Судове рішення #2637632
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 29.07.2008                                                                                           № 2/137

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Моторного О.А.

 при секретарі:           

 За участю представників:

 від позивача -Копейчиков М.В. (довіреність від 20.02.2008)

 від відповідача 1. -не з'явився;

від відповідача 2.- ОСОБА_2 -представник за дов. б/н від 15.12.2005;

від відповідача 3.- не з'явився;

від відповідача 4.- не з'явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - фізична особа ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.06.2008

 у справі № 2/137  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Оптімум-К"

 до                                                   Севастопольська міська рада

                                                  СПД - фізична особа ОСОБА_1

                                                  Головне управління земельних ресурсів Севастопольської міської державної адміністрації

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та скасування його реєстрації

 Суть рішення та апеляційної скарги:

 

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Оптімум-К” (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди між Севастопольською міською радою (далі - відповідач-1) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), та скасування реєстрації зазначеного договору Головним управлінням земельних ресурсів Севастопольської міської державної адміністрації (далі - відповідач-3).

Під час розгляду справи позовні вимоги було змінено, позивач просив визнати недійсним рішення Севастопольської міської ради №1442 від 22.10.2003 року „Про передачу в оренду земельної ділянки по Фіолентівському шосе (в районі заводу ЗБВ та авторинку „Стрілецький”) підприємцю ОСОБА_1.”, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 15.04.2004 року між Севастопольською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, зобов'язати відповідача-3 скасувати державну реєстрацію зазначеного договору оренди.

В судове засідання суду першої інстанції представники відповідачів не з'являлися, заперечень на позовну заяву не надали. У відзиві на позов відповідач 2 проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що права позивача не є порушеними в зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення Севастопольською міською радою.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.06.2008 року визнано незаконним і скасоване рішення Севастопольської міської ради №1442 від 22.10.2003 року про затвердження проекту відведення для будівництва автозупинки з автосервісом і передачі в оренду земельної ділянки площею 0,2800 га (у районі заводу залізобетонних виробів та авторинку „Стрілецький”) суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 15.04.2004 року між Севастопольською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, скасовано державну реєстрацію зазначеного договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2008 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач-2 обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що висновки господарського суду м. Києва не обґрунтовані законодавством і матеріалами справи, крім того, було допущене неправильне застосування норм процесуального права. Також зауважує на тому, що питання законності рішення Севастопольської міської ради № 1442 від 22.10.2003 року вже розглядалося судами і з цього приводу прийняте рішення.

Присутній в судовому засіданні представник скаржника повністю підтримав апеляційну скаргу.

Позивач надав заперечення проти апеляційної скарги, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції, та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу, вказавши, що право позивача на отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку було порушено саме внаслідок дій відповідачів, і що суд першої інстанції належним чином та відповідно до законодавства захистив охоронювані законом інтереси позивача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів № 13/1191 від 18.06.1991 року малому багатопрофільному підприємству „Оптімум-К” |» надана в постійне користування земельна ділянка площею|майданом| 5,52 га| по Фіолентовському шосе в м. Севастополі.

Відповідно до статті 23 Земельного кодексу України в редакції, що діяла на момент прийняття зазначеного рішення, та «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання актів на право власності і права постійного користування землею|грунтом|, договорів на право тимчасового користування землею|грунтом|» від 26.01.1991 року, документом, що посвідчує право користування земельною ділянкою, був |з'являвся,являвся|державний акт, який видавався на підставі рішення про надання в користування земельної ділянки.

Позивачем документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, не був отриманий.

Згідно з розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 739-р від 03.05.1999 року рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 18.06.1991 року було визнано таким, що втратило чинність. Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №468-р від 02.04.2004 року зазначене вище Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №739-р від 03.05.1999 року було скасоване.

Севастопольською міською радою 22.10.2003 року було прийняте рішення за № 1442 „Про передачу в оренду земельної ділянки по Фіолентівському шосе (в районі заводу ЗБВ та авторинку „Стрілецький”) підприємцю ОСОБА_1.”. На підставі цього рішення 15.03.2004 року між Севастопольською міською радою і ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 18.06.2004 року в головному управлінні земельних ресурсів Севастопольської міської державної адміністрації за № 118/4-М-01.

Згідно з зазначеним договором Відповідачем-1 надано в оренду Відповідачу-2 земельну ділянку площею 0,2800 га.

Відповідно до інформації Севастопольської філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” станом на 28.03.2007 року, наданої на запит позивача, на земельній ділянці площею 5,52 га, розташованій за адресою: Севастополь, Гагаринський район, Фіолентівське шосе, 7, на підставі Рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 18.06.1991, за даними державного земельно-кадастрового обліку зареєстроване право землекористування МП „Оптімум-К”. Також на частину зазначеної земельної ділянки площею 0,28 га зареєстрований договір оренди з ПП ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів № 13/1191 від 18.06.1991 року, Земельним кодексом України в редакції від 18.12.1990 року, іншими актами законодавства, що діяли на момент прийняття вказаного Рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів про надання земельної ділянки в користування позивачу, не було встановлено позивачу визначеного строку для отримання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Крім того, Земельний кодекс в редакції від 18.12.1990 року (ст. 23) покладав обов'язок з видачі і реєстрації відповідних державних актів на місцеві Ради народних депутатів.

Таким чином, висновок господарського суду м. Києва про те, що позивач мав право на отримання документа, що посвідчує користування земельною ділянкою, і таке право виникло у позивача відповідно до закону. Це право позивача ніколи не припинялося у встановленому законом порядку, оскільки рішення Севастопольської міської державної адміністрації як органу державної виконавчої влади № 739-р від 03.05.1999 року про відміну рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської ради як виконавчого органу місцевого самоврядування від 16.06.1991 року № 13/1191 було прийняте в порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, адже Севастопольській міській державній адміністрації законодавством, що діяло на час прийняття Розпорядження № 739-р від 03.05.1999 року, не дозволялося припиняти дію актів виконавчих органів місцевих рад. Таким чином, рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської ради від 16.06.1991 року № 13/1191 ніколи не припиняло свою дію. За таких умов Севастопольська міська рада до скасування рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів від 16.06.1991 року № 13/1191 не мала права приймати рішення № 1442 від 22.10.2003 року про надання земельної ділянки в оренду відповідачу-2 за рахунок частини земельної ділянки, наданої в користування позивачу, незважаючи на те, що право користування позивача не було підтверджене відповідним державним актом. Заперечення відповідача-2 про те, що законність рішення Севастопольської міської ради № 1442 від 22.10.2003 року встановлена рішеннями суду, що набули законної сили, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надані відповідачем-2 документи на підтвердження законності зазначеного рішення, по-перше, не є належними доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, по-друге, не підтверджують наявності обставин, що не потребують доказування відповідно до ст. 35 ГПК. Крім того, відсутні і встановлені п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України підстави для припинення провадження у справі, оскільки Господарський суд Автономної Республіки Крим та Севастопольський апеляційний господарський суд розглядали справу про визнання зазначеного рішення незаконним з порушенням компетенції відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства (аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 05.12.2006 року).

Зважаючи на це, висновок господарського суду м. Києва про те, що рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської ради від 16.06.1991 року № 13/1191 є таким, що підлягає виконанню в силу вимог п. 1 Розділу Х Земельного кодексу України 2001 року відповідає закону.

Також суд зважає на те, що земельна ділянка площею 0,28 га була надана ОСОБА_1. саме як підприємцю, свідченням чого є текст Рішення Севастопольської міської ради № 1442 від 22.10.2003 року та договору оренди. Таким чином, на оренду зазначеної земельної ділянки розповсюджуються вимоги Господарського кодексу України, що регулюють оренду землі в сфері господарювання. Відповідно до ч. 2 ст. 290 Господарського кодексу України оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається. Зважаючи на це, оскільки договір оренди земельної ділянки площею 0,28 га від 15.04.2004 року між Севастопольською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 не посвідчений нотаріально, не можуть бути прийняті до уваги твердження відповідача-2 про те, що він має належний документ, що надає йому право оренди земельної ділянки. Крім того, Згідно з Законом України „Про оренду землі” (ст. 14) Кабінет Міністрів України затверджує форму типового договору оренди землі. Аналіз ст. 179 Господарського кодексу свідчить про те, що за наявності Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 була затверджена форма типового договору оренди землі, якій договір оренди земельної ділянки площею 0,28 га від 15.04.2004 року між Севастопольською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 не відповідає, а отже правомірно був визнаний недійсним. Також договір не містить всіх істотних умов, що передбачені для договору оренди землі ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, що також свідчить про його недійсність.

Враховуючи вищевикладене, правомірними є і висновки господарського суду міста Києва про те, що зважаючи на незаконність Рішення Севастопольської міської ради № 1442 від 22.10.2003 року та договору оренди, підлягає скасуванню і державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 15.03.2004 року між Севастопольською міською радою і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1

Зважаючи на наведене, керуючись ст. ст. 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

 

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залиши без задоволення.

2.          Рішення господарського суду міста Києва змінити.

3.          Частину 2 резолютивної частини рішення  господарського суду міста Києва від 03.06.2008 викласти в наступній редакції: визнати недійсним Рішення Севастопольської міської ради № 1442 від 22.10.2003 року.

4.          Частину 4 резолютивної частини рішення  господарського суду міста Києва від 03.06.2008 викласти в наступній редакції: зобов'язати Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” в особі Севастопольської міської філії скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 15.03.2004 року між Севастопольською міською радою і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1

5.          В решті рішення залишити без змін.

6.          Матеріали справи № 2/137 повернути до господарського суду міста Києва.

 

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

  

 Головуючий суддя                                                                      

 

 Судді                                                                                          Моторний О.А.

 

 04.08.08 (відправлено)

 

  • Номер:
  • Опис: стягнення боргу за спожиту теплову енергію 33 169,63 грн.
  • Тип справи: Видача дублікату наказу (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 2/137
  • Суд: Господарський суд м. Києва
  • Суддя: Смірнова Л.Г.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.12.2016
  • Дата етапу: 15.02.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація