Справа №812/6707/12
Пр.№2/812/3163/12
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
07 листопада 2012 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді Тучкова С.С.,
при секретарі Нікончик А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №812/6707/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що
27.06.2008 року він передав в оренду ТОВ «Транс-Таксі»автомобіль, марки «Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності. В свою чергу, ТОВ «Транс-Таксі»передало зазначений автомобіль своєму працівникові -водію ОСОБА_2 для виконання останнім службових обов'язків. 31.12.2011 року, о 17-30 годині, біля будинку №19 по вул.Вороніна в м.Запоріжжі, відповідач, керуючи автомобілем марки «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21440», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 Відповідно до постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06.03.2012 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль, марки «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було пошкоджено, що завдало матеріальної шкоди позивачу, оціненої експертом у розмірі 20063,67 гривень. Додатково позивачем були понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 500 гривень, направлення відповідачу телеграми -207,12 гривень, оголошення в газеті -70 гривень. Крім того, позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в порушенні його звичайного устрою життя, морально-психологічного хвилювання у зв'язку з тим, що він на протязі всього періоду з моменту дорожньо-транспортної пригоди не мав можливості відремонтувати свій автомобіль. Добровільно відшкодувати завдану шкоду ОСОБА_2 відмовляється, тому позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача завдану матеріальну шкоду у загальному розмірі 20840,79 гривень та моральну шкоду у розмірі 2000 гривень, а також судові витрати.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, представник позивача надала суду заяву, в якій просила на підставі ч.2 ст.158 ЦПК України розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомлених належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
За вимогами ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 виданого 20.06.2008 року Запорізьким ВРЕР №2 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, автомобіль марки «DAEWOO-LANOS», моделі TF69Y CПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с.7).
27.06.2008 року ОСОБА_1 та ТОВ «Транс-Таксі»уклали договір оренди №б/н, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №3345, відповідно до якого ОСОБА_1 (орендодавець) передав належний йому на праві приватної власності автомобіль марки «DAEWOO-FSO LANOS», моделі -TF69Y СПГ, 2008 року випуску, двигун (шасі, кузов, рама) НОМЕР_5 НОМЕР_6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Запорізьким ВРЕВ №2 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, в платне користування ТОВ «Транс-Таксі»(орендар) (а.с.8).
На підставі наказу №1/12 К11 від 01.12.2011 року встановлено, що прийняло ТОВ «Транс-Таксі»на роботу та закріпило за ОСОБА_2 автомобіль марки «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.10).
Згідно постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06.03.2012 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №812/0127/12 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Даною постановою встановлено, що 30.12.2011 року, о 17-30 годині, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходячись біль будинку №19 по вул.Вороніна у м.Запоріжжі, не впевнився в безпеці, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем, марки «ВАЗ 21440», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 (а.с.12).
16.01.2012 року спеціалістом-автотоварознавцем в присутності ОСОБА_1 було проведено огляд пошкодженого автомобіля, про що складено протокол огляду транспортного засобу. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 позивачем направлялися телеграми з повідомленням часу та місця огляду пошкодженого автомобіля, загальна вартість яких згідно з копіями фіскальних чеків складає 207,12 гривень (72,96 гривень + 67,92 гривень + 66,24 гривень). У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 за отриманням телеграм не з'являвся позивачем було зроблене аналогічне повідомлення в газеті «Запорізька правда», вартість якого згідно копії фіскального чеку становить 70 гривень.
Відповідно до висновку №48 від 18.01.2012 року експертного автотоварознавчого дослідження про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного експертом Консультативно-автоекспертним бюро ТОВ ВЕП «Стандарт-Сервіс»ОСОБА_5, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику зазначеного автомобіля завдано матеріальний збиток в розмірі 20063,67 гривень (а.с.13-18).
Згідно ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій заподіяні збитки в результаті порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 2 статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підставі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»рекомендується судам, при визначенні реальних збитків, які підлягають відшкодуванню, виходячи з положень п.1 ч. 2 ст.22 ЦК України, враховувати наступне: у випадках коли особа знищила транспортний засіб, чи призвела до такого стану, що він повністю втратив свою цінність і його вже не можна використовувати за прямим призначенням, розмір реальних збитків дорівнює вартості автомобіля на день учинення протиправних дій; у разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.
Частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що діяльність, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу, є джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до п.2 ст.1187 ЦК України відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктами 3, 8 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Враховуючи зазначені вимоги законодавства та приймаючи до уваги досліджені у судовому засіданні матеріали справи, які підтверджують вину відповідача у спричиненні шкоди майну позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 20840,79 гривень обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оцінуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, які ОСОБА_1 оцінив у сумі 2000 гривень, суд виходить з характеру й обсягу страждань, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2, моральної шкоди у вигляді змін нормального ритму життя, морально-психологічного хвилювання у зв'язку з тим, що відповідач тривалий час не відшкодовує шкоду, та виходячи із засад виваженості та справедливості, відповідно до вимог ст.1167 ЦК України суд вважає їх підлягаючими задоволенню.
Враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1. ст.88, ч.4 ст.169, ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.22, 23, 116, 1172, 1187, 1192 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_3), 20063 (двадцять тисяч шістдесят три) гривні 67 копійок -матеріальна шкода спричинена внаслідок пошкодження автомобіля «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 500 (п'ятсот) гривень -вартість автотоварознавчого дослідження, 207 (двісті сім) гривень 12 копійок -витрати, пов'язані з направленням відповідачу телеграм, 70 (сімдесят) гривень -вартість оголошення в газеті, 2000 (дві тисячі) гривень -моральна шкода, а разом 22840 (двадцять дві тисячі вісімсот сорок) гривень 79 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_3), витрати по оплаті судових витрат в розмірі 323 (триста двадцять три) гривні.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков