Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/3345/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Н.Ю.
Спори, що виникають із договорів дарування Доповідач Черненко В. В.
УХВАЛА
Іменем України
28.11.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Черненко В.В.
суддів - Авраменко Т.М., Потапенка В.І.
при секретарі - Животовській С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим будинком ,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування житловим будинком.
На підтвердження позовних вимог позивач зазначила, що ОСОБА_5 була власником будинку АДРЕСА_1. 04 червня 1999 року ОСОБА_5 подарувала їй Ѕ частину зазначеного будинку. Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6 На час укладення договору дарування ОСОБА_5 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4. Після укладення договору дарування їй були передані ключі від будинку та оригінал договору, який в подальшому зареєструвала в ОКП «КООБТІ». Дарувальник залишилась проживати в зазначеному будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
Позивач зазначила , що згідно заповіту від 4 березня 1996 року ОСОБА_5 заповідала їй все майно, яке належало їй на день смерті. Однак приймаючи до уваги, що Ѕ частина будинку їй була подарована раніше то предметом спадщини залишилась інша Ѕ частина будинку, спадкоємцями якої були вона відповідно до заповіту та ОСОБА_4 який мав право на спадщину відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України. ОСОБА_4 перешкоджає їй користуватись частиною будинку, яка належала їй на праві власності. Позивач зазначила , що оскільки виділ частки в натурі спірного будинку неможливий то просила суд встановити порядок користування домоволодінням по АДРЕСА_1, виділивши їй відповідно кімнати в будинку : 7м.кв., 16м.кв., 8м.кв. з правом загального користування ванною кімнатою, туалетом та кухнею і коридором через вхід №1 та надвірну споруду літера Г., виділити у користування ОСОБА_4 кімнату 7м.кв. з правом загального користування коридором 4м.кв., кухнею та ванною кімнатою і туалетом через вхід №2 та надвірну споруду літера Д.
Під час розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_4 помер.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 липня 2012 року до участі у справі в якості правонаступника залучено, ОСОБА_3, яка є донькою ОСОБА_4
В ході розгляду справи позивач подала до суду уточнення до позову, де просила встановити порядок користування домоволодінням по АДРЕСА_1 виділивши їй кімнати 10,10 м.кв., 12,3 м.кв., 7,3 м.кв. з правом загального користування ванною кімнатою 2,5 м.кв., кухнею 4,10 м.кв. та коридором 2,5 м.кв. через вхід №1 прибудови площею 5,5 кв.м та надвірними спорудами літера Г,В,Б.; виділити у користування ОСОБА_3 кімнату 7,3 м.кв. з правом загального користування коридором 3,5 м.кв., кухнею 4,1 м.кв. та ванною кімнатою через вхід №2 та надвірну споруду літера Е,В., судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 жовтня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначається, що суд першої інстанції помилково мотивував своє рішення тим, що між правонаступником ОСОБА_4- ОСОБА_3 та позивачем відсутній спір, а також , що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, які суд першої інстанції вважав встановленими при ухвалені рішення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що відповідно до заповіту від 04.03.1996 року , ОСОБА_5 заповідала все своє майно ОСОБА_2. Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого міським відділом по державній реєстрації смертей головного управління юстиції у Кіровоградській області , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилась спадщина на частину житлового будинку з відповідною частиною господарчо-побутових будівель за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до відповіді від 06.12.2011 року приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_5 за заявою чоловіка померлої, ОСОБА_4, була відкрита спадкова справа за № 29/2010 та видано свідоцтво про право на спадщину на ј частину житлового будинку Згідно постанови від 22.09.2011 р. про відмову у вчинені нотаріальної дії приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.10.2012 року визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на ј частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5.
Відповідно до свідоцтва про смерть виданого міським відділом по державній реєстрації смертей Головного управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до відповіді від 06.07.2012 року №67/01-16 приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Нотаріального округу ОСОБА_9 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 подала донька -ОСОБА_3, інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини не звертались, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Суд першої інстанції посилаючись на статті 58,59 ЦПК України, статтю 358 ЦК України , приймаючи до уваги встановлені обставини по справі дійшов висновку, що позивачем не доведено, що кімната площею 7.3 кв.м. в спірному будинку та надвірні споруди літ «Е»та «В»на території домоволодіння, які позивач просить виділити у користування відповідачу по справі , відповідають частці відповідача (1/4 частина ) у праві спільної часткової власності. Крім того суд зазначив, що позивачем не надано належні докази на підтвердження технічної можливості визначити порядок користування будинком без заподіяння шкоди майну співвласника будинку.
Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції , що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Доводи викладені в апеляційній скарзі зокрема в частині, що суд першої інстанції помилково мотивував своє рішення тим, що між правонаступником ОСОБА_4- ОСОБА_3 та позивачем відсутній спір, не знайшли свого підтвердження оскільки, як вбачається з матеріалів справи рішення суду першої інстанції, яке оскаржується, не містить в собі таких висновків суду першої інстанції.
Також не спростовують висновків суду першої інстанції і доводи викладені в апеляційній скарзі в частині, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, які суд першої інстанції вважав встановленими при ухвалені рішення.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції встановив дійсні обставини справи і дав належну оцінку доказам, наданих сторонами по справі. Зокрема суд встановив , що варіант визначання порядку користування будинком, запропонований позивачем порушує права відповідача по справі, оскільки кімната запропонована відповідачу у користування в розмірі 7 кв.м. не відповідає його частці у спільній частковій власності, так як частка відповідача становить 13,5 кв.м. , що значно менше запропонованої кімнати. Зазначені обставини підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 2 статті 358 ЦК України співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
З матеріалів справи вбачається , що відповідач по справі прийняла спадщину, яка становить ј частину спірного будинку, після смерті батька , однак на час розгляду справи не отримала свідоцтва про право власності на спадкове майно. В спірному будинку не проживає.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України від 4 жовтня 1991 року №7 із змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», що якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленим приміщенням такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення(кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не ставив питання про виділ частки будинку в натурі оскільки вважає, що такий виділ неможливий , однак докази на підтвердження зазначених обставин ним до суду не надавались, а є його припущеннями.
Таким чином приймаючи до уваги встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку, що відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, належним чином встановивши обставини справи, давши оцінку наданим доказам, керуючись ст.358 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про те , що виділити позивачу , співвласнику житлового будинку з відповідною частиною господарчо-побутових будівель за адресою АДРЕСА_1 в користування кімнати 10,10 м.кв., 12,3 м.кв., 7,3 м.кв. з правом загального користування ванною кімнатою 2,5 м.кв., кухнею 4,10 м.кв. та коридором 2,5 м.кв. через вхід №1 прибудови площею 5,5 кв.м та надвірними спорудами літера Г,В,Б. без порушення прав іншого співвласника будинку , відповідача у справі, неможливо.
Інші доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, є безпідставними, спростовуються матеріалами справи, встановленими судом обставинами, тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим будинком - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - суддя:
Судді :