Номер провадження № 22-ц/1590/7911/12

Головуючий у першій інстанції Свячена

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого -судді Дрішлюка А.І., суддів Черевко П.М., Сватаненко В.І.,

при секретарі судового засідання Кушнір М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „МАРФІН БАНК" на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „МАРФІН БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

12.12.2011 року Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідачів у солідарному порядку боргу за кредитним договором №00018R41 від «18»червня 2008р., обґрунтовуючи вимоги тим, що між ВАТ «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК»(правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях якого виступає ПАТ «МАРФІН БАНК»)та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №00018R41 від «18»червня 2008р. з додатковими угодами № 1 від 12.10.2009р. та № 2 від 14.10.2010р. про надання позичальнику кредиту у вигляді не поновлюваної кредитної лінії, у сумі 157 899,28 доларів США на наступні цілі: споживчі потреби у сумі 141 000,00 доларів США, а також у сумі 16 899,28 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3., 2.2.7. кредитного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9% річних за фактичний період користування кредитом на фактичну суму залишку заборгованості за Кредитом.

У результаті невиконання умов кредитного договору, згідно наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача станом на «06»грудня 2011р. заборгованість за кредитним договором №00018R41 від 18.06.2008р. (з урахуванням вимоги по достроковому погашенню основного боргу) становить 169 249,29 доларів США та 72 759,39 гривень, в тому числі: 132 211,40 доларів США (сто тридцять дві тисячі двісті одинадцять доларів США 40 центів), що за курсом НБУ на 05.12.2011р.: 7,9899 грн./дол. США еквівалентно 1 056 355,86 гривень -заборгованість за наданим кредитом (основний борг); 37 037,89 доларів США (тридцять сім тисяч тридцять сім доларів США 89 центів), що за курсом НБУ на 05.12.2011р.: 7,9899 грн./дол. США еквівалентно 295 929,04 гривень -заборгованість по сплаті відсотків; 23 749,58 гривень (Двадцять три тисячі сімсот сорок дев'ять гривень 58 коп.) -заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 39 880,79 гривень (тридцять дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 79 коп.) -заборгованість за пенею за несплату процентів; 9 129,02 гривень (дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять гривень 02 коп.) -заборгованість по сплаті штрафу за невиконання прийнятих зобов'язань.

Також позивач зазначив, що між ПАТ «МАРФІН БАНК»та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №00025r41 від 18 червня 2008р. з додатковими угодами, згідно якого останній зобов'язався сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, тому позивач вимагає стягнути з відповідачів у солідарному порядку зазначену суму разом з судовими витратами.

Представник позивача ПАТ «МАРФІН БАНК», у судове засідання не з'явився, в суд поступила заява про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, у разі відсутності у судовому засіданні відповідача, згодні на заочний розгляд справи.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, поважних причин неявки до суду не повідомили.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2012 року (головуючий суддя -Свячена Ю.Б.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „МАРФІН БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»суму боргу за кредитним договором № №00018R41 від «18»червня 2008р. з додатковими угодами в загальному розмірі 169 249,29 доларів США та 72 759,39 гривень, в тому числі: 132 211,40 доларів США, що за курсом НБУ на 05.12.2011р.: 7,9899 грн./дол. США еквівалентно 1 056 355,86 гривень -заборгованість за наданим кредитом (основний борг); 37 037,89 доларів США, що за курсом НБУ на 05.12.2011р.: 7,9899 грн./дол. США еквівалентно 295 929,04 гривень -заборгованість по сплаті відсотків; 23 749,58 гривень -заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 39 880,79 гривень -заборгованість за пенею за несплату процентів; 9 129,02 гривень -заборгованість по сплаті штрафу за невиконання прийнятих зобов'язань. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»у рівних частках судові витрати у загальному розмірі 2823 гривні, тобто по 1411,50 гривень з кожного.

24.05.2012 року на адресу суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „МАРФІН БАНК" на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2012 року. Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження була задоволена та провадження було відкрито. В апеляційній скарзі сторона посилається на безпідставну та немотивовану відмову суду першої інстанції у задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, що з точки зору апелянта є порушенням норм процесуального та матеріального права.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Звернув увагу судової колегії на необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням приєднаним до матеріалів справи. На час розгляду справи в апеляційному суді не надали доказів того, що вони не з'явилися з поважних причин. У відповідності з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача-апелянта, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення в частині відмови в завдоволенні позовних вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

18.06.2008р. між ВАТ «Морський транспортний банк»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № №00018R41 та додаткові угоди, за яким банк надав їй кредит у сумі 157 899,28 доларів США з терміном погашення по «16»червня 2023р. включно, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 11,9% річних за фактичний період користування Кредитом на суму залишку заборгованості за Кредитом на наступні цілі: споживчі потреби у сумі 141 000,00 доларів США (Сто сорок одна тисяча доларів США 00 центів), а також у сумі 16 899,28 доларів США (Шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять доларів США 28 центів) на сплату страхових платежів у випадку та в порядку передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7. Кредитного договору.

ОСОБА_1 систематично порушувала Графік погашення Кредиту, а також строки сплати відсотків за користування Кредитом (п. 1.1. Кредитного договору). Так станом на день пред'явлення цього позову Відповідач має прострочену заборгованість по поверненню наданого Кредиту та сплаті відсотків за користування Кредитом.

Таким чином, строк прострочення зобов'язань по поверненню наданого Кредиту та відсотків за Кредитом становить більш ніж один місяць, що відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»надає Банку право на вимогу дострокового повернення Кредиту, як це передбачено п. 2.3.3. Кредитного договору, згідно з яким Банк має право, зокрема, у разі порушенні Позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту, сплати відсотків за користування Кредитом, виконання інших зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі шляхом направлення Позичальнику відповідного повідомлення.

Повідомлення Відповідача про необхідність достроково повернути Кредит, сплатити відсотки, штрафні санкції та повідомлення про намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку не задоволення вимоги підтверджується вимогою Банка вих.№1807/01 від «19»травня 2011р. та №3067/01 від «12»серпня 2011р., з якими Позичальник і Поручитель ознайомлені особисто 19.05.2011р., 12.08.2011р. відповідно (копія в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 2.3.3. Кредитного договору, вимога Банку про дострокове повернення Кредиту має бути здійснена Відповідачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання. Тим не менш, вимога Банку не виконана.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зробив висновок про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню. Разом з тим, з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки погодитися неможливо, оскільки він зроблений без будь-якого правового та фактичного обґрунтування з порушенням норм процесуального та матеріального права. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначив, що позивач в позовній заяві не ставить питання про звернення стягнення на предмет іпотеки ні шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки, ні шляхом набуття права на продаж іпотеки. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що звернення стягнення на предмет іпотеки може вирішуватись як в позасудовому порядку, так і за рішенням суду. Останній довід суду стосується порядку реалізації права на судовий захист, а тому його обмеження та визначення судом способу реалізації права судом у випадках не передбачених законом прямо протирічить нормам ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 13, 20 ЦК України. Крім того, відповідно до п. 20 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»№ 5 від 30 березня 2012 року, у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно. Наявність договору про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року за N 14 „Про судове рішення у цивільній справі" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору поруки №00025r41 від 18 червня 2008р. з додатковими угодами, укладеного між ОСОБА_2 і Банком, Відповідач ОСОБА_2 виступив поручителем, при цьому п.1.2 договору поруки передбачає солідарну відповідальність поручителя і боржника перед кредитором.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір від 18.06.2008р. Даний договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №734, за яким відповідач надає банку в іпотеку нерухоме майно а саме: нежиле приміщення під №501, загально площею -64,4 м2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Масловою М.В., 06 грудня 2006 року за реєстровим №3-5107 та зареєстрованого в Державному Реєстрі правочинів 06.12.2006 року, за реєстраційним номером 1770695. Право власності зареєстровано КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»в реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.12.2006 року за реєстраційним номером 12232483, за номером запису 949 в книзі 60неж-60, в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Банком (іпотекодержателем), що випливають з кредитного договору №00018R41 від «18»червня 2008р.

Станом на «06»грудня 2011р. заборгованість за кредитним договором №00018R41 від 18.06.2008р. (з урахуванням вимоги по достроковому погашенню основного боргу) становить 169 249,29 доларів США (Сто шістдесят дев'ять тисяч двісті сорок дев'ять доларів США 29 центів) та 72 759,39 гривень (сімдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 39 коп.), в тому числі:132 211,40 доларів США (сто тридцять дві тисячі двісті одинадцять доларів США 40 центів), що за курсом НБУ на 05.12.2011р.: 7,9899 грн./дол. США еквівалентно 1 056 355,86 гривень -заборгованість за наданим кредитом (основний борг); 37 037,89 доларів США (тридцять сім тисяч тридцять сім доларів США 89 центів), що за курсом НБУ на 05.12.2011р.: 7,9899 грн./дол. США еквівалентно 295 929,04 гривень -заборгованість по сплаті відсотків; 23 749,58 гривень (Двадцять три тисячі сімсот сорок дев'ять гривень 58 коп.) -заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 39 880,79 гривень (тридцять дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 79 коп.) -заборгованість за пенею за несплату процентів; 9 129,02 гривень (дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять гривень 02 коп.) -заборгованість по сплаті штрафу за невиконання прийнятих зобов'язань.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону, а саме у разі невиконання іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором.

При цьому, суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку»(або статті 589 ЦК щодо заставодавця). В справі. яка розглядається позичальник та іпотекодавець на співпадають.

Встановлені порушення норм процесуального та матеріального права є підставою відповідно до ст. 309 ЦПК України для скасування рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалення нового рішення в скасованій частині про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 1,3, 4 ст. 309, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „МАРФІН БАНК" на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „МАРФІН БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2012 року в частині відмови стягнення на предмет іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволенні позовних вимог.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.06.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованим в реєстрі за №734, а саме: нежиле приміщення під №501, загально площею -64,4 м2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Масловою М.В., 06 грудня 2006 року за реєстровим №3-5107 та зареєстрованого в Державному Реєстрі правочинів 06.12.2006 року, за реєстраційним номером 1770695, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 169 249,29 доларів США (Сто шістдесят дев'ять тисяч двісті сорок дев'ять доларів США 29 центів) та 72 759,39 гривень (сімдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 39 коп.), в тому числі:

132 211,40 доларів США (сто тридцять дві тисячі двісті одинадцять доларів США 40 центів), що за курсом НБУ на 05.12.2011р.: 7,9899 грн./дол. США еквівалентно 1 056 355,86 гривень -заборгованість за наданим кредитом (основний борг);

37 037,89 доларів США (тридцять сім тисяч тридцять сім доларів США 89 центів), що за курсом НБУ на 05.12.2011р.: 7,9899 грн./дол. США еквівалентно 295 929,04 гривень -заборгованість по сплаті відсотків;

23 749,58 гривень (Двадцять три тисячі сімсот сорок дев'ять гривень 58 коп.) -заборгованість за пенею за несплату основного боргу;

39 880,79 гривень (тридцять дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 79 коп.) -заборгованість за пенею за несплату процентів;

9 129,02 гривень (дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять гривень 02 коп.) -заборгованість по сплаті штрафу за невиконання прийнятих зобов'язань,

а також витрат, пов'язаних із зверненням стягнення, шляхом продажу даного майна з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність у межах процедури виконавчого провадження, передбаченою Законом України «Про виконавче провадження».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області /підпис/ А.І. Дрішлюк

/підпис/ П.М. Черевко /підпис/ В.І. Сватаненко