КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2008 № 32/315-16/32
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Лосєва А.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_2. - дов. №507/10-Р від 19.10.2006р.;
від відповідача - Лозниця О.О. - дов. №3979 від 03.06.2008р.;
ХаретІ.Л. - дов. №3979 від 03.06.2008р.;
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.03.2008
у справі № 32/315-16/32 (Ярмак О.М.)
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1
до Голосіївської районної в м.Києві ради
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабогран"
третя особа відповідача Комунальне підприємство "ЖЕО-105"
Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-китайське підприємство з іноземними інвестиціями фірма "БОІС"
про визнання договору оренди нежилого приміщення припиненим
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди нежитлового приміщення №189-05 від 20.10.2005р. припиненим, зобов'язання відповідача повернути нежиле приміщення площею 75,7 кв. м, розташоване за АДРЕСА_1, та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом звільнення відповідачем нежилих приміщень.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Голосіївської районної в м. Києві ради, Товариства з обмеженою відповідальністю „Лабогран”, треті особи Комунальне підприємство „ЖЕО-105”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-китайське підприємство з іноземними інвестиціями фірма „БОІС” про визнання недійсними договору купівлі-продажу та договору оренди нежитлового приміщення, а також зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2008р., на підставі ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, дану зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2008р. скасувати, зустрічну позовну заяву передати на розгляд до місцевого господарського суду.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було невірно застосовано норми процесуального права, а саме ст. ст. 54, 60, 63 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого позивач (за зустрічним позовом) був позбавлений можливості реалізувати право на захист своїх інтересів у суді.
Окрім того, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2008р. провадження у справі №32/315-16/32 було припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2008р. у справі №32/315-16/32 скасувати, а справу направити на розгляд до місцевого господарського суду.
Вимоги даної апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема, суд не прийняв до уваги, що позивач (за первісним позовом) відмовився лише від частини позовних вимог, тому, на думку відповідача (за первісним позовом), підстав для припинення провадження у справі, відповідно до вимог ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, не було, суд повинен був прийняти рішення по суті спору.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2008р. апеляційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 28.05.2008р.
26.05.2008р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача (за первісним позовом) надійшов відзив на апеляційні скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2008р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 04.06.2008р.
В судовому засіданні представники Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1 підтримали апеляційні скарги з викладених у них підстав, просили суд їх задовольнити та скасувати Ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2008р. та від 28.03.2008р. у справі №32/315-16/32, направивши справу та зустрічний позов на розгляд до місцевого господарського суду.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-китайське підприємство з іноземними інвестиціями фірма „БОІС”) підтримали апеляційні скарги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Представник Голосіївської районної в м. Києві ради заперечував проти апеляційних скарг з підстав, викладених у письмовому відзиві на апеляційні скарги, просив суд відмовити в їх задоволенні та залишити без змін оскаржувані Ухвали Господарського суду міста Києва як такі, що прийняті з повним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю „Лабогран” та Комунального підприємства „ЖЕО-105” у судові засідання не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, своєї позиції відносно апеляційних скарг не висловили, про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, будь-яких заяв або клопотань до апеляційного суду з цього приводу не надходило.
Оскільки явка представників сторін та третіх осіб не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Лабогран” та Комунального підприємства „ЖЕО-105”, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Лабогран” та Комунального підприємства „ЖЕО-105” за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача (за первісним позовом), третьої особи-2 (за зустрічним позовом), дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2008р., на підставі ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, зустрічну позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві ради, Товариства з обмеженою відповідальністю „Лабогран”, треті особи Комунальне підприємство „ЖЕО-105”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-китайське підприємство з іноземними інвестиціями фірма „БОІС” про визнання недійсними договору купівлі-продажу та договору оренди нежитлового приміщення, а також зобов'язання вчинити дії, було повернуто без розгляду.
Вказана Ухвала суду мотивована тим, що позивачем (за зустрічним позовом) не було дотримано вимог ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими первісний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній ухвалі, вважає його обґрунтованим, виходячи з наступного.
В зустрічному позові були пред'явлені вимоги до Голосіївської районної у м. Києві ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „Лабогран” про визнання недійсним типового договору оренди нежитлового приміщення №53-07 від 14.11.2006р. загальною площею 75,07 кв. м., розміщеного в буд. АДРЕСА_1та визнання недійсним договору від 11.12.2007р. про купівлю-продаж нежилого приміщення площею 75,07 кв. м. в буд. №14-Б по вул. Горького у м. Києві, укладені між Голосіївською районною у м. Києві радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лабогран”, а також визнання за позивачем переважного права на придбання вказаного вище приміщення.
В ст. 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів, передбаченими ст. ст. 54-58 Господарського процесуального кодексу України
В зустрічній позовній заяві позивач просить суд визнати недійсним договір оренди від 14.11.2006р. та договір купівлі-продажу від 11.12.2007р., укладені між Голосіївською районною у м. Києві радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лабогран” , хоча Товариство з обмеженою відповідальністю „Лабогран” не є позивачем за первісним позовом у справі №32/315-16/32, а предметом спору за первісним позовом є визнання припиненим договору оренди №189-05 від 20.10.2005р., усунення перешкод в користуванні приміщенням площею 75,07 кв. м. в буд. АДРЕСА_1та зобов'язання повернути дане приміщення територіальній громаді Голосіївського району м. Києва. Тобто, первісний та зустрічний позови різняться як за суб'єктним, так і за предметним складом.
Зважаючи на вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зустрічний позов, поданий Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1., не може вважатись взаємно пов'язаним з первісним позовом у справі №32/315-16/32. Натомість, заявлені в зустрічному позові вимоги можуть бути предметом окремого спору, тобто, позивач за зустрічним позовом може реалізувати своє право на захист власних прав та інтересів у судовому порядку шляхом подання не зустрічного, а окремого позову.
Щодо апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.03.2008р. про припинення провадження у справі №32/315-16/32, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити наступне.
Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; відсутній предмет спору; є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2008р. позивач (за первісним позовом) подав до суду першої інстанції клопотання б/н від 25.03.2008р., в якому зазначив про те, що 14.12.2007р. спірні приміщення були передані за Актом приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю „Лабогран”. Пізніше, 27.12.2007р. комісією у складі начальника юридичного відділу Голосіївської районної у м. Києві ради Калугіна О.Ю., начальника відділу оренди Голосіївської районної у м. Києві ради Гусєвої А.С., головного спеціаліста відділу оренди Голосіївської районної у м. Києві ради Зайцевої О. було складено Акт, згідно з яким на вхідних дверях спірних приміщень було змінено замки та опечатано двері печатками Комунального підприємства „ЖЕО 105”.
Листом від 18.01.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Лабогран” повідомило позивача про те, що приміщення площею 75,07 кв. м. в буд. №14-Б по вул. Горького у м. Києві, відносно якого і виник спір у справі №32/315-16/32, знаходиться у користуванні та розпорядженні товариства.
Зважаючи на викладене, позивач просив місцевий господарський суд припинити провадження у справі, посилаючись на відсутність в даному конкретному випадку вимог до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1 як до відповідача, тобто за відсутністю предмету спору.
Належним чином засвідчені копії документів, на які посилається позивач в своєму клопотанні, додані до матеріалів справи (т.с.1, а.с.202-206).
Виходячи з того, що оспорюваний договір оренди нежитлового приміщення №189-05 від 20.10.2005р. припинив свою дію 20.09.2006р., суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача та ухвалою від 28.03.2008р. припинив провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі на зазначену ухвалу суду відповідач (за первісним позовом) стверджує про порушення місцевим господарським судом положень ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд фактично прийняв відмову позивача лише від частини позовних вимог, а щодо решти вимог - суд повинен був прийняти рішення в порядку, визначеному ст. 82 Господарського процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким твердженням відповідача, з огляду на наступні обставини.
Вичерпний перелік підстав, які зумовлюють припинення провадження у справі, наведений в ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Законодавець розрізняє за своєю сутністю такі підстави для припинення провадження у справі як відсутність предмету спору та відмова від позову. Насамперед, необхідно зазначити, що визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу, зокрема, позивач має право відмовитися від позову, про що подається письмова заява до господарського суду, яка розглядається за встановленими законом правилами, а саме ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України. У разі прийняття господарським судом відмови позивача від позову, він постановляє про це ухвалу, якою одночасно закриває провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, виходячи з системного аналізу норм законодавства, підставами закриття (припинення) провадження у справі є обставини, які підтверджують неправомірність виникнення процесу і неправомірність його подальшого продовження, або неможливість чи недоцільність продовження розгляду справи. Припинення провадження у справі виключає можливість повторного порушення у суді тотожної справи.
Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами у господарському процесі є позивач і відповідач. При цьому, позивач - особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої відкривається господарська справа у суді та розпочинається господарський процес. Відповідач - особа, яка за заявою позивача притягується до відповідальності за порушення чи оспорювання його права і охоронюваного законом інтересу.
В матеріалах справи наявне клопотання позивача про припинення провадження у справі, в якому підставою для припинення він визначає саме відсутність предмету спору, а не відмову від позову, оскільки під час розгляду справи позивачу (за первісним позовом) стало відомо, що спірне приміщення займає не Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, відповідач у даній справі, а інша особа, тому пред'явлення доОСОБА_1 таких вимог як звільнення вказаного приміщення або усунення перешкод в його користуванні є неправомірним.
Посилання відповідача (за первісним позовом) та те, що позивач фактично відмовився від позовних вимог апеляційним судом не може бути прийнято до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які заяви або клопотання про відмову (повну або часткову) від позовних вимог, і в протоколах судових засідань суду першої інстанції також не зафіксовано ніяких заяв позивача з цього приводу.
Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені відповідачем (за первісним позовом) в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2008р. та від 28.03.2008р. у справі №32/315-16/32 прийняті з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для скасування вищевказаних ухвал місцевого господарського суду, відповідно до ст. ст. 104, 106 Господарського процесуального кодексу України, відсутні, тому апеляційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1, з викладених у них підстав, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 60, 75, 77, 80, 86, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. залишити без задоволення, а Ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2008р. та від 28.03.2008р. у справі №32/315-16/32 - без змін.
2. Матеріали справи №32/315-16/32 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді Зубець Л.П.
Лосєв А.М.
09.06.08 (відправлено)