Справа № 1913/901/12

РІШЕННЯ

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Грицай К.М.

за участю секретаря Лежигубської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільцівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Сільцівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, що складається з 1/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, успадкований за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 та в обґрунтування своїх вимог вказує, що він є спадкоємцем першої черги за законом, однак при зверненні до нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідач Сільцівської сільської ради в судове засідання не з'явися, однак подав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов визнають.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Згідно довідки, виданої Сільцівськю сільською радою 27.08.2012 року № 54, житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 належав голові колгоспного двору ОСОБА_3 та членам ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Житловий будинок 1976 року побудови.

На вищевказаний житловий будинок Підгаєцьким районним БТІ 06.09.2012 року був виданий технічний паспорт, згідно якого ОСОБА_3 належить 1/6 частина спірного житлового будинку з надвірними будівлями.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.95 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, що діяв на час виникнення правовідносин, майно колгоспного двору належить членам на праві сумісної власності.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 був членом колгоспного двору, тому суд приходить до висновку, що йому належало на праві спільної власності 1/6 частина спірного житлового будинку, однак він при житті не оформив права власності на належну йому частку у нерухомому майні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1.

ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, оскільки він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном в силу ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року.

Згідно листа Підгаєцької державної нотаріальної контори від 05.11.2012 року № 749/01-16, після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 був співвласником 1/6 частини спірного житлового будинку, його право власності перейшло в порядку спадкування до позивача.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що в даному випадку порушене право власності позивача, яке підлягає захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем права власності на успадковану за законом 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 392 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 120, 529, 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий підпис К.М. Грицай

Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили. Оригінал рішення суду зберігається в архіві Підгаєцького районного суду в матеріалах справи № 1913/901/2012.

Згідно з оригіналом: