ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/7787/12
28.11.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республики Крим у складі:
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ташкент Узбекистан, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 13.07.2012 р. приблизно о 06 годині 15 хвилин, перебуваючи на вул. Набережній в с. Миколаївка Сімферопольського району АР Крим,
поблизу диско-бару «Байконур», на підставі неприємних відносин, що виникли раніше, завдав ОСОБА_2, який проходив повз нього удар кулаком правої руки в область щелепи зліва, потім завдав другого удару кулаком лівої руки в область правого ока, в результаті чого останній впав. Продовжуючи реалізовувати свій намір, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 завдав удару ногою в область голови ОСОБА_2, який лежав в той час на спині на тротуарній плитці. Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння злочину скрився.
В результаті злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 заподіяні наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у формі забиття головного мозку середнього ступеня з контузіонними вогнищами в лобових частках, лінійний перелом лобної кістки справа переходячи на передньо-верхній край орбіти, латеральну і задню стінки правої половини лобної пазухи, верхню стінку решітної кістки, садна повік правого ока, садна голови, лівого передпліччя. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 394 від 27.09.2012 року, відкрита черепно-мозкова травма у формі забиття головного мозку середнього ступеня з контузіонними вогнищами в лобових частках , лінійний перелом своду та основи черепу, садна повік правого ока, садна голови відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння (п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р.).
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину визнав повністю та показав, що 12.07.2012 року він з друзями знаходився в кафе «Уют», де вони спілкувались та розмовляли між собою. Чоловік, який знаходився за сусіднім столиком, зробив їм зауваження, у зв'язку з чим виник словесний конфлікт. 13.07.2012 року приблизно о 6 годині ранку вони пішли з бару та продовжили розмову вже поблизу диско-бару «Байконур». Через 15 хвилин він побачив, що чоловік, який зробив їм раніше зауваження, йшов в туалет. Коли чоловік проходив повз нього, він завдав йому удару кулаком правої руки в область щелепи зліва, потім завдав другого удару кулаком лівої руки в область правого ока. Від завданих ударів ОСОБА_2 впав на асфальт, після чого він ще раз вдарив його ногою в область голови. У скоєному щиро розкаюється.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 12.07.2012 року він разом з дружиною приїхав в с. Миколаївка Сімферопольського району АР Крим. У вечірній час вони пішли відпочивати у кафе-бар, який знаходиться на вул. Набережній в с. Миколаївка напроти диско-бару «Байканур», там вони знаходились всю ніч. В барі він випив приблизно 1 літр пива. 13.07.2012 року приблизно о 5 годині ранку в бар зайшла компанія із 5 хлопців, яка почала шуміти, голосно спілкуватись між собою, тому він зробив зауваження, на яке йому агресивно відповіли. Потім компанія хлопців періодично виходила та заходила в бар, а о 6 годині ранку він звернув увагу, що хлопці пішли. Приблизно о 06 годині 15 хвилин він вирішив піти у туалет. Коли він підходив до туалету, то побачив декілька хлопців, з якими в нього був словесний конфлікт. Він мовчки проходив повз них, однак один хлопець із компанії наніс йому удар кулаком правої руки в область щелепи, затим ще один удар кулаком лівої руки в область правого ока. Після даного удару він похитнувся і почав падати. Коли він падав, то відчув також удар ногою в область голови. Що трапилось далі, не пам'ятає Претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має.
З урахуванням згоди всіх учасників процесу, у тому числі і відповідної заяви підсудного ОСОБА_1, суд згідно ч. 3 ст. 299 Кримінально-процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежив об'єм досліджуваних доказів допитом підсудного, потерпілого і дослідженням письмових доказів, що містяться в матеріалах справи.
Винність підсудного ОСОБА_1, окрім його зізнавальних свідчень та свідчень потерпілого, підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 27.09.2012р. оглянуто місце події, а саме, ділянка місцевості, де підсудним ОСОБА_1 були завдані тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 /а.с.28-31/.
Згідно протоколів відтворення обстановки й обставин події від 27.09.2012р. потерпілий ОСОБА_2, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 у присутності понятих показали й розказали про обставини спричинення потерпілому тілесних ушкоджень підсудним /а.с.44-55/.
Відповідно до протоколів пред'явлення особи для впізнання від 28.09.2012р. потерпілий ОСОБА_2, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 впізнали підсудного ОСОБА_1, як особу, яка спричинила потерпілому тілесні ушкодження 13.07.2012 року/а.с.57-59/.
Згідно висновку експерта №394 від 24.09.2012р. ОСОБА_2 отримав наступні тілесні ушкодження: відкриту черепно-мозкову травму у формі забиття головного мозку середнього ступеня з контузіонними вогнищами в лобових частках, лінійний перелом лобної кістки справа переходячи на передньо-верхній край орбіти, латеральну і задню стінки правої половини лобної пазухи, верхню стінку решітної кістки, садна повік правого ока, садна голови, які відносяться до тяжких, як небезпечних для життя у момент заподіяння, відповідно до п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. /а.с.66-70/.
Допитавши підсудного ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, а також дослідивши і оцінивши інші зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність виннності підсудного ОСОБА_1 в повному обсязі і кваліфікує його дії за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При вирішенні питання про призначення підсудному ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами статті 65 Кримінального кодексу України, згідно з якими призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті Кримінального кодексу України, по якій підсудний звинувачується, враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Скоєний підсудним ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує особу підсудного, який в силу ст. 89 КК України не судимий /а.с.142/, за місцем проживання характеризується як посередньо /а.с.153/, так і позитивно /а.с.190/, має на утриманні неповнолітню дитину /а.с.151/ та вагітну дружину /а.с.191/.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, суд визнає повне визнання ним своєї провини, щире розкаяння в скоєному, відшкодування шкоди потерпілому.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено.
Враховуючи викладене в своїй сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки, конкретні обставини скоєння злочину та думку потерпілого, який просив не призначати підсудному покарання у вигляді реального позбавлення волі, суд призначає ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції його від суспільства, тому застосовує до нього ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбаченних ст.76 КК України.
Керуючись статтями 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,
суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання по частині 1 статті 121 Кримінального кодексу України - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк протягом 3 (трьох) років.
Згідно статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з- під варти в залі суду.
У випадку реального відбуття покарання зарахувати ОСОБА_1 строк знаходження під вартою з 28.09.2012 р. по 28.11.2012 р.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим.
Суддя