Номер провадження № 22-ц/1590/5384/12

Головуючий у першій інстанції Боярський

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Плавич Н.Д., Гірняк Л.А.,

при секретарі судового засідання Кушнір М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород -Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород -Дністровської міськрайонної прокуратури, Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди , -

встановила:

Рішенням Білгород -Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 лютого 2012 року (головуючий - суддя Боярський О.О.) було відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 до Білгород -Дністровської міськрайонної прокуратури, Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди.

13.03.2012 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення. Посилаючись на те, що справи, які знаходились в провадженні у судді Боярського О.О., були об'єднані незаконно, а одна по одному з позовів в об'єднаному провадженні взагалі не було прийнято рішення судом просив скасувати рішення суду та прийняте нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, а також прийняти окрему ухвалу за фактами порушення судом першої інстанції строків розгляду справи.

В судове засідання позивач не з'явився, про день і час розгляду справи сповіщений, вказане підтверджується зворотним повідомленням, яке приєднано до матеріалів справи. Подав заяву про розгляд апеляційної скарги в його відсутність. У відповідності з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи. Представники Державної казначейської служби України, Білгород -Дністровської міськрайонної прокуратури в судове засідання не з'явилися, про день і час розгляду справи сповіщені, вказане підтверджується зворотним повідомленням, яке приєднано до матеріалів справи. У відповідності з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга повинна бути відхилена, а рішення суду першої інстанції залишено без змін виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

Апелянт в своєї скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не було вирішено питання за одним з поданих ним позовів, які при цьому, на думку позивача-апелянта, були незаконно об'єднані. Ці доводи апеляційної скарги спростовуються аналізом підстав та предметом позовів, що були предметом судового розгляду, а результатами перевірки доводів апеляційної скарги щодо незаконності об'єднань справ. Так, підставою для пред'явлення позову від 18.06.2010 р. стало фальсифікація на думку позивача одного з документів під час слідства -від 15.01.2001 № 27ж (а.с. 1-2), а підставою для пред'явлення позову від 11.05.2010 р. вказана фальсифікація матеріалів слідства без їх додаткової конкретизації (а.с. 48-49). Відповідно до ст. 126 ЦПК України, суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача. Як роз'яснив Верховний суд України в Постанові Пленуму „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (п. 15), позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Аналіз вищенаведеного у співставленні з процесуальними діями суду першої інстанції дозволяє зробити висновок, що останнім не було порушено вимог процесуального закону при об'єднані позовів за суб'єктною ознакою. При цьому заявлені вимоги за своєю природою однорідні та витікають з однієї підстави -фальсифікація, на думку позивача, матеріалів слідства, в тому числі, вказаного документу через що, за твердженням позивача йому було завдано моральну шкоду, компенсацією він просив стягнути з відповідачів. Таким чином доводи апеляційної скарги щодо незаконності об'єднання позовів в межах однієї цивільної справи відхиляються колегією суддів. Щодо відсутності рішення за позовними вимогами від 11.05.2010 р., то як вже зазначала колегія суддів з назви позову та аналізу його змісту у співставленні з заявленими позовними вимогами та редакцією позову від 18.06.2010 р., оскільки їх підстави співвідносяться як загальне та часткове, то рішення суду повинно було охоплювати як вказаний конкретний факт, так і в цілому фальсифікацію, яку на думку позивача, допустив відповідач Білгород -Дністровська міськрайонна прокуратура. При цьому позивач не конкретизував їх в позові від 11.05.2010 р. В рішенні суду першої інстанції надана оцінка документу, на який посилається позивач, зокрема з точки зору ст.ст. 60-62 ЦПК України.

Судом першої інстанції вірно зроблені висновки щодо підстав та порядку застосування статей ЦК України (23, 1167, 1176), на які посилався позивач, а також Конституції України. При цьому, згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Враховуючи наведені вище норми закону, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, право на відшкодування моральної шкоди виникає внаслідок порушення права особи. Оскільки права позивача були порушені через скоєння злочину проти нього, то відповідно захист його прав здійснювався в межах кримінального процесу. Щодо посилань на порушення прав позивача з боку правоохоронних органів в формах, які зазначені позивачем в поданому позові, то вказані факти не доведені у встановленому законом порядку, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в його задоволенні.

Щодо посилань на порушення права апелянта на ефективний захист з боку держаних органів, то як вбачається з матеріалів справи, вказаний факт не був встановлений за наслідками розгляду кримінальної справи, а тому встановлення його в рамках цивільної процедури протирічить розподілу юрисдикційних повноважень судів в України (ст. 1 ЦПК України, ст. 2 КАС України, ст. 2 КПК України).

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород -Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород -Дністровської міськрайонної прокуратури, Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди -відхилити.

Рішення Білгород -Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород -Дністровської міськрайонної прокуратури, Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області /підпис/ А.І. Дрішлюк

/підпис/ Н.Д. Плавич

/підпис/ Л.А. Гірняк