АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц2090\5165\2012 р. Головуючий 1-ї інстанції

Справа № 2-221\11 р. -Чижиченко Д.В.

Категорія : про визнання права власності Доповідач - Швецова Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.

при секретарі - Андрійко О.В., Каменській Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3

на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 грудня 2011 року

та апеляційною скаргою ОСОБА_3

на додаткове рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 травня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Харківської міської ради, третя особа: державний нотаріус Харківської державної нотаріальної контори № 5 Прокотило Ж.В. про визнання частково недійсним додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності у рівних частках за подружжям на самовільно зведені будови, визнання права власності на 1\2 частину автомобілю, визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1\4 частину будинку, на 1\4 частину самовільно зведених будов, на 1\4 частину автомобілю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1\2 частину домоволодіння та на 1\2 частину автомобілю ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2004 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом в якому з урахуванням неодноразових уточнень просила суд визнати додаткове свідоцтво про право на спадщину № 6-570 від 21.09.2005 p., видане ХДНК № 5, частково недійсним, визнати за ОСОБА_5 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 право власності на житловий будинок літ. «А-1», визнати за нею право власності на 1/4 частину цього будинку, визнати право власності на будови 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, ґанок літ. «а», літня кухня літ. «Б», гараж літ. «В», туалет «Г», душ літ. «Д», огорожа № 1-3, водогін № 5 у рівних частках за нею та ОСОБА_5, а також визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на 1\2 автомобіля марки «Деу Сенс», д.н. НОМЕР_2, визнати право власності у порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 за його дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3 у рівних частках

В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилался на те, що з 1989 року вона перебувала з ОСОБА_5 у фактичних шлюбних стосунках та мешкала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1, у житловому будинку, житловою площею 19, 9 кв.м., кухня 5 кв.м., що належав за правом власності батькові ОСОБА_5 - ОСОБА_6, який у 1990 році помер. Після смерті ОСОБА_6 його син ОСОБА_5 вступив у право спадкування за законом, отримавши 27 лютого 1990 року свідоцтво про право на спадщину грошового вкладу, що належав померлому.

28 травня 1992 року шлюб між нею та ОСОБА_5 було офіційно зареєстровано, після чого вони продовжували мешкати однією сім'єю у спірному житловому будинку. В період спільного життя подружжя провели капітальний ремонт житлового будинку за свої спільні кошти і за їхньою спільною участю. Так, з 2004 року подружжя зробило капітальний ремонт у житловому будинку, а також збудували самовільні будови.

За таких обставин, позивачка вважала, що набула право власності в порядку створення загальної спільної власності з чоловіком в порядку проведення капітально- відновного ремонту житлового будинку. В цей період часу подружжя побудували самовільні будови, такі як: № 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, ґанок літ. «а», літня кухня літ. «Б», гараж літ. «В»- перероблений та збільшений в розмірі. Крім того, у 2004 році побудовані з цеглини туалет і душ літ. «Г», літ. «Д», огорожа № 1-3, водогін № 5. Останні будови були неправильно внесені у спадкову масу та відображені у спадковому свідоцтві, отриманому ОСОБА_5

Перелічені самовільно зведені будови складуть 60/100 частин усього житлового будинку з надвірними будівлями. Позивачка вважала, що ОСОБА_5 після смерті свого батька успадкував тільки 40/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, 60/100 його частин не є спадковою масою. 21 вересня 2005 року ОСОБА_5 після смерті свого батька отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, в яке увійшли зведені ним з позивачем у період шлюбу самовільні будови. Оскільки ці будови є сумісною власністю подружжя, позивач вважає за необхідне визнати за нею право власності на 1\2 їх частину, водночас визнати додаткове свідоцтво частково недійсним на 1/2 його частину.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, спадкоємцями за законом на його майно є позивачка та донька спадкодавця від першого шлюбу, які своєчасно звернулись з відповідними заявами про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори. При оформленні спадкових прав між позивачем та відповідачем виникли суперечки стосовно поділу спадкового майна, що стало причиною звернення до суду.

ОСОБА_3 не визнала позовні вимоги ОСОБА_7 та звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_5 на 1\2 частину домоволодіння та 1\2 частину автомобіля. На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_3 посилається на те, що являючись донькою померлого ОСОБА_5, вона є спадкоємицею першої черги за законом на майно свого батька. Домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 успадкував після смерті свого батька, ОСОБА_6, отримавши відповідне свідоцтво 21.09.2005 року. Позивач зазначає, що її батькові належало усе успадковане від ОСОБА_6 майно, що перераховано у свідоцтві про право власності від 02.03.1965 року на ім'я спадкодавця, а вартість цього майна складала на день відкриття спадщини 1 166 грн. ОСОБА_5, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2, з початку 2005 року він за свої особисті кошти почав реконструкцію успадкованого будинку, тим самим суттєво збільшив житлову площу будинку. 21 вересня 2005 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті свого батька, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Вартість спірного будинку станом на 30.08.2005 p., що була проіндексована на 2006 p., склала 56 917 грн. Крім того, 20.11.2003 р. ОСОБА_5 на своє ім'я придбав автомобіль НОМЕР_1, 2003 року випуску, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, тому позивач вважає за необхідне визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на половину спадкового майна.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Харківської міської ради, третя особа: державний нотаріус Харківської державної нотаріальної контори № 5 Покотило Ж.В. задоволено. Визнано додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом № 6-570 від 21 вересня 2005 року, видане ХДНК № 5, частково недійсним та визнано, що ОСОБА_5 успадкував після смерті свого батька, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2., житловий будинок літ. «А-1»(кухня 1-2, площею 5, 5 кв.м., житлова кімната 1-3, площею 14, 9 кв.м., житлова кімната 1-4, площею 5, 0 кв.м.), розташований по АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 1\2 частину житлового будинку літ. «А-1», (кухня 1-2, площею 5, 5 кв.м., житлова кімната 1-3, площею 14, 9 кв.м., житлова кімната 1-4, площею 5, 0 кв.м.), розташований по АДРЕСА_1, після смерті чоловіка, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину прибудови літ. «а», яка складається з наступних приміщень: коридору № 1-5 (пл. 1, 5 кв.м.), коридору 1-6 (пл. З, 8 кв.м.), ванної кімнати № 1-7 (пл. 4, 1 кв.м), кухні № 1-8 (пл. 6, 9 кв.м.) та ґанку літ. «аі», гаражу літ. «В», розміром 5, 55 х 3, 90 метрів, літньої кухні літ. «Б», розміром 2, 40 х 3, 90 метрів, туалету літ. «Г», душу літ. «Д», огорожі літ. «№ 1-3», водогону літ. «№ 5», як за подружжям; визнано за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 1\4 частину прибудови літ. «а», яка складається з наступних приміщень: коридору № 1-5 (пл. 1, 5 кв.м.), коридору 1-6 (пл. З, 8 кв.м.), ванної кімнати № 1-7 (пл. 4, 1 кв.м), кухні № 1-8 (пл. 6, 9 кв.м.) та ганку літ. «аі», гаражу літ. «В», розміром 5, 55 х 3, 90 метрів, літньої кухні літ. «Б», розміром 2, 40 х 3, 90 метрів, туалету літ. «Г», душу літ. «Д», огорожі літ. «№ 1-3», водогону літ. «№ 5», після смерті чоловіка, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину автомобілю НОМЕР_1, 2003 року випуску, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 по свідоцтву НОМЕР_3 від 20.11.2003 p., як за подружжям; визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 1/4 частину автомобілю НОМЕР_1, 2003 року випуску, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 по свідоцтву НОМЕР_3 від 20.11.2003 p., після смерті чоловіка, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1\2 частину житлового будинку літ. «А-1»(кухня 1-2, площею 5, 5 кв.м., житлова кімната 1-3, площею 14, 9 кв.м., житлова кімната 1-4, площею 5, 0 кв.м.), розташований по АДРЕСА_1, після смерті батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.; визнано за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на 1\4 частину прибудови літ. «а», яка складається з наступних приміщень: коридору № 1-5 (пл. 1, 5 кв.м.), коридору 1-6 (пл. З, 8 кв.м.), ванної кімнати № 1-7 (пл. 4, 1 кв.м), кухні № 1-8 (пл. 6, 9 кв.м.) та ґанку літ. «аі», гаражу літ. «В», розміром 5, 55 х 3, 90 метрів, літньої кухні літ. «Б», розміром 2, 40 х 3, 90 метрів, туалету літ. «Г», душу літ. «Д», огорожі літ. «№ 1-3», водогону літ. «№ 5», після смерті батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.; визнано за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на 1/4 частину автомобілю НОМЕР_1, 2003 року випуску, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 по свідоцтву НОМЕР_3 від 20.11.2003 p., після смерті батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовлено.

На зазначене рішення ОСОБА_5 була подана апеляційна скарга, в якій, апелянт просить скасувати вказане рішення, вказавши, що судом не розглянуті всі позовні вимоги та не вказано, що право власності вона набула у зв»язку з проведенням капітально-відновлювального ремонту.

Також на зазначене рішення суду апеляційна скарга була подана ОСОБА_3, яка з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10 квітня 2012 року вказану цивільну справу знято з апеляційного розгляду та направлення до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 травня 2012 року резолютивну частину рішення від 22 листопада 2011 року викладено у наступній редакції : «визнати додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом № 6-570 від 21 вересня 2005 року, видане ХДНК № 5, частково недійсним та вважати, що ОСОБА_5 успадкував після смерті свого батька, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2., житловий будинок літ. «А-1»(кухня 1-2, площею 5, 5 кв.м., житлова кімната 1-3, площею 14, 9 кв.м., житлова кімната 1-4, площею 5, 0 кв.м.), розташований по АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 1\4 частину житлового будинку літ. «А-1», (кухня 1-2, площею 5, 5 кв.м., житлова кімната 1-3, площею 14, 9 кв.м., житлова кімната 1-4, площею 5, 0 кв.м.), розташований по АДРЕСА_1, після смерті чоловіка, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину прибудови літ. «а», яка складається з наступних приміщень: коридору № 1-5 (пл. 1, 5 кв.м.), коридору 1-6 (пл. З, 8 кв.м.), ванної кімнати № 1-7 (пл. 4, 1 кв.м), кухні № 1-8 (пл. 6, 9 кв.м.) та ґанку літ. «а1», гаражу літ. «В», розміром 5, 55 х 3, 90 метрів, літньої кухні літ. «Б», розміром 2, 40 х 3, 90 метрів, туалету літ. «Г», душу літ. «Д», огорожі літ. «№ 1-3», водогону літ. «№ 5», як за подружжям; визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 1\4 частину прибудови літ. «а», яка складається з наступних приміщень: коридору № 1-5 (пл. 1, 5 кв.м.), коридору 1-6 (пл. З, 8 кв.м.), ванної кімнати № 1-7 (пл. 4, 1 кв.м), кухні № 1-8 (пл. 6, 9 кв.м.) та ганку літ. «а1», гаражу літ. «В», розміром 5, 55 х 3, 90 метрів, літньої кухні літ. «Б», розміром 2, 40 х 3, 90 метрів, туалету літ. «Г», душу літ. «Д», огорожі літ. «№ 1-3», водогону літ. «№ 5», після смерті чоловіка, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину автомобілю НОМЕР_1, 2003 року випуску, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 по свідоцтву НОМЕР_3 від 20.11.2003 p., як за подружжям; визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 1/4 частину автомобілю НОМЕР_1, 2003 року випуску, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 по свідоцтву НОМЕР_3 від 20.11.2003 p., після смерті чоловіка, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку капітальної забудову на 1\2 частину житлового будинку літ. «А-1», (кухня 1-2, площею 5,5 кв.м., житлова кімната 1-3, площею 14,9 кв.м., житлова кімната 1-4, площею 5,0 кв.м.), розташований по АДРЕСА_1, після смерті чоловіка, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1\2 частину житлового будинку літ. «А-1»(кухня 1-2, площею 5, 5 кв.м., житлова кімната 1-3, площею 14, 9 кв.м., житлова кімната 1-4, площею 5, 0 кв.м.), розташований по АДРЕСА_1, після смерті батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.; визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на 1\4 частину прибудови літ. «а», яка складається з наступних приміщень: коридору № 1-5 (пл. 1, 5 кв.м.), коридору 1-6 (пл. З, 8 кв.м.), ванної кімнати № 1-7 (пл. 4, 1 кв.м), кухні № 1-8 (пл. 6, 9 кв.м.) та ґанку літ. «аі», гаражу літ. «В», розміром 5, 55 х 3, 90 метрів, літньої кухні літ. «Б», розміром 2, 40 х 3, 90 метрів, туалету літ. «Г», душу літ. «Д», огорожі літ. «№ 1-3», водогону літ. «№ 5», після смерті батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.; визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на 1/4 частину автомобілю НОМЕР_1, 2003 року випуску, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 по свідоцтву НОМЕР_3 від 20.11.2003 p., після смерті батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовити»

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням. ОСОБА_3 подала на нього апеляційну скаргу в якій просить вказане рішення скасувати та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Судова колегія, вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з"явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення першої інстанції та апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, а апеляційна скарга ОСОБА_3 на додаткове рішення підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3., та ухвалюючи додаткове рішення, районний суд виходив з того, що позивачем були надані докази в обгрунтування того, що додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 вересня 2005 року є частково недійсним, визнаючи за за ОСОБА_2 право власності на частину будинку та прибудови як побудовані подружжям, районний суд виходив з того, що можливо визнати право власності окремо на кожну прибудову в порядку спадкування та в порядку спільної забудови подружжям.

Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом не правильно застосовані норми матеріального права і тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та часткове задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3. із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірний будинок належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Жовтневим райжилуправлінням Виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих міста Харкова від 02 березня 1965 року, зареєстрованого у ХМБТІ 08 березня 1965 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на грошовий вклад, який був отриманий спадкоємцем ОСОБА_5 19 грудня 1990 року та житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1, додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом на який, ОСОБА_5 отримав 21 вересня 2005 року. Відповідно до вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкове майно складалося з житлового будинку літ «А-1», житловою площею 19,9 кв.м., та надвірні будівлі: гараж літ «В», вбиральня літ «Г», душ літ «Д», огорожа № 1-3, дв. водогін № 5.

Вказане свідоцтво було отримано ОСОБА_5, зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.03.2005 року та за життя ОСОБА_5 не заперечував, що житловий будинок з вищевказаними надвірними будівлями отриманий ним у спадщину, а не побудований за спільні кошти подружжя.

З 1992 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті спадкоємцями першої черги є його дружина ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_3, яки прийняли спадщину звернувшись до нотаріальної контори. Спадковим майном є житловий будинок з надвірними забудований, розташований по АДРЕСА_1, а також автомобіль НОМЕР_1, 2003 року випуску, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5.

В судовому засіданні суду як першої так і апеляційної інстанції позивач вказувала, що спірний будинок був перебудований за спільні кошти подружжя і що внесені до спадкової маси надвірні будівлі були побудовані вже після смерті ОСОБА_6 і тому не можуть вважатися лише власністю її чоловіка ОСОБА_5, а також підтвердила той факт, що окремі спірні надвірні будівлі, на які за нею судом першої інстанції визнано право власності в порядку спадкування за законом, були побудовані нею та її чоловіком з 2003- по 2005 роки.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, частина надвірних будівель та реконструкція будинку були проведені до 2004 року, тому на спірні правовідносини розповсюджуються вимоги ЦК в ред. 1963 року та Закон України «Про власність»

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про власність» та п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», розглядаючи позови, пов'язані зі спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є: майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст. 16 Закону «Про власність», ст. 22 КпШС); майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, чи майно, що є у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою відповідно між членами сім'ї чи членами селянського (фермерського) господарства не передбачено інше, або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю(п. 1 ст. 17, ст. 18, п. 2 ст. 17 Закону «Про власності»); квартира, будинок, кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, отримані при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім'ї наймача у їх спільну сумісну власність (ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року з наступними змінами та доповненнями «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок»передбачено, що будинок, який належав одному з подружжя, може бути визнаний згідно зі ст. 25 КпШС спільним майном подружжя, якщо в період шлюбу істотно збільшилась його цінність в наслідок трудових або грошових затрат другого подружжя або їх обох.

Така ж норма міститься і в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.11.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна помруж»

В судове засідання ні суду першої, ні апеляційної інстанції не було надано яких-небудь доказів, на підтвердження того, що з 1992 року по 2004 рік, позивач придбала будівельні матеріали, або сплачувала за виконання транспортних, та інших послуг, пов»язаних з будівництвом, а також що вартість вказаного майна збільшилась за рахунок її трудових або грошових затрат. Також позивачем ОСОБА_2 не було надано доказів, стосовно того, що вона приймала участь у проведенні будівельних робіт з 2004 по 2006 роки і що її внесок у ремонт будинку був значним. До опису та переліку робіт, які долучені до проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи від 24 вересня 2009 року судова колегія відноситься критично, оскільки він складений позивачкою і експерт, який був попереджений про кримінальну відповідальність самостійно не встановлював обсяг та вартість вказаних робіт.

Відповідно до ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої ( головної) речі і пов»язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. З вищеназваної норми закону вбачається, що допоміжні будівлі, що збудовані у встановленому порядку на земельній ділянці, що має цільовим призначенням розміщення та обслуговування житлового будинку, є приналежністю до житлового будинку.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_2 права власності частину житлового будинку в порядку капітальної забудови та визнання права власності частину житлового будинку та надвірних забудівель в порядку спадкування підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання за позивачем права власності на 1\2 частину житлового будинку з надвірними забудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки діючим законодавством не передбачено визнання права власності на окремі добудови до житлового будинку та на окремі надвірні будівлі. Крім цього, позивач не довела, що додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 вересня 2005 року є недійсним.

Відповідно ч. З ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст. 215 ЦК України підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою ст. 203 ЦК України, а також якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 отримавши вищевказане свідоцтво не заперечував та не оскаржував того факту, що спірний будинок з вищевказаними надвірними будівлями був побудований його батьком та він отримав вказане майно у спадщину, позивачем. Відповідно до вимог ст. 1301 ЦК України не надано доказів, що були порушені її права у зв»язку з видачею додаткового свідоцтва.

Що стосується самочинних будівель, право власності на які просила визнати позивач ОСОБА_2, то позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню оскільки відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у випадку, якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності не будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва.

Відповідно до ст. 60,79 СК України майно, придбане подружжям під час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності та у разі поділу майна, що є об»єктом спільної сумісної власності, частки майна подружжя є рівними.

З матеріалів справи вбачається, що у 2003 році ОСОБА_5 придбав автомобіль«Деу Сенс», д.н. НОМЕР_1, 2003 року випуску, оскільки вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, то ОСОБА_2 належить 1\2 частина вказаного автомобіля та 1\4 частину вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_5

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, то судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1\2 частину житлового будинку з надвірними забудовами, розташований по АДРЕСА_1, після та на 1/4 частину автомобілю НОМЕР_1, 2003 року випуску, після смерті батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Керуючись ст.ст. 301,302, п.п.3 і 4 ст. 309, 312,313,317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 грудня 2011 року скасувати.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на додаткове рішення задовольнити.

Додаткове рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 травня 2012 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину житлового будинку з надвірними забудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину автомобілю НОМЕР_1, 2003 року випуску, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 по свідоцтву НОМЕР_3 від 20.11.2003 p., як на об»єкт спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 1/4 частину автомобілю НОМЕР_1, 2003 року випуску, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 по свідоцтву НОМЕР_3 від 20.11.2003 p., після смерті чоловіка, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1\2 частину житлового будинку з надвірними забудовами, розташований по АДРЕСА_1, після смерті батька, ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на 1/4 частину автомобілю НОМЕР_1, 2003 року випуску, зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 по свідоцтву НОМЕР_3 від 20.11.2003 p., після смерті батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -суддя -

Судді -