Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц- 6122/12 р. Головуючий у 1-й інстанції Курдюков В. М.
Суддя-доповідач Панкеєв О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Гончара О.С.,
суддів Панкеєва О.В., Осоцького І.І.,
при секретарі Евальд Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
ВСТАНОВИЛА :
У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позову зазначала, що перебувала з відповідачем у шлюбі до 2003 року, від якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дитина проживає з нею, відповідач матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча є приватним підприємцем.
Посилаючись на вказані обставини просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з їх наступною індексацією відповідно до закону.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно , але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 03.09.2012 року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд неповно з'ясував обставини справи, оскільки рішенням Токмацького районного суду від 26.11.2009 року з нього вже стягувалися аліменти на користь позивача на утримання дитини, тому просив скасувати рішення та закрити провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом вірно застосовані норми ст. ст. 180, 181, 182 СК України відповідно яких батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує - стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інші обставини, що мають істотне значення.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 народився син -ОСОБА_4, батьком якого в свідоцтві про народження зазначений ОСОБА_2 . Після народження дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який розірвали 01.11.2007 року. (а.с.7) Дитина після розірвання шлюбу проживає з матір'ю. Батько у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на те, що рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 26 листопада 2009 року були стягнуті аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно , починаючи з 18.09.2009 року, а тому судом неправомірно прийнято рішення про повторне стягнення аліментів .
Проте, 18.06.2012 року ухвалою Токмацького районного суду від 26.11.2009 року було прийнято відмову ОСОБА_3 від примусового виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 26.11.2009 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно. (а.с.12)
За приписами ст. 49 , 50 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду та завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову.
Отже, провадження за рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 26.11.2009 року закінчено та відповідно до ст. 49 , 50 Закону України «Про виконавче провадження»подальше його примусове виконання не може бути розпочате.
Після того як закінчено виконавче провадження рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 26 листопада 2009 року, 03.09. 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, оскільки відповідач перестав надавати допомогу на утримання дитини у добровільному порядку.
04.10.2012 року відповідач ОСОБА_2 надав письмову заяву на адресу суду в де зазначив, що позов ОСОБА_3, в якому вона стверджує, що він добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, визнає повністю, справу просив розглянути без його участі. (а.с13)
За вимогами ст. 10, 11 ЦПК України, визначено що суд розглядає справу за принципом змагальності, у межах заявлених позивачем вимог, заперечень наданих відповідачем, та доказів наданих сторонами. За приписами ч.3 ст. 60, ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та виходячи із вимог ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
Відповідно до ст. 27 «Конвенції про права дитини», Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей повинні вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам, які виховують дітей, для матеріального забезпечення дитини.
Обов'язок про сплату аліментів є у батьків незалежно від рішення суду. Передбачених законом підстав для звільнення від сплати аліментів на дитину ОСОБА_2 не має.
Після прийняття ухвали Токмацьким районним судом 18.06.2012 року, на підставі якої закрито виконавче провадження по рішенню Токмацького районного суду Запорізької області від 26.11.2009 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2, відповідач не приймає участь в утримувані дитини, отже у ОСОБА_3 виникли інші підстави для звернення до суду (відсутність матеріальної допомоги зі сторони відповідача з липня 2012 року) та вимоги позивача про стягнення аліментів заявлені за інший період (починаючи з 03.09.2012 року до досягнення повноліття), а тому її вимоги не можна вважати такими, що були предметом розгляду рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 26.11.2009 року.
З урахуваннях обставин справи, колегія судів вважає, що малолітня дитина не може залишитися без батьківської допомоги, а отже закриття провадження по справі не може вважатися таким що відповідає вимогам ст. 180, 188 СК України, ст. 49 , 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 27 «Конвенції про права дитини».
Обставинам справи суд першої інстанції дав належну правову оцінку, а тому дійшов обґрунтованого до висновку, що відповідач зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 1\4 частки всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Враховуючи наведене, колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 01 жовтня 2012 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддясуддясуддя
Гончар О.С. Панкеєв О.В. Осоцький І.І.