ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2008 р.                                                            Справа № 06-5-45/384-27/115-08

вх. № 4081/1-27

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. - представник (за дорученнням)

відповідача - не з"явився  

розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_2., м. Харків 

до  ТОВ "ВАСТ-ТРАНС", с. Петрушки  

про визнання недійсними пунктів договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, СПДФО ОСОБА_2., м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою до ТОВ "Васт-Транс", згідно якої просить суд визнати недійсними пункти 5.1.1., 5.1.2., 5.2.4. договору фрахтування № 8767 від 19.07.2007 р.

Відповідач в судове засідання не з"явився, відзив на позовну заяву не надав. Керуючись положеннями ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 19.07.2007 р. між ТОВ "Васт-Транс" та ФОП ОСОБА_2. було укладено договір фрахтування № 8767, згідно п. 1.1. якого перевізник доручає, а замовник бере на себе зобов"язання по підшуканню клієнтів на здійснення вантажного автомобільного перевезення та забезпеченню завантаження автомобілів перевізника.

Відповідно до п. 5.1.1. договору фрахтування № 8767 від 19.07.2007 р., у випадку відмови від завантаження менш ніж за добу до вказаного в заявці-замовленні строку завантаження, замовник оплачує перевізнику порожній пробіг від місця дислокації автомобіля до місця завантаження та назад з розрахунку 1,5Є за 1 км., а також простій автомобіля за одну добу.

П. 5.1.2. договору передбачає, що за кожну добу простою транспортного засобу при завантаженні, митному оформленні, розвантаженні, проходженні прикордонних переходів і т.д. внаслідок невірного оформлення товаротранспортних та інших супровідних документів, залежно від виду вантажу та його спеціфічних особливостей внаслідок порушення Замовником митного, податкового законодавства країни завантаження, країн транзиту чи країни розвантаження вантажу, а також інших причин, не пов"язаних з виною перевізника, замовник оплачує перевізнику штраф в розмірі 100 USD на території України та 100 USD на інотериторії. У випадку неподання або запізнення транспорту під завантаження перевізник несе відповідальність в розмірі, ідентичному відповідальності замовника згідно п. 5.2.1. даного договору - 100 USD на території України та 100 USD на інотериторії.

Пункт 5.2.4. договору передбачає, що перевізник несе відповідальність за прострочення в доставці вантажу. У випадку  неподання або запізнення транспорта під завантаженням перевізник несе відповідальність в розмірі, ідентичному відповідальності замовника, згідно п.5.1.2. договору - 100 USD на території України і 100 USD  на  інотериторії.

Позивач стверджує, що положення п. 5.1.1., 5.1.2. та 5.2.4. договору фрахтування № 8767 від 19.07.2007 р. внаслідок невідповідності ч. 4 ст. 179, абз. 1 ч. 2 ст. 198, ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України повинні бути визнані недійсними.

Суд зазначає, що  в пункті 4.1. договору фрахтування № 8767 від 19.07.2007 р., зазначено, що платежі (витрати перевізника по виконанню доручення замовника: транспортні послуги перевізника, оплата вантажно-розвантажувальних робіт, митного оформлення, простою, порожнього пробігу, штрафів, зборів, оплати за конвоюваня, оплата за паромну преправу) здійснюється в національній валюті України шляхом банківського переведення на рахунок перевізника, якщо інше не обумовлено в заявці-замовленні.

Таким чином, договором прямо передбачено, що платежі за ним здійснюються саме в національній валюті України. Отже, посилання в п.п. 5.1.1., 5.1.2. та 5.2.4. договору на іноземну валюту зроблене лише для зручності обчислення сум платежів, які повинні здійснюватися в гривні. Це не суперечить вимогам чинного законодавства, в тому числі і положенням ч. 4 ст. 179, абз. 1 ч. 2 ст. 198, ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

За таких  обставин позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення підписано _____________________________

Суддя