Справа № 1306/2-2565/11 Головуючий у 1 інстанції: Дубель Р. М.

Провадження № 22-ц/1390/3729/12 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Бойко С.М., Бермеса І.В.

при секретарі: Служалі А.Ю.

з участю: представника позивача -Наливайка В.М., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2011 року задоволено позов Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах Державного ощадного банку України в особі Дрогобицького ВОБ №6307 до МПП "Катек", ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості.

Стягнуто з МПП "Катек", ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь Дрогобицького ВОБ № 6307 (рах.36195900001, код 02762257,МФО 385093) 289210 грн. (двісті вісімдесят дев'ять тисяч двісті десять). 18 коп.

В рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 27.05.2008 року в сумі 289210 грн. 18 коп. звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,1530га. для будівництва та обслуговування житлового будинку в с. Раневичі, вул. Лесі Українки, буд. б/н, Дрогобицького р-ну Львівської області та на незавершене будівництво житлового будинку, загальною площею 174,4 кв. м, готовність якого складає 78%, яке розташоване на даній ділянці та належить на праві приватної власності ОСОБА_3, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною незавершеного будівництва в сумі 364400 грн. та початковою ціною земельної ділянки в сумі 61400 грн.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі зазначає, що районним судом було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники лише у випадку відсутності у боржника коштів та майна, необхідних для погашення його зобов'язання перед кредитором. Вважає довідку-розрахунок від 21.10.2010 року такою, що складена необ'єктивно і не відображає дійсного стану заборгованості по договору відновлювальної кредитної лінії №6 від 27.05.2008 року на суму 210000 грн. Звертає увагу суду, що рішення суперечить вимогам ст.33 Закону України "Про іпотеку", оскільки вартість предметів іпотеки, на які судом звернуто стягнення, значно перевищує заявлену позивачем суму боргу, а саме на 136590 грн.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає. що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не у повній мірі відповідає даним вимогам.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідно до договору відновлювальної кредитної лінії №6 від 27 травня 2008 року МПП "Катек" було надано кредит в сумі 210000 грн. з остаточним терміном повернення не пізніше 26 травня 2011року, ОСОБА_3, ОСОБА_4 поручилися за виконання цього договору, однак вони взятих на себе зобов'язань не виконали, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 289210,18 грн., тому дану суму заборгованості необхідно стягнути з усіх відповідачів та звернути стягнення на предмети іпотеки, належні ОСОБА_3

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки він дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, з договору відновлювальної кредитної лінії №6 від 27 травня 2008 року вбачається, що він укладений між ВАТ "Державний ощадний банк України" та МПП "Катек", якому було надано кредит в сумі 210000 грн.

27.05.2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, згідно п.2.1 якого предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,1530га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована в с. Раневичі вул. Л. Українки, буд. б/н., Дрогобицького району Львівської області та незавершене будівництво житлового будинку, загальною площею 174,4 кв. м, готовність якого складає 78% і розташоване на даній земельній ділянці.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ч.3 ЦК України).

Частиною першою ст.575 ЦК України визначено, що одним із видів застави є іпотека, тобто застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Більш детально відносини по іпотеці регулюються Законом України " Про іпотеку".

Згідно ст.1 даного Закону іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ст.ст.3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначений ст.16 ЦК України. Крім перелічених у ч.2 цієї статті способів захисту, також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів по договору іпотеки в судовому порядку визначений Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною першою ст.35 цього ж Закону передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушеного зобов»язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

При цьому суд у своєму рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Наведене свідчить про те, що стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки є різними способами захисту цивільних прав.

Скориставшись своїм правом, прокурор просив стягнути з усіх відповідачів 289 210,18 грн. заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії та в рахунок заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 27.05.2008 року в сумі 289210 грн. 18 коп. звернути стягнення на предмети іпотеки.

Задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі, районний суд не врахував того, що ОСОБА_3 може нести відповідальність за невиконання кредитного договору лише в межах вартості предметів іпотеки, а ОСОБА_4 взагалі не може відповідати за невиконання умов договору відновлювальної кредитної лінії №6 від 27 травня 2008 року жодним чином, так як не перебуває з позивачем у договірних відносинах.

Крім того, згідно роз'яснень, даних у п.23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1,11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання( неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки - розрахунку від 21 жовтня 2011 року заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 27.05.2008 року становить 289210, 18 грн.

Колегія суддів вважає, що саме цю суму слід стягнути з відповідача МПП "Катек".

Належними та допустимими доказами відповідачем ОСОБА_3, що є його обов'язком відповідно до вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, не доведено інший розмір заборгованості, ніж визначений в оскаржуваному рішенні.

Відтак, оскаржуване рішення у частині стягнення заборгованості в сумі 289210, 18 грн. та судових витрат з усіх відповідачів слід скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути суму заборгованості та судові витрати лише з відповідача МПП "Катек".

Частиною першою ст.35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушеного зобов»язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь -який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було дотримано вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку», надіслано відповідачам претензію з вимогою погашення боргу та попереджено їх про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання ними вимог щодо погашення суми заборгованості та відсотків за користування кредитом, протягом 30 -ти календарних днів з моменту одержання претензії, а вона отримана ОСОБА_3 09.09.2012 року та ОСОБА_4 - 13.09.2011 року.

Відповідно до ч.5 ст.33 Закону України "Про іпотеку" якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Пунктом 40 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що якщо предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва, то по закінченні його будівництва іпотека зберігає силу, і її предметом є будівля (споруда), зведена в результаті завершення будівництва. Якщо будівля (споруда), у тому числі й об'єкт незавершеного будівництва, що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, такий об'єкт нерухомості передається в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій він розташований (статті 5-6, 16 Закону України «Про іпотеку). Те саме стосується й земельної ділянки, яка на час укладення договору іпотеки знаходилась у користуванні іпотекодавця, а на момент вирішення спору -в його власності. У зв'язку із цим при зверненні стягнення на будівлю (споруду) чи об'єкт незавершеного будівництва при наведених вище умовах підлягає звернення стягнення й на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт нерухомості.

А тому доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення суперечить вимогам ст.33 Закону України "Про іпотеку", оскільки вартість предметів іпотеки, на які судом звернуто стягнення, значно перевищує заявлену позивачем суму боргу, а саме на 136590 грн., не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову у частині звернення стягнення на предмет іпотеки і у цій частині рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2011 року у частині стягнення з МПП "Катек", ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь Дрогобицького ВОБ № 6307 (рах.36195900001, код 02762257,МФО 385093) 289210 грн. (двісті вісімдесят дев'ять тисяч двісті десять). 18 коп. скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах Державного ощадного банку України в особі Дрогобицького ВОБ №6307 до МПП "Катек", ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Катек" в користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 289210 грн. (двісті вісімдесят дев'ять тисяч двісті десять грн.). 18 коп. заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Катек" в користь держави 1700 грн. судового збору.

У решті рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: