідальністю "Влад" на суму 28 536,65 грн.
6. включено до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги ОСОБА_1 на суму 13 324,5 грн., ОСОБА_2 на суму 63 828 грн., ОСОБА_3 на суму 5 152,35 грн., ОСОБА_4 на суму 11 788,35 грн., ОСОБА_7 на суму 8 499,75 грн., ОСОБА_8 на суму 10 089,08 грн. загалом на суму 112 682,03 грн.
7. затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" на загальну суму 524 749, 62 грн., з яких 412 067,59 грн. є конкурсними вимогами, а 112 682,03 грн. включені до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
8. зобов'язано розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" арбітражного керуючого ОСОБА_9. протягом 10 днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори.
9. зобов'язано розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" арбітражного керуючого ОСОБА_9. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.
10. доведено до відома, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Під час проведення попереднього судового засідання судом першої інстанції встановлено, що з додатковими кредиторськими вимогами до боржника звернулись ОСОБА_1 на суму 28 584,71 грн., ОСОБА_2 на суму 18 131,86 грн., ОСОБА_3 на суму 8 263,76 грн., ОСОБА_4на суму 20 337,79 грн., ОСОБА_5 на суму 2 194,10 грн., а також з кредиторськими вимогами до боржника звернулись ОСОБА_7на суму 36 687,28 грн., ОСОБА_6 на суму 14 509,78 грн., ОСОБА_8 на суму 10 089,08 грн., ОСОБА_12 на суму 23 273,15 грн., відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" на суму 209 131,34 грн., товариство з обмеженою відповідальністю "Влад" на суму 79 581,48 грн., державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва на суму 1 188,01 грн.
Боржником розглянуто заявлені кредиторські вимоги, які визнані частково та в розмірах які визнані боржником включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
При цьому, під час розгляду справи в порядку примусового виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області на підставі платіжної вимоги відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві № 48/1 від 09.06.2008 року з боржника було стягнуто на користь ОСОБА_4. 8 163, 55 грн.
Суд першої інстанції встановив, що до реєстру вимог кредиторів боржника розпорядником майна включено наступні визнані боржником вимоги:
1) фізичної особи - ОСОБА_1 на суму 48 999,10 грн.;
2) фізичної особи - ОСОБА_2 на суму 31 135,00 грн.;
3) фізичної особи - ОСОБА_3 на суму 15 411,41 грн.;
4) фізичної особи - ОСОБА_4 на суму 25 745,51 грн.;
5) фізичної особи - ОСОБА_6 на суму 11 656,77 грн.;
6) фізичної особи - ОСОБА_7 на суму 28 661,96 грн.;
7) фізичної особи - ОСОБА_5 на суму 16 359,85 грн.;
8) відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на суму 205 516,34 грн.;
9) товариства з обмеженою відповідальністю "Влад" на суму 28 536,65 грн.
Таким чином, сума визнаних боржником вимог кредиторів становить 412 022,59 грн.
Боржником не визнано конкурсними та розпорядником майна не включено до реєстру вимог кредиторів додаткові вимоги ОСОБА_1 на суму 13 324,5 грн., ОСОБА_2 на суму 8 505,0 грн., ОСОБА_3 на суму 5 152,35 грн., ОСОБА_4 на суму 11 788,35 грн., вимоги ОСОБА_7 на суму 8 499,75 грн., ОСОБА_6 на суму 2 853,01 грн., ОСОБА_8 на суму 10 089,08 грн., відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на суму 3 615,34 грн., товариства з обмеженою відповідальністю "Влад" на суму 51 044,83 грн., державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на суму 1 188,01 грн.
Щодо додаткових вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 встановлено наступне.
1) 06.09.2005р. ОСОБА_1 подав до господарського суду м. Києва заяву, в якій просив визнати та включити до реєстру вимог кредиторів його додаткові вимоги у сумі 28 584,71 грн., які, на думку заявника, є борговим зобов'язанням ТОВ "Нафтозахист" щодо виплати йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 20.12.2004 р. по 29.09.2005р.
В подальшому ОСОБА_1 подав додаткові письмові обґрунтування зазначеної заяви, в яких посилається на Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20.11.2006 р., що набрало законної сили, відповідно до якого присуджено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" на користь ОСОБА_1. 24 618,60 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення заявника на роботі.
Зазначеним рішенням стягнуто з боржника на користь заявника кошти за період з 20.12.2004р. по 29.09.2005р. (194 робочі дні) та встановлений середній заробіток ОСОБА_1. в розмірі 126,90 грн. / день
2) 06.09.2005 року ОСОБА_2 подав до господарського суду міста Києва заяву, в якій просив господарський суд визнати та включити до реєстру вимог кредиторів його додаткові вимоги в сумі 18 131, 86 грн., які, на думку заявника, є борговим зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" щодо виплати йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 15.09.2004 року по 29.09.2005 року.
В подальшому ОСОБА_2. подав додаткові письмові обґрунтування зазначеної заяви, в яких посилається на рішення Апеляційного суду Сумської області від 07.08.2007 року в справі № 22-Ц-910, що набрало законної сили, та відповідно до якого присуджено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" на користь на користь ОСОБА_217 739, 00 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення заявника на роботі, як незаконно звільненого.
Зазначеним вище судовим рішенням стягнуто з боржника на користь заявника кошти за період з 15.11.2004 року по 29.09.2005 року (219 робочі дні) та встановлений середній заробіток ОСОБА_2в розмірі 81 грн. / день.
До того ж, матеріали справи містять копію рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі № 2-23/08 від 21.03.2008 року, що набрало законної сили та яким присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" на користь ОСОБА_2заробітну плату за період з 29 вересня по 14 грідня 2005 року в розмірі 4 374 грн., вихідну допомогу при звільненні в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 4 860 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.12.2005 року по 21.03.2007 року в розмірі 46 089 грн., всього присуджено 55 323 грн.
3) 06.09.2005 року ОСОБА_3 подав до господарського суду міста Києва заяву, в якій просив господарський суд визнати та включити до реєстру вимог кредиторів його додаткові вимоги в сумі 8 263, 76 грн., які, на думку заявника, є борговим зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" щодо виплати йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 20.01.2005 року по 29.09.2005 року.
В подальшому ОСОБА_3. подав додаткові письмові обґрунтування зазначеної заяви, в яких посилається на Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.11.2006 року в справі № 2-772/2006, що набрало законної сили, та відповідно до якого присуджено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" на користь ОСОБА_3 8 440, 04 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення заявника на роботі.
Зазначеним вище судовим рішенням стягнуто з боржника на користь заявника кошти за період з 20.01.2005 року по 29.09.2005 року (172 робочі дні) та встановлений середній заробіток ОСОБА_3 в розмірі 49, 07 грн. / день.
4) 06.09.2005 року ОСОБА_4подав до господарського суду міста Києва заяву, в якій просив господарський суд визнати та включити до реєстру вимог кредиторів його додаткові вимоги в сумі 20 337, 79 грн., які, на думку заявника, є борговим зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" щодо виплати йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 30.12.2004 року по 29.09.2005 року.
В подальшому ОСОБА_4 подав додаткові письмові обґрунтування зазначеної заяви, в яких посилається на Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25.12.2006 року в справі № 2-1183/06, що набрало законної сили, та відповідно до якого присуджено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" на користь ОСОБА_4. 20 769, 95 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення заявника на роботі.
Зазначеним вище судовим рішенням стягнуто з боржника на користь заявника кошти за період з 30.12.2004 року по 29.09.2005 року (185 робочих днів) та встановлено середній заробіток ОСОБА_4. в розмірі 112, 27 грн. / день.
5) 06.09.2005 року ОСОБА_6 подала до господарського суду міста Києва заяву, в якій просила господарський суд визнати та включити до реєстру вимог кредиторів її вимоги в сумі 14 509, 78 грн., які, на думку заявника, є борговим зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" щодо виплати їй заробітної плати.
Обґрунтовуючи свою заяву, ОСОБА_6 посилається на Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі № 2-114/2004, що набрало законної сили, та відповідно до якого присуджено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" на користьОСОБА_6 9 211, 39 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу з врахуванням надбавки за професійну майстерність та витрати на службове відрядження.
Як вказуєОСОБА_6 22.11.2004 року вона отримала від боржника середню місячну зарплату в розмірі 505, 00 грн.
Таким чином, вимогиОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист", які підтверджені вищевказаним судовим рішенням становлять 8 706, 39 грн. (9 211, 39 грн. - 505, 00 грн.).
Окрім вказаної суми,ОСОБА_6 просить господарський суд визнати та включити до реєстру вимог кредиторів її вимоги в розмірі 5 803, 39 грн. які, як вважає заявник, є боргом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" щодо виплати їй середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 17.11.2004 року по 06.09.2005 року.
Сума додаткових вимог визнана боржником частково в розмірі 2 950,38 грн.
6) 06.09.2005 року ОСОБА_7подав до господарського суду міста Києва заяву, в якій просив господарський суд визнати та включити до реєстру вимог кредиторів його вимоги в сумі 36 687, 28 грн., які, на думку заявника, є борговим зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" щодо виплати йому заробітної плати.
Обґрунтовуючи свою заяву, ОСОБА_7 посилається на Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10.11.2004 року в справі №2-113/2004, яким присуджено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист на користь ОСОБА_7. 20 083,18 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1275 грн. надбавки за професійну майстерність, 500 грн. адвокатських послуг та 213,58 грн державного мита. При цьому заявник зазначає, що Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 26.01.2005р. вказане рішення уточнено в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та присуджено до стягнення 18 983,18 грн.
Як вказує в своїй заяві ОСОБА_7 в листопаді 2004р. отримав від боржника середню місячну зарплату в розмірі 1 700, 00 грн.
Отже, на думку ОСОБА_7. його безспірні вимоги, які підтверджені вищевказаним судовим рішенням з урахуванням отриманої суми складають 19 271,76 грн.(18 983,18+ 1275 + 500+ 213,58 -1 700, 00).
Окрім цього, ОСОБА_7. заявлені також вимоги про визнання кредитором боржника на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.11.2006 року в справі №2-857/2006, яке набрало законної сили, та яким присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" на користь ОСОБА_7. 17 889, 95 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення заявника на роботі.
Зазначеним судовим рішенням від 21.11.2006 року стягнуто з боржника на користь заявника кошти за період з 10.11.2004 року по 29.09.2005 року (221 робочий день) та встановлено, що середній заробіток ОСОБА_7. становить 80, 95 грн. / день.
Таким чином, вимоги ОСОБА_7. до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист", які підтверджені вищевказаними судовими рішеннями становлять 37 161,71 грн.
Обґрунтовуючи підстави невключення вимог кредиторів в повному обсязі до реєстру вимог кредиторів боржник та розпорядник майна зазначають про те, що статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено такі категорії кредиторів: конкурсні - за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, та поточні - за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Оскільки, провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" порушене 25.04.2005 року, то і конкурсними кредиторськими вимогами є додаткові вимоги заявників лише до 25.04.2005 року. Вимоги по заробітній платі, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, боржник та розпорядник майна вважають поточними та до реєстру вимог кредиторів не включають.
Вказані висновками розпорядника майна та боржника до уваги колегією суддів не приймаються з огляду на таке.
Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором визнається - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно п.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
В даному випадку законодавець запроваджує для кредиторів з вимогами щодо виплати заробітної плати особливий статус та не встановлює для них беззаперечного обов'язку щодо звернення до суду зі своїми вимогами протягом встановленого присічного строку, а лише надає їм таке право. Якщо ж такий кредитор виявив бажання прийняти участь в розгляді справи про банкрутство то тоді він повинен подати в установленому порядку та в строк заяву з підтверджуючими вимоги документами. В цьому випадку, на думку суду такий кредитор набуває прав та обов'язків конкурсних кредиторів, за виключенням випадків передбачених законодавством (наприклад звільнення від сплати державного мита). В разі, ж пропуску встановленого строку такий кредитор втрачає право набути статусу конкурсного кредитора.
При цьому, частина 2 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов'язує розпорядника майна окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Наведена норма свідчить про те, що кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати є привілейованими, тобто незалежно від того, заявили вони свої вимоги до боржника чи ні, їх вимоги включаються арбітражним керуючим згідно з даними обліку боржника до реєстру вимог кредиторів в другу чергу. На привілейованих кредиторів не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів (ч. 6 ст. 12 Закону) та правові наслідки граничного строку (ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 32 Закону).
Проте, аналізуючи приписи статей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховуючи специфічний статус конкурсних кредиторів, зокрема обмеження їх кола кредиторами з вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника вважає, що привілейовані кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати можуть бути визнані конкурсними кредиторами боржника лише в розмірі такої заборгованості, що виникла до порушення провадження по справі про банкрутство. Інші , ж вимоги таких кредиторів, які виникли після порушення провадження по справі про банкрутство підлягають обов'язковому включенню розпорядником майна до другої черги вимог кредиторів на підставі даних бухгалтерського обліку боржника або письмових заяв таких кредиторів.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставного не включення розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів додаткових вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та вимоги ОСОБА_7, що виникли після порушення справи про банкрутство, а саме з 26.04.2005 року.
З огляду на викладене, вимоги ОСОБА_1 на суму 13 324,5 грн., ОСОБА_2 на суму 8 505 грн., ОСОБА_3 на суму 5 152,35 грн., ОСОБА_4 на суму 11 788,35 грн., ОСОБА_7 на суму 8 499,75 грн. не можуть бути визнані конкурсними вимогами до боржника, однак підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в загальному порядку на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому слід зазначити, що також підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сума заборгованості з заробітної плати Цимбала В.І., визначена рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі № 2-23/08 від 21.03.2008 року, що набрало законної сили та яким присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" на користь ОСОБА_2заробітну плату за період з 29 вересня по 14 грідня 2005 року в розмірі 4 374 грн., вихідну допомогу при звільненні в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 4 860 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.12.2005 року по 21.03.2007 року в розмірі 46 089 грн., на загальну суму 55 323 грн.
Що стосується додаткових вимог ОСОБА_6. в розмірі 2 853,01 грн. , не визнаних боржником, то в зв'язку з тим, що вони не підтверджені судовими рішеннями, виконавчими чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника та враховуючи приписи п. 5 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо їх відхилення те не включення до реєстру вимог кредиторів на дату прийняття ухвали попереднього засідання.
Згідно наданого розпорядником майна реєстру вимоги ОСОБА_1. в сумі 8 121,60 грн., ОСОБА_2. в сумі 5 184,0 грн., ОСОБА_3 в сумі 3140,48 грн., ОСОБА_4. в сумі 7 185,28 грн.,ОСОБА_6 в сумі 1 701,12 грн., ОСОБА_7. в сумі 5180,8 грн. включені до першої черги вимог кредиторів, вимоги ОСОБА_1. в сумі 38 577,5 грн., ОСОБА_2. в сумі 25951,0 грн., ОСОБА_3 в сумі 11070,93 грн., ОСОБА_4. в сумі 18 060,23 грн.,ОСОБА_6 в сумі 9 517,01 грн., ОСОБА_7. в сумі 22 981,16 грн. включені до другої черги вимог кредиторів, а вимоги ОСОБА_1. в сумі 2 300 грн., ОСОБА_3 в сумі 1 200 грн., ОСОБА_4. в сумі 500 грн.,ОСОБА_6 в сумі 438,64 грн., ОСОБА_7. в сумі 500 грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у першу чергу, зокрема задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на обставини справи колегія суддів погоджується з черговістю розподілення заявлених кредиторами вимог.
Щодо кредиторських вимог ОСОБА_8 слід зазначити наступне.
12.09.2005 року ОСОБА_8 направив до господарського суду м. Києва заяву з грошовими вимогами до боржника, в якій просив господарський суд визнати та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги в сумі 10 089, 08 грн., які, на його думку, є борговим зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" щодо виплати заробітної плати.
Обґрунтовуючи свою заяву, ОСОБА_8посилається на наказ Роменського міжрайонного суду від 09.09.2005 року, яким з відкритого акціонерного товариства "Нафтозахист" в особі структурного підрозділу - філії "Нафтозахист-Схід" присуджено до стягнення на користь ОСОБА_8. 2 228, 48 грн. на відшкодування витрат в зв'язку з його службовим відрядженням та середній заробіток за час затримки виплати звільненому в сумі 7860, 60 грн., всього на загальну суму 10 089,08 грн.
Вказана заява була отримана господарським судом міста Києва 15.09.2005 року, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції канцелярії суду (аркуш справи 180, том 4).
Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
В рекомендаціях від № 04-5/1193 від 04.06.2004 р. «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» президія Вищого господарського суду України вказала, що відповідно до частини 2 статті 14 Закону (в редакції Закону від 07.03.2002 № 3088-III) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів (п. 8.14.).
Тобто, внаслідок внесення Законом № 3088-III від 07.03.2002 р. змін до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та, відповідно, зміни поняття «місячний строк» на поняття «протягом тридцяти днів», законодавець встановив граничність строку для подачі до господарського суду письмових заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника, а також вказав на те, що цей строк поновленню не підлягає.
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нафтозахист" було опубліковане 11.08.2005 року, тобто, строк для подачі заяв з вимогами кредиторів, який є граничним і поновленню не підлягає, розпочався 12.08.2005 року, а закінчився - 10.09.2005 року.
Вимоги ОСОБА_8., як вбачається зі штемпеля пошти, що міститься на конверті, були надіслані ним на адресу господарського суду 12.09.2006 року, тобто на тридцять другий день від дня публікації.
Таким чином ОСОБА_8пропустив встановлений законом строк для подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
Посилання представника ОСОБА_8. в судовому засіданні на той факт, що 10 та 11 вересня 2005 року були вихідними (неробочими) днями та, що ОСОБА_8направив свою заяву 12 вересня, тобто в перший робочий день, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлюючи граничний тридцятиденний строк для подачі кредиторських заяв не пов'язує його настання з робочими або неробочими днями. Крім того, згідно п. 2 зазначеної статті зазначений строк є граничним та відновленню не підлягає.
Таким чином, сплив строку, встановленого для подання заяви з грошовими вимогами до боржника позбавляє ОСОБА_8, як кредитора з заробітної плати можливості стати конкурсним кредитором боржника.
Проте, як встановлено вище, в силу ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати згідно з заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Тобто незалежно від того, заявили такі кредитори свої вимоги до боржника чи ні, їх вимоги включаються арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів в другу чергу. На вимоги таких кредиторів не поширюються правові наслідки граничного строку.
В даному випадку, в зв'язку з пропуском строку на подання кредиторської заяви, ОСОБА_8хоч і втратив можливість стати конкурсним кредитором боржника, однак враховуючи характер заявлених вимог та в силу викладених вище обставин колегія суддів вважає, що його вимоги підлягають включенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в розмірі 10 089, 08 грн. та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо цього.
Щодо вимог арбітражного керуючого ОСОБА_12 встановлено наступне.
До господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_12 № 37 від 05.07.2006 року про визнання грошових вимог до боржника та включення їх в сумі 23 273, 15 грн. до реєстру вимог кредиторів.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" заборгувало перед ним за виконання послуг ліквідатора у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист".
Враховуючи те, що вимоги ОСОБА_12 виникли в процедурі банкрутства товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист", вони є поточними і правомірно не включені до реєстру вимог кредиторів.
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відхилення в повному обсязі вимог ОСОБА_12
Щодо вимог ОСОБА_5 встановлено наступне.
06.09.2005 року ОСОБА_5. звернувся до суду з заявою про визнання його додаткових кредиторських вимог до боржника в розмірі 2 194,10 грн.
Обґрунтовуючи свою заяву ОСОБА_5. посилається на рішення Роменського міськрайонного суду від 17.02.2005 року по справі № 2-51/2005, яким присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" в особі структурного підрозділу - філії "Нафтозахист-Схід" на користь ОСОБА_5. за прострочення грошового зобов'язання з серпня 2003 року по жовтень 2004 року 1534 грн. - інфляційних збитків, 509,10 грн. - 3% річних та 51 грн. - державного мита, витрати по оплаті адвоката 100 грн.
Боржником додаткові вимоги визнані в повному обсязі та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів до шостої черги 2 043,10 грн. та 151 грн. до четвертої черги.
Господарський суд правомірно вважає такі дії розпорядника майна правомірними.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо визнання судом в повному обсязі та відповідно включенню до реєстру вимог кредиторів разом з вимогами визнаними ухвалою підготовчого засідання вимог ОСОБА_5. в сумі 2 043,10 грн. До четвертої черги вимог кредиторів в сумі 14 361,75 грн. до шостої черги вимог кредиторів в сумі 2 043,10 грн. Всього на суму 16 404,85 грн.
Щодо вимог відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"(надалі ВАТ "Укрнафта") встановлено наступне.
09.09.2005 року відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" направило до господарського суду міста Києва заяву про визнання його кредиторських вимог в розмірі 209 131, 34 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" посилалось на той факт, що сума боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" в розмірі 205 516, 34 грн. виникла за господарськими договорами укладеними між ВАТ "Укрнафта" та ТОВ "Нафтозахист", а саме за договором №20/1049-НП від 02.09.2004 року - в сумі 143 922, 22 грн., № 27/65-ОР від 25.02.2002 р. - в сумі 9 540, 00 грн., №4/373-ОР від 01.08.2004 p.-в сумі 15 435,37 грн., №51-ОР від 16.09.2003 р. - в сумі 15 052,91 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції 09.09.2005 р. ВАТ «Укрнафта» направило заяву про визнання його кредиторських вимог в розмірі 209 131,34 грн. (а.с. 188, том 3).
Місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив вимоги ВАТ «Укрнафта» до боржника в сумі 3 650,00 грн. та дійшов правильного висновку про те, що наявність заборгованості ТОВ «Нафтозахист» перед ВАТ «Укрнафта» у сумі 205 516,34 грн., що виникла за господарськими договорами № 20/1049-НП від 02.09.2004 р. в сумі 143 922,22 грн., № 27/65-ОР від 25.02.2002 р. в сумі 9 540,00 грн., № 4/373-ОР від 01.08.2004 р. в сумі 15 435,37 грн., № 51-ОР від 16.09.2003 р. в сумі 15 052,91 грн., яка в повному обсязі визнана боржником і включена розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, підтверджується матеріалами справи.
Так, виникнення та наявність цього боргу підтверджується первісними документами: договорами, актами приймання-передачі, накладними, рахунками, довіреностями на одержання цінностей, листами, а також актами звірки взаємних розрахунків.
Згідно з укладеним між ТОВ «Нафтозахист» і ВАТ «Укрнафта» договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 20/1049-нп від 02.09.2004 р. боржником отримано в період вересень-жовтень 2004 р. паливо на загальну суму 143 922,22 грн., за яке розрахунки боржником не здійснювалися.
На підставах договору оренди приміщення № 27/65-ОР 25.02.2002 р. ТОВ «Нафтозахист» заборгувало ВАТ «Укрнафта» орендну плату за період березень-листопад 2005 р. в сумі 9 540,00 грн., а за договором оперативної оренди приміщення № 4/373-ОР від 01.08.2004 р. - за період серпень-листопад 2004 р. в сумі 15 435,36 грн.
Відповідно до договору № 51-ОР від 16.09.2003 р. за оренду автомобіля Wolkswagen Passat боржник має зобов'язання перед ВАТ «Укрнафта» щодо оплати боргу в сумі 15 052,92 грн., а згідно з договором оренди майна № 119-ОР-VI від 09.07.2002 р. за оренду трьох автомобілів УАЗ - в сумі 61 430,35 грн.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 30.11.2004 р. між ТОВ «Нафтозахист» і ВАТ «Укрнафта» на вказану дату сукупна заборгованість боржника перед зазначеним кредитором за господарськими договорами, в тому числі й перерахованими вище, становила 591 116,34 грн.
Згідно з укладеною між боржником і ВАТ «Укрнафта» угодою № 18/120а-ін від 01.03.2005 р., ТОВ «Нафтозахист» зобов'язалося погасити частину вказаної заборгованості в сумі 385 600,00 грн. шляхом передачі (індосації) простих векселів, емітентом яких є ТОВ «Нафтозахист Україна» (пункт 2 угоди).
Векселі на суму 385 600,00 грн. були передані боржником кредитору на підставі акту прийому-передачі векселів від 01.03.2005 р., тобто, зобов'язання щодо оплати вказаної суми були припинені за домовленістю сторін, шляхом новації первісного зобов'язання новим.
Зобов'язання ж у сумі 205 516,34 грн., які виникли за договорами № 20/1049-НП від 02.09.2004 р. в сумі 143 922,22 грн., № 27/65-ОР від 25.02.2002 р. в сумі 9 540,00 грн., № 4/373-ОР від 01.08.2004 р. в сумі 15 435,37 грн., № 51-ОР від 16.09.2003 р. в сумі 15 052,91 грн. залишилися незмінними (пункт 3 угоди № 18/120а-ін від 01.03.2005 р.).
Сума боргу в розмірі 205 516,34 грн. повністю визнана боржником листом-відповіддю № 326/1 від 08.04.2005 р. на претензію ВАТ «Укрнафта» № юр-478 від 10.03.2005 р., а також підтверджується акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2005 р., в той час, як доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять.
Борг у вказаному розмірі також визнаний боржником під час розгляду разом з розпорядником майна вимог кредиторів, зважаючи на що в розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» він є безспірною вимогою кредитора.
Доводи заявників скарги про те, що ТОВ «Нафтозахист» не мало можливості використати отримане у ВАТ «Укрнафта» за договором № 20/1049-НП від 02.09.2004 р. паливо та списати його у встановленому законодавством порядку, а також те, що автомобіль Wolkswagen Passat не орендувався боржником у структурного підрозділу ВАТ «Укрнафта» в період дії договору № 51-ОР від 16.09.2003 р., колегією не приймаються, оскільки такі посилання носять характер припущень, не підтверджені документально та спростовуються матеріалами справи.
Наявність заборгованості у визначеній сумі підтверджується матеріалами справи та в повному обсязі визнана боржником і включена розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Не визнаються боржником конкурсними та не включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів вимоги ВАТ "Укрнафта" в розмірі 3 615, 00 грн., які є боргом ТОВ "Нафтозахист" перед ВАТ "Укрнафта" за оренду приміщення згідно з договором суборенди № 33/341-ОР від 16.06.2005 року, обґрунтовуючи це тим, що зазначена заборгованість є поточною заборгованістю та не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.
Господарський суд правомірно погодився з такими доводами боржника, оскільки до реєстру вимог кредиторів за загальним правилом підлягають включенню конкурсні вимоги кредиторів, тобто ті, які виникли до порушення провадження по справі. В даному випадку провадження по справі було порушено господарським судом м. Києва 25.04.2005 року, договір суборенди було укладено лише 16.06.2005 року, таким чином заборгованість боржника перед ВАТ "Укрнафта" за зазначеним договором в розмірі 3 615,0 грн. є поточною заборгованістю та не може бути включена до реєстру вимог кредиторів, визнав вимоги ВАТ "Укранафта" в розмірі 205 516,34 грн., включив їх до реєстру вимог кредиторів четвертої черги та відхилив вимоги в розмірі 3 650,0 грн.
Щодо вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Влад" встановлено наступне.
06.09.2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Влад" (надалі по тексту ТОВ "Влад") направило до господарського суду міста Києва заяву про визнання кредиторських вимог в розмірі 79 581, 48 грн.
Обґрунтовуючи свою заяву, ТОВ "Влад" посилається на той факт, що визначена сума заборгованості підтверджується судовими рішеннями господарського суду Сумської області по справі № 16/541 від 01.06.2004 року, яким присуджено до стягнення з ТОВ "Нафтозахист" в особі філії "Нафтозахист-Схід" на користь ТОВ "Влад" 17 358, 00 грн., по справі № 13/339-04 від 22.11.2004 року про стягнення з ТОВ "Нафтозахист" в особі філії "Нафтозахист-Схід" на користь ТОВ "Влад" 1 361, 00 грн., по справі № 17/422-04 від 22.11.2004 року про стягнення з ТОВ "Нафтозахист" в особі філії "Нафтозахист-Схід" на користь ТОВ "Влад" 2 465, 00 грн., по справі № 3/436-04 від 25.11.2004 року про стягнення з ТОВ "Нафтозахист" в особі філії "Нафтозахист-Схід" на користь ТОВ "Влад" 5 934, 85 грн., по справі № 16/338-04 від 01.06.2004 року про стягнення з ТОВ "Нафтозахист" в особі філії "Нафтозахист-Схід" на користь ТОВ "Влад" 1 417, 80 грн. , по справі № 8/281-04 від 27.08.2004 року на суму 51044,83 грн.
Боржником визнається безспірна, підтверджена судовими рішеннями сума в розмірі 28 536, 65 грн. Зазначена сума включена розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів - 19 230,15 грн. - до четвертої черги, 9306,50 до шостої черги вимог кредиторів.
Боржник заперечує проти включення до реєстру вимог кредиторів 51 044,83 грн., що присуджена до стягнення з ТОВ "Нафтозахист" в особі філії "Нафтозахист-Схід" на користь ТОВ "Влад" рішенням господарського суду Сумської області по справі № 8/281-04 від 27.08.2004 року, посилаючись на те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року вказане рішення місцевого господарського суду було скасоване, а у задоволенні позову ТОВ "Влад" відмовлено повністю.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується ТОВ "Влад", що станом на день прийняття ухвали попереднього засідання рішення господарського суду Сумської області по справі № 8/281-04 від 27.08.2004 року скасовано і відповідно вимоги ТОВ "Влад" в розмірі 51 044,83 грн. не підтверджені жодними виконавчими чи розрахунковими документами і таким чином правомірно не включені до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на викладене судом правомірно визнано вимоги ТОВ "Влад" в розмірі 28 536,65 грн., з яких 19 230,15 грн. включено до четвертої черги вимог кредиторів, а 9306,50 до шостої черги.
Щодо вимог державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (надалі по тексту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва) встановлено наступне.
До господарського суду міста Києва надійшла заява ДПІ у Дарницькому районі міста Києва від 20.01.2006 року № 1462/9/10-008 про визнання кредиторських вимог у сумі 43, 13 грн.
Обґрунтовуючи свою заяву ДПІ у Дарницькому районі м. Києва посилається на той факт, що у боржника виникла заборгованість по збору за користування радіочастотним ресурсом України на підставі Декларації № 109308 від 20.12.2005 року в розмірі 50 грн. Заборгованість утворилась за листопад 2005 року. В зв'язку з частковою сплатою на день прийняття ухвали складає 43,13 грн.
Боржник не визнав вимоги ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з посиланням на їх подання податковим органом з пропуском тридцятиденного строку для їх подання.
З матеріалів справи слідує, що як вказано вище зазначена заборгованість утворилась на підставі декларації за листопад 2005 року, тоді як провадження по справі про банкрутство було порушено господарським судом м. Києва 25.04.2005 року. Таким чином зазначені вимоги є поточними вимогами до боржника і на них не розповсюджуються обмеження ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Однак, як встановлено вище, до реєстру вимог кредиторів за загальним правилом підлягають внесенню конкурсні вимоги кредиторів, тобто ті, які виникли до порушення провадження по справі та відповідно сума заборгованості в розмірі 43,13 грн., яка є поточною заборгованістю не може бути включена до реєстру вимог кредиторів.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник ДПІ у Дарницькому районі м. Києва заявив про те, що станом на 22.01.2008 року ТОВ "Нафтозахист" має заборгованість перед бюджетом в сумі 1 144,88 грн., з яких 1049,38 - зі збору за користування радіочастотним ресурсом, 95,5 грн.- податок з власників транспортних засобів та просив визнати зазначені вимоги.
Матеріалами справи встановлено, що зазначена заборгованість утворились протягом 2006-2007 років та відповідно є поточною заборгованістю боржника і не може бути включена до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на викладене вище колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відхилення вимог ДПІ у Дарницькому районі м. Києва в розмірі 1 188,01 грн.
В зв'язку з вищевикладеним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" підлягає затвердженню на загальну суму 524 749, 62 грн., з яких 412 067,59 є конкурсними вимогами, а 112 682,03 грн. включені до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Щодо клопотання про призначення експертизи, викладеного в резолютивній частині апеляційної скарги, слід зазначити наступне.
Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд призначає судову експертизу з метою з'ясування питань, які потребують спеціальних знань.
Як зазначила президія Вищого господарського суду України в абзаці 3 пункту 2 роз'яснень № 02-5/424 від 11.11.1998 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Оскільки наявність боргу ТОВ «Нафтозахист» перед ВАТ «Укрнафта» в сумі 205 516,34 грн. підтверджується всіма необхідними, належними та допустимими, в розумінні ст. 34 ГПК України засобами доказування, зібраними господарським судом першої інстанції, будь-яких підстав для призначення судової експертизи колегія не вбачає.
Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 13.06.2008 р. у справі № 44/278-б відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Влад” на ухвалу попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 13.06.2008 р. у справі № 44/278-б -залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.06.2008 р. у справі № 44/278-б - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 44/278-б повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
14.08.08 (відправлено)