ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2008 р. Справа № 59/95-08
вх. № 4851/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Мілешкіна М. М, дов. № 3558/15/14-08 від 17.05.2008 року; 3-ї особи Конарєва В. П., довіреність № 109 від 10 січня 2008 року; відповідача - Струкова Л. В., довіреність № 08-11/815-08 від 26.03.2008 року;
розглянувши справу за позовом Міністерства транспорту та зв"язку України, м.Київ 3-я особа Статутне територіальне - галузеве об'єднання "Південна залізниця", м.Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права державної власності на нерухоме майно
ВСТАНОВИВ:
Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на нерухоме майно, що знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця», а саме: нежитлову будівлю літ. А-3 - будинок поста ЕЦ-2 (пост електричної централізації), загальною площею 171,9 м. кв., інвентарний № 010024, 1951 року побудови, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Валдайська, 23-б.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зазначена нежитлова будівля є державним майном, знаходяться на балансі відокремленого структурного підрозділу СТГО «Південна залізниця» - Основ'янської дистанції сигналізації та зв'язку, обслуговування та утримання цього майна здійснюється за рахунок власних коштів СТГО «Південна залізниця» (довідка від 01.07.2008р. № 4055/36, довідка від 01.08.2008р. №801/1) та вказує, що зазначеній об'єкт було побудовано СТГО «Південна залізниця» за власні кошти господарським способом та задіяній у виробничо-технічному комплексі організацій і підприємств залізничного транспорту, який призначений задовольняти потреби суспільного виробництва і населення України в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях, забезпечення безпеки руху поїздів, безпеки життя і здоров'я громадян, які користуються послугами залізничного транспорту. З моменту побудови цього об'єкту він добросовісно та безперервно експлуатуються та використовуються виключно СТГО «Південна залізниця» для забезпечення виконання завдань покладених чинним законодавством на залізничний транспорт. Вказаний об'єкт нерухомості органом, що здійснює державну реєстрацію на облік як безхазяйна нерухома річ не бралась та до комунальної власності не передавалась.
Також, позивач зазначає, що зазначена будівля розташована в межах смуги відведення - земельної ділянки, яка надана у постійне користування СТГО «Південна залізниця» для експлуатації залізничних колій, виробничих, складських, допоміжних, адміністративних будівель та споруд, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ХР-39-01-001837, виданого відповідно до рішення виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 25.11.1998р. № 1322 (довідка від 08.08.2008р. № 527).
Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» позивачу виготовлено та видано технічний паспорт на вищезазначене майно.
Позивач відзначає, що з метою оформлення правовстановлюючих документів на зазначеній вище об'єкт він звернувся 12.12.2007р. листом №5907/16/14-07 до Харківського міського голови з заявою про оформлення права власності за державою на нерухоме майно.
09.06.2008 за №3251/9-08 Юридичний департамент Харківської міської ради Харківської області надав відповідь, згідно якої в оформленні права власності було відмовлено, з підстав не надання повного комплекту документів відповідно до п. 6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, а саме акту про прийняття в експлуатацію.
Позивач зазначає, що звертався до сектору архівів Південної залізниці та Державного архіву Харківської області та отримав відповідь про те, що архівні документи щодо здачі окремих будівель в експлуатацію не збереглись.
Крім того, позивач вказує, що у відповідача відсутні підстави витребувати акт вводу в експлуатацію на об'єкт, що був побудований в 1951 році, оскільки статтею 5 Цивільного кодексу України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Положення про порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, було затверджено постановою Кабінету Міністрів України 05.08.1992 за № 449, тобто на момент будівництва спірного нерухомого майна вимог щодо складання акту вводу в експлуатацію діючим законодавством встановлено не було.
На підставі вищевикладеного, позивач просить господарський суд визнати право власності на спірне майно за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, вказує, що позивачем не були надані документи, передбачені абзацом 2 підпункту «а» пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 (акт про право власності на землю чи рішення про відведення земельної ділянки для будівництва, актів державної комісії про прийняття об'єктів і введення їх в експлуатацію) та на те, що відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994р. № 02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності», баланс підприємства не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства, а є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. В зв'язку з чим просить господарський суд в задоволенні позову відмовити.
Крім того, представник відповідача посилаючись на вірогідність визнання спірного майна безхазяйними заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. В задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено у зв'язку із його необґрунтованістю (не надано доказів порушення питання про визнання майна безхазяйним) та у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 27 ГПК України (не обґрунтовано яким чином рішення з господарського спору між сторонами може вплинути на права або обов'язки зазначеної відповідачем особи щодо однієї з сторін).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.07.2008р. до участі у справі на стороні позивача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Статутне територіально-галузеве об'єднання «Південна залізниця».
Представник третьої особи позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до наявних у справі документів (інвентарної картки обліку основних засобів, технічного паспорту, довідки про балансову належність, тощо) спірна будівля обліковуються на балансі відокремленого структурного підрозділу СТГО «Південна залізниця» - Основ'янської дистанції сигналізації та зв'язку, яка експлуатує та використовує спірне майно, несе експлуатаційні витрати.
Майно розташовано в межах смуги відведення земельної ділянки, яка надана у постійне користування СТГО «Південна залізниця», відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ХР-39-01-001837, виданого відповідно до рішення виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 25.11.1998р. № 1322 для експлуатації залізничних колій, виробничих, складських, допоміжних, адміністративних будівель та споруд. Отже спірне майно збудовано СТГО «Південна залізниця» господарським способом, знаходиться на земельній ділянці, яка відведена в установленому законом порядку.
Наданий позивачем паспорт технічного стану будівлі (споруди), виготовленого ТОВ «Гидрозаводтранс - Холдинг», підтверджує задовільний технічний стан майна та придатність для подальшої експлуатації.
Як свідчать матеріали справи, з метою оформлення правовстановлюючого документу на спірний об'єкт нерухомості відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, позивач 12.12.2007р. звернувся до відповідача з проханням оформити право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на балансі відокремленого структурного підрозділу Основ'янської дистанції сигналізації та зв'язку Південної залізниці.
Листом від 09.06.2008р. № 3251/9-08 Юридичного департаменту Харківської міської ради (структурного підрозділу відповідача) в оформлені права власності на спірний об'єкт було відмовлено в зв'язку з відсутністю акту введення в експлуатацію.
З довідки архівного сектору СТГО «Південна залізниця» від 18.12.2007 № НА-10-50, довідки Державного архіву Харківської області від 19.11.2007 № 01-12ў.1303 та з пояснень представника позивача та третьої особи, наданих в судовому засіданні вбачається, що документація, необхідна для оформлення права власності у позивача та третьої особи не збереглася. В той же час позивачем надано засвідчену архівну копію наказу начальника Південної залізниці від 07.12.1951р. № 625/Н «Про створення комісії про прийняття в експлуатацію поста електричної централізації», що підтверджує факт створення комісії по прийняттю в експлуатацію спірного майна.
На теперішній час, відповідачем не вчинено дій по оформленню та видачі позивачу правовстановлюючих документів на спірний об'єкт нерухомості, тобто на момент розгляду судової справи, право власності на спірне майно належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах БТІ.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи суд виходить з такого.
Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в т.ч. грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Приписами статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» встановлено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.
У відповідності до статті 9 Закону України «Про транспорт», транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.
Стаття 5 Закону України «Про залізничний транспорт» також встановлює, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування є загальнодержавною власністю.
Згідно із ч. 2 статті 73 Господарського кодексу України, орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789, міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі, зокрема, залізничного транспорту. Міністерство здійснює державне управління в галузі транспорту та виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Пунктом 1.1 Статуту Південної залізниці визначено, що залізниця - це створене згідно з статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт» статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.
Згідно п. 4.1, 4.2 Статуту Південної залізниці майно залізниці становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у балансі залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.
Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.
Право господарського відання згідно з частиною першою ст. 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до статті 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у статті 44 Кодексу, і несе відповідальність усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами. Майно державного комерційного закріплюється за ним на праві господарського відання.
До складу СТГО «Південна залізниця» входить відокремлений структурний підрозділ - Основ'янська дистанція сигналізації та зв'язку, що діє на підставі Положення. Відповідно до п. 4 Положення, майно дистанції, закріпленого за Залізницею на праві господарського відання, є державною власністю.
Відповідно до статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше індивідуально визначене майно державних підприємств.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, яке не належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Майно залізничного транспорту, згідно з зазначеною Постановою, до комунальної власності не передавалось.
Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач у поясненнях в судовому засіданні зазначив, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на будівництво спірного нерухомого майна. При цьому відповідач, не навів доказів того, що спірне майно належить на праві власності іншим особам. Доказів які б спростовували твердження позивача щодо будівництва СТГО «Південна залізниця» спірного об'єкту, щодо правомірності постановки його на баланс, щодо правомірності розміщення його на земельній ділянці, наданій в користування СТГО «Південна залізниця», також не надав.
Враховуючи це, а також обставини викладені вище, суд приходить до висновку про те, що спірне майно, зазначене в позові, є власністю держави України в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (орган управління майном) та знаходиться у повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця».
Відповідно до статті 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.
Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.
Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.
Статтею 393 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 3 статті 136 Господарського кодексу України до захисту права господарського відання застосуються положення закону, встановлені для захисту прав власності.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. Натомість вбачається, що підставою виникнення спору стали неправильні дії позивача (втрата документації). З урахуванням цього, а також приймаючи до уваги те, що представник позивача в судовому засіданні не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд покладає їх на позивача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати право власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код 00017584) на майно, що знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання “Південна залізниця”(61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 01072609), а саме:
- нежитлову будівлю літ А-3, будинок поста ЕЦ-2 (інв. №010024), загальною площею 171,9 кв.м., 1951 року. побудови, яка знаходиться за адресою: вул. Валдайська, 23-б, м.Харків
Суддя
Рішення підписано 13.08.08р.