РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/7766/12
30.11.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Відділу по справах громадянства, іміграції та реєстрації фізічних осіб Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їй на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що в її домоволодінні зареєстрована, але не проживає більше року відповідачка, просить визнати її такою особою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1.
У судове засідання позивач не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв або клопотань до суду не надходило.
Представник третьої особи - Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Сімферопольського РО ГУ МВС України в АР Крим у судове засідання не з'явився.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач є власником домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.07.2009р. /а.с.7/.
Право власності ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано у встановленому законом порядку /а.с.8.
Згідно довідки адресного бюро та будинкової книги в домоволодінні АДРЕСА_1 зареєстрована відповідач - ОСОБА_2 /а.с.9-15,28/.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджаться своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У ст.60 ЦПК України закріплено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статею 61 ЦПК.
Актами обстеження від 01.11.2012р. встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2, але не мешкає з 09.11.2011р. по теперішній час. /а.с.16-17/.
Відповідно до показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засвідчених у встановленому законом порядку, відповідач ОСОБА_2 ніколи не проживала в домоволодінні АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог частини 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Частиною 3 цієї ж статті також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Частиною 1 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Враховуючи все вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_2 втратила право користування домоволодінням АДРЕСА_1, а позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати ОСОБА_2 такою особою, що втратила право користування домоволодінням АДРЕСА_1.
Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 (десяти днів) з дня отримання копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя