КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 13.08.2008                                                                                           № 5/29

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Кішинський Д. Г.- по довіреності; Хасін І. Б. - по довіреності

 від відповідача1 - Петренко І. А. - по довіреності

Від відповідача 2- не з'явився

Від відповідача 3 - Скржешевський М. С. - по довіреності; Чорна Н. П. - по довіреності

Від третьої особи 1- не з'явився

Від третьої особи 2- не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Крон” та Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.05.2008

 у справі № 5/29  

 за позовом                               Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

 до                                                   1. Відкритого акціонерного товариства "П"ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"

                                                  2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія"

                                                  3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Крон"

 третя особа відповідача           Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

          Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округуОСОБА_1

                       

 про                                                  визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

 

ВСТАНОВИВ:

 Позов заявлено про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення, а саме: будівлі лабораторно-адміністративного корпусу (літера “А”), загальною площею 573, 90 кв.м. та будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера “Д”), загальною площею 1172, 10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, буд. 4, який був укладений між Відкритим акціонерним товариством “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”та Товариством з обмеженою відповідальністю “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”, посвідчений 12 серпня 2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (реєстраційний НОМЕР_1; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення, а саме: будівлі лабораторно-адміністративного корпусу (літера “А”), загальною площею 573, 90 кв.м. та будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера “Д”), загальною площею 1172, 10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, буд. 4, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”та Товариством з обмеженою відповідальністю “КРОН”, посвідчений 19 вересня 2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (реєстраційний НОМЕР_1).

          Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2008 року у справі  № 5/29 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що прийняте рішення є необґрунтованим, не відповідає чинному законодавству та обставинам справи та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою від 13.06.2008 р. колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Григорович О. М.., судді Гольцова Л. А., Рябуха В. І. прийняла апеляційну скаргу відповідача 1 до розгляду, порушила апеляційне провадження у справі №5/29, розгляд скарги був призначений на 25.06.2008 р.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач 3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки викладені в ньому не відповідають обставина справи та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою від 13.06.2008 р. колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Григорович О. М.., судді Гольцова Л. А., Рябуха В. І. прийняла апеляційну скаргу відповідача 3 до розгляду, порушила апеляційне провадження у справі №5/29, розгляд скарги був призначений на 25.06.2008 р.

25.06.2008 р. відповідачем 1 було заявлено відвід колегії суддів.

В судовому засіданні 25.06.2008 р. оголошено перерву до вирішення питання про відвід.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2008 р. заяву представника відповідача 1 про відвід судді Гольцової Л. А. у справі № 5/29 залишено без задоволення.

Розпорядженням Голови суду № 01 -23/1/10 від 01.07.2008 р. справу № 5/29 передано на розгляд колегії суддів під головуванням судді Зеленіна В. О.

Ухвалою від 04.07.2008 р. колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зеленін В. О., судді Репіна Л. О., Синиця О. Ф. розгляд апеляційних скарг призначено на 30.07.2008 р.

30.07.2008 р. позивачем було заявлено відвід колегії суддів.

В судовому засіданні 30.07.2008 р. оголошено перерву до 31.07.2008 р. для вирішення питання про відвід.

Ухвалою від 31.07.08 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.08.2008 р. для вирішення питання про відвід.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2008 р. заяву позивача про відвід суддів Зеленіна В. О., Рєпіної Л. О., Синиці О. Ф. у справі № 5/29 залишено без задоволення.

Ухвалою від 06.08.2008 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.08.2008 р.

Розпорядженням Голови суду № 01 -23/1/3 від 12.08.2008 р. внесено зміни  до складу суду справу № 5/29 передано на розгляд колегії складі головуючого судді Зеленіна В. О., суддів Синиці О. Ф., Попікової О. В.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, інші подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

 

 

11 лютого 2004 р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва було видано Акціонерній судноплавній компанії “Укррічфлот”свідоцтво серії МК № 010008090 про право власності на майновий комплекс загальною площею 1801,80 кв.м., який розташований в м. Києві по вулиці Електриків, будинок №4. Зазначене свідоцтво було видано на підставі наказу “Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна”від 31.01.2004 р. № 122-в.

Згідно додатку до свідоцтва серії МК №010008090 від 11.02.2004 р. про право власності на майновий комплекс до складу комплексу входять дві будівлі, а саме: будівля лабораторно-адміністративного корпусу (літера “А”), загальною площею 606,60 кв.м. та будівля механічних майстерень (літера “Д”), загальною площею 1195,20 кв.м.

Згідно реєстраційного посвідчення від 18.02.2004 р., право власності на майновий комплекс загальною площею 1801,80 кв.м., який розташований в м. Києві по вулиці Електриків, будинок №4, було зареєстровано в КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”за АСК “Укррічфлот”, про що було зроблено запис в реєстрову книгу № 4з-227 за реєстровим № 556з.

В червні 2004 року ВАТ “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до АСК “Укррічфлот”про визнання права власності на будівлі ремонтно-механічних майстерень та лабораторно-адміністративного корпусу загальною площею 1746 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.2004 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2004 р. та постановою Вищого Господарського Суду України від 19.04.2005 р. у справі №8/509, позов задоволено повністю. Визнано за ВАТ “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”право власності за набувальною давністю на будівлі ремонтно-механічних майстерень та лабораторно-адміністративного корпусу загальною площею 1746 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

12 серпня 2005 р. між ВАТ “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”(Продавець) та ТОВ “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”(Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстраційним номером №д.201.

Згідно п. 1.1. Договору Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність і зобов'язується сплатити обговорену грошову суму за нерухоме майно, яким є нежилі приміщення, а саме: будівля ремонтно-механічних майстерень (літера “Д”) загальною площею1172,10 кв.м. та будівля лабораторно-адміністративного корпусу (літера “А”) загальною площею 573,90 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 4 (чотири).

Загальна площа відчужуваних нежилих приміщень -1746,00 кв.м.

Нежилі приміщення, що відчужуються, належать Продавцю на праві колективної власності, на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2004 року № 8/509 та зареєстрованого в КП “Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”05.08.2005 року, про що зроблений запис в реєстрову книгу № 4з-227 за реєстровим № 556-з.

Продаж нежилих приміщень здійснено за 274800,00 грн., в тому числі ПДВ -45800,00 грн., які Покупець зобов'язаний протягом 3-х банківських днів перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця (розділ 3 Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору право власності на майно, що відчужується виникає у Покупця з моменту державної реєстрації договору згідно п. 4 ст. 334 ЦК України.

Також, Договором передбачений обов'язок Покупця здійснити державну реєстрацію права власності на вказане в Договорі майно.

В подальшому, між ТОВ “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”та  ТОВ „КРОН” був укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення, який був посвідчений 19.09.2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.Н. за реєстраційним номером № д.318.

Відповідно до умов цього Договору ТОВ “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”(Продавець) зобов'язується передати у власність, а ТОВ „КРОН (Покупець) зобов'язується прийняти у власність і сплатити обумовлену грошову суму за нерухоме майно, яким є не житлові будівлі, а саме: будівля лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”) загальною площею 573,90 кв.м. та будівля ремонтно-механічних майстерень (літера „Д”) загальною площею 1172,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

Загальна площа відчужуваних нежилих приміщень -1746,00 кв.м.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з моменту нотаріального посвідчення договору перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця 300000,00 грн., які є попередньою оплатою.

Відповідно до п. 4.1. Договору передача майна здійснюється Продавцем Покупцеві за актом здачі-приймання протягом 2-х робочих днів з дати підписання цього Договору.

В зв'язку з невиконанням ТОВ “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”умов Договору щодо передачі ТОВ „КРОН” не житлових приміщень за актом здачі-приймання, відповідач-3 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до  відповідача-2 про визнання права власності.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.10.2005 р., залишеним без змін постановою Вищого Господарського суду України від 22.03.2007 р. у справі №6/737 позов задоволено повністю, визнано за ТОВ „КРОН” право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”) загальною площею 573,90 кв.м. та будівлю ремонтно-механічних майстерень (літера „Д”) загальною площею 1172,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.

КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” надано відповідь, що на даний час право власності на будівлю лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”) загальною площею 573,90 кв.м. та будівлю ремонтно-механічних майстерень (літера „Д”) загальною площею 1172,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, зареєстровано  за ТОВ „КРОН”. Право власності було зареєстровано 16.11.2005 р. за ТОВ „КРОН” на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 18.10.2005 року у справі № 6/737.

В той же час, в травні 2005 р. АСК “Укррічфлот”звернулося до Верховного Суду України із касаційною скаргою на постанову Вищого Господарського Суду України від 19.04.2005 р. у справі № 8/509.

Постановою Верховного Суду України від 16.08.2005 р. касаційна скарга АСК “Укррічфлот”була задоволена, постанова Вищого Господарського суду України від 19 квітня 2005 року, постанова Київського апеляційного господарського суду від 28 грудня 2004 року та рішення Господарського суду м. Києва від 19 липня 2004 року -скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду в Господарському суді м. Києва справи за позовом ВАТ „П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” до АСК „Укррічфлот” про визнання права власності на будівлі ремонтно-механічних майстерень та лабораторно-адміністративного корпусу загальною площею 1746 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, представник ВАТ „П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” подав в судовому засіданні заяву про відмову від позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.04.2006 р. у справі № 8/509-31/543 було припинено провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із прийняття судом заяви ВАТ „П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” про відмову від позову.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 розділу V “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” надано відповідь, що державна реєстрація договору купівлі-продажу нежилого приміщення, який був укладений між ВАТ “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” та ТОВ “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”, посвідчений 12.08.2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстраційним номером №д.201, була здійснена третьою особою-1 лише 17 серпня 2005 року.

Таким чином, договір купівлі-продажу нежилого приміщення, а саме: будівлі лабораторно-адміністративного корпусу (літера “А”), загальною площею 573,90 кв.м. та будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера “Д”), загальною площею1172,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, буд. 4, який був укладений між ВАТ “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”та ТОВ “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”, посвідчений 12 серпня 2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстраційним номером №д.201, є вчиненим (укладеним) 17 серпня 2005 року.

Статтею 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Станом на день вчинення (укладання) між ВАТ “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”та ТОВ “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”договору купівлі-продажу нежилого приміщення, що посвідчений 12 серпня 2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстраційним номером №д.201, ВАТ “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”не було власником будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера „Д”) та будівлі лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, оскільки постановою Верховного Суду України від 16 серпня 2005 р. були скасовані всі судові рішення на підставі яких за відповідачем-1 було зареєстровано право власності на спірне майно.

Отже, станом на 17.08.2005 р. ВАТ “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” не мало право продажу нежилих приміщень, а саме: будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера “Д”) загальною площею1172,10 кв.м. та будівлі лабораторно-адміністративного корпусу (літера “А”) загальною площею 573,90 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 4.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо законності вимог позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу не житлового приміщення, а саме: будівлі лабораторно-адміністративного корпусу (літера “А”), загальною площею 573,90 кв.м. та будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера “Д”), загальною площею1172,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, буд. 4, який був укладений між ВАТ “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”та ТОВ “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”, посвідченого 12 серпня 2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстраційним номер №д.201, є обґрунтованими, оскільки зміст цього правочину суперечить вимогам ЦК України.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи на те, що ТОВ “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”не набуло права власності на спірне майно за недійсним правочином, відповідач-2 також не мав права його відчужувати відповідачу-3.

За цих обставин вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення, а саме: будівлі лабораторно-адміністративного корпусу (літера “А”) загальною площею 573,90 кв.м. та будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера “Д”) загальною площею1172,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, буд. 4, який був укладений між ТОВ “Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”та ТОВ “КРОН”, посвідченого 19 вересня 2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстраційним номером № д.318, також є обґрунтованими, оскільки зміст цього правочину суперечить вимогам ЦК України.

Щодо заперечень відповідача-1 та відповідача-3 стосовно того, що свідоцтво серії МК № 010008090 від 11.02.2004 р. про право власності на майновий комплекс не може підтверджувати право власності позивача на спірне майно, слід зазначити наступне.

Згідно вимог Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, „Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві”, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 р. № 74/74, „Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за №157/6445, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється на підставі правовстановлювальних  документів.

Зокрема, первинна реєстрації прав власності на нерухоме майно здійснюється на підставі свідоцтв: 1) про право власності на об'єкти нерухомого майна, виданих Головним управлінням комунальної власності м. Києва, Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, районними у м. Києві державними адміністраціями; 2) про право власності, виданих органами приватизації місцевих органів виконавчої влади наймачам квартир у державному житловому фонді та у будинках, що належать до власності територіальної громади м. Києва, територіальної громади районів у м. Києві.

Відповідачі не надали суду  а ні доказів того, що свідоцтво серії МК № 010008090 від 11.02.2004 р. про право власності на майновий комплекс було скасовано або визнано недійним в установленому законом порядку, а ні доказів  скасування або визнання недійсним наказу “Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна”від 31.01.2004 р. №122-в, на підставі якого позивачу було видано свідоцтво про право власності на майновий комплекс.

Також слід зазначити наступне.

Доводи апелянтів про те, що позивач не є належним позивачем, оскільки його права не порушено договорами, які є предметом спору, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки в матеріалах справи містяться Свідоцтво про право власності на спірне майно від 11.02.2004р. серії МК № 010008090, видане позивачу, та наказ від 31.01.2004р. № 122-в «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна», з яких вбачається, що позивач є власником спірного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 317 ЦК України виключно власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 319 ЦК України надає власнику право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України закріплює принцип непорушності права власності.

Предметами договорів купівлі-продажу, визнання яких недійсними вимагає позивач, є відчуження нерухомого майна, належного позивачу, тому зазначені договори безумовно зачіпають права та інтереси позивача, як власника.

Посилання апелянтів на те, що позивачем обрано неправомірний спосіб захисту свого права, оскільки законодавством передбачено захист права власності лише шляхом пред'явлення позову про витребування майна є безпідставним, оскільки частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що позов про визнання правочину недійсним може пред'явити не тільки його сторона, але й будь-яка інша зацікавлена особа.   

Посилання апелянтів на порушення судом першої інстанції вимог ч. 2 ст. 4 ГПК України при прийнятті в якості доказу Свідоцтва про право власності на спірне майно від 11.02.2004р. серії МК № 010008090, виданого позивачу, також не приймається судом до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до цієї статті суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству. Свідоцтво про право власності на спірне майно від 11.02.2004р. серії МК № 010008090, видане позивачу, за формою та змістом відповідає законодавству, так само як і наказ від 31.01.2004р. № 122-в «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна», на підставі якого видано Свідоцтво, отже підстав для застосування ч. 2 ст. 4 ГПК щодо цих Свідоцтва та наказу немає.

Що стосується порушень при винесенні зазначеного наказу та видачі Свідоцтва, на які посилаються апелянти, то суд першої інстанції правомірно не взяв їх до уваги.

Крім того, відповідачами не надано суду в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження порушень при винесенні наказу від 31.01.2004р. та видачі Свідоцтва від 11.02.2004р., а їх позиція щодо наявності цих порушень ґрунтується виключно на припущеннях.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження скасування або визнання недійсними Свідоцтва про право власності на спірне майно від 11.02.2004р. серії МК № 010008090, виданого позивачу, та наказу від 31.01.2004р. № 122-в «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна», отже вони є дійсними та правомірно прийняті судом першої інстанції в якості належних доказів на підтвердження набуття позивачем права власності на спірне майно.

          Посилання апелянтів на те, що судом першої інстанції не визначено нормативно-правові підстави для визнання недійсним договорів, не приймається до уваги, оскільки суперечить матеріалам справи та змісту рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання сторонами цієї вимоги в момент вчинення правочину є підставою для визнання його недійсним згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції цілком правильно застосовано ці статті з посиланням на порушення сторонами договору купівлі-продажу вимог ст. 658 Цивільного кодексу України, яке надає право продажу товару виключно його власнику. 

          Позиція апелянтів стосовно відсутності у суду першої інстанції правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу між ТОВ «Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія» та ТОВ «Крон» від 19.09.2005р. є безпідставною. Судом встановлено, що ТОВ «Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія» придбало зазначене нерухоме майно незаконно у особи, яка не була його власником, отже право власності не могло перейти до ТОВ «Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія». Відповідно і продати це майно ТОВ «Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія» не мало права, оскільки не було його власником. Саме тому суд першої інстанції правомірно застосував для визнання недійсним договору купівлі-продажу між ТОВ «Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія» та ТОВ «Крон» від 19.09.2005р. ті ж статті Цивільного кодексу України, що і для визнання недійсним договору купівлі-продажу між ВАТ «П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» та ТОВ «Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія».

Твердження апелянтів про необхідність застосування при розгляді даної справи ч. 2 ст. 35 ГПК України стосовно фактів, встановлених постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2007р. у справі № 6/737 за позовом ТОВ «Крон» до ТОВ «Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія» колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, Вищий господарський суд України на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Постановою Вищого господарського суду України не встановлено будь-яких фактів, які б спростовували висновки суду першої інстанції у даній справі.

Крім того, колегія суддів враховує різний суб'єктний склад учасників справи № 6/737 та даної справи, а також те, що предметом розгляду у справі № 6/737 не був спір про право за участі АСК «Укррічфлот», а був спір між ТОВ «Крон» та ТОВ «Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія», що виник внаслідок небажання останнього виконувати взяті на себе договірні зобов'язання з передачі проданого майна.   

З огляду матеріали справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот”  є обґрунтованими та такими, що підлягають зад?оволенню.

Враховуючи  викладене вище, судова колегія  вважає, що рішення Господарського суду м.Києва від 30.05.2008 р. у справі № 5/29  відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

 

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Крон” на рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2008 р. у справі № 5/29 -залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” на рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2008 р. у справі № 5/29 -залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2008 р. у справі № 5/29 - залишити без змін.

4. Матеріали справи № 5/29 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 

 Судді                                                                                         

 

 18.08.08 (відправлено)