РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-2352/11

29.11.2012 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в результаті невиконання належним чином відповідачами умов кредитного договору та договорів поруки від 11.07.2008р. утворилась заборгованість з урахуванням уточнених позовних вимог на загальну суму 856 585, 21 грн., яку відповідачі-боржники у добровільному порядку не сплачують.

Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 23.01.2012 року залучено до участі у справі як правонаступника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - ТОВ «Кей-Колект».

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, однак внаслідок невиконання кредитного договору виникла заборгованість на суму 856 585, 21 грн. Оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3 згідно Договорів поруки є поручителями ОСОБА_1 і зобов'язались відповідати по її зобов'язанням перед банком, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором №11370699000 від 11.07.2008 року в сумі 856 585, 21 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки, який належить на праві власності ОСОБА_1

Представник відповідачів в судовому засіданні визнав факт укладення кредитного договору і наявність заборгованості, але не визнав її суму, пояснивши, що розрахунок заборгованості зроблено банком невірно. Крім того, представник відповідачів зазначив, що договори поруки повинні бути припинені, а також в матеріалах справи відсутні акти прийому-передачі зобов'язання за договором факторингу.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

11.07.2008 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11370699000, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримала споживчий кредит в іноземній валюті у розмірі 80 000 доларів США, що на день укладення кредитного договору дорівнювало 387 336 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,0 % та кінцевим строком погашення 11.07.2018 р. Згідно з договором за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін, відсотки нараховуються на прострочену суму основного боргу за відсотковою ставкою в розмірі, який збільшується вдвічі від ставки /а.с.7-13/.

На виконання кредитного договору між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №11370699000/П1 від 11.07.2008 року, згідно якого поручитель - ОСОБА_2 відповідає перед кредитором - Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором у тому же розмірі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій /а.с.23/.

Крім того, на виконання кредитного договору між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №11370699000/П2 від 11.07.2008 року, згідно якого поручитель - ОСОБА_3 відповідає перед кредитором - Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором у тому же розмірі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій /а.с.24/.

11.07.2008 року між позивачем - Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та відповідачем - ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки (посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_5, реєстр №4673), відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 (Іпотекодавець) надала позивачеві Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» на забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з Кредитного договору №11370699000 від 11.07.2008р., в іпотеку за визначеною вартістю 271 181 грн. об'єкт нерухомого майна - садовий будинок АДРЕСА_1 і належать на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності виданого Сімферопольською районною державною адміністрацією від 28.03.2008р. та державного акту серії ЯД №574960 від 02.03.2007р. /а.с.25-27/.

Як вбачається з видаткового касового ордеру від 11.07.2008р. ОСОБА_1 отримала від Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 80 000 доларів США, що дорівнює 387 336 грн. /а.с.28/.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору № 11370699000 від 11.07.2008р. позивачем було направлено відповідачам вимоги про погашення заборгованості за кредитом, однак до теперішнього часу в добровільному порядку не погашено суму боргу /а.с.33-38/.

12.12.2011р. між Приватним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» укладений договір факторингу № 1, відповідно до умов якого, банк відступив позивачу право вимоги від відповідача ОСОБА_1 коштів, право на одержання яких належить банку на підставі документів, що підтверджують право вимоги /а.с.80-85/.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступленням права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов зобов'язання згідно зі ст. 525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1, укладаючи та підписуючи кредитний договір № 11370699000 від 11.07.2008р., погодилась з зазначеними в ньому умовами.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, укладаючи та підписуючи договори поруки № 11370699000/П1, № 11370699000/П2 від 11.07.2008 року, також погодились з зазначеними в них умовами і зобов'язалися нести солідарну з відповідачем ОСОБА_1 відповідальність за невиконання останньою зобов'язань (неповернення кредиту, несплати відсотків, пені) за основним договором.

Позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором, тобто надав відповідачеві обумовлену договором суму кредиту, відповідачі у свою чергу умови кредитного договору та договорів поруки належним чином не виконували, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Договором поруки передбачено, що поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, штрафів тощо.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну)відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки відповідачі не виконали умов кредитного договору та договорів поруки, суд доходить висновку, що позивач має право на повернення кредиту, отримання відсотків та пені, а ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зобов'язані погасити заборгованість згідно з умовами договору.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов'язань за кожен день прострочення виконання.

Позивачем розрахована сума пені за прострочку виконання зобов'язань в розмірі 34 644,42 грн. (4 343,75 доларів США).

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором.

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Статями 1, 3, 33 Закону України «Про іпотеку» №898 від 05.06.2003 передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням. Боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

У зв'язку з порушенням основного зобов'язання за договором від 11.07.2008р. позивачем на адресу відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було надіслано повідомлення від 22.10.2010р щодо існуючої заборгованості та необхідності погашення кредиту з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак до теперішнього часу заборгованість за Кредитним договором від 11.07.2008р. не повернута.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Право звернення стягнення позивача на предмет іпотеки (будинок та земельну ділянку), якими забезпечено виконання Кредитного договору, виникло внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_1 належним чином умов Кредитного договору.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачі не надали суду доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання, а також того, що ними були вжитті всі залежні від них заходи щодо належного виконання зобов'язання.

Підстав, передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України, для звільнення відповідачів від відповідальності за порушення зобов'язання судом не встановлено.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості і таким чином стягненню солідарно з відповідачів підлягає заборгованість за Кредитним договором №11370699000 від 11.07.2008 року - на загальну суму 856 585,21 грн., що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 605 955,56 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 215 985 грн. та заборгованості по пені в розмірі 34 644,42 грн.

Суд не сприймає доводи представника відповідачів, що розрахунок заборгованості зроблено банком невірно, оскільки будь-яких доказів, щоб підтверджували зазначений факт, не представлено.

Суд ставиться критично до доводів представника відповідачів про припинення договорів поруки, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження їх оскарження чи визнання недійсними у встановленому законом порядку.

Відсутність акту прийому-передачі документів за договором факторингу, на які посилається представник відповідачів, не є підставою для звільнення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від відповідальності за порушення зобов'язання за договорами кредиту та поруки.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачені та документально підтверджені судові витрати по справі пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1(НОМЕР_1), ОСОБА_2 (НОМЕР_2), ОСОБА_3 (НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором №11370699000 від 11.07.2008 року (станом на 21.10.2011р.) в сумі 856 585, 21 грн., що еквівалентно 107399,38 доларів США, звернувши стягнення на предмет іпотеки - садовий будинок НОМЕР_4 загальною площею 150,7 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0501 га ( кадастровий номер 0124783800:06:001:0282), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Сімферопольською районною державною адміністрацією від 28.03.2008р. та на підставі Державного акту серії ЯД №574960 від 02.03.2007р. відповідно, які передано 11.07.2008 року за Договором іпотеки (реєстр за №4673) Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» в іпотеку на забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з Кредитного договору № 11370699000 від 11.07.2008 року, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» судові витрати в розмірі 566, 67 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» судові витрати в розмірі 566,67 грн.

5. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» судові витрати в розмірі 566,66 грн.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя