Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3437/2012р. Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко А.І.
Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів: Трофимової Д.А.
Дзярука М.П.
При секретарі: Семенчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 квітня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2011 року ПАТ КБ „Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначав, що 24.09.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № ZPB0AЕ00000128, згідно умов якого ПАТ КБ „Приватбанк" зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 18542,94 доларів США на термін до 23.09.2013 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.
Відповідно умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
ПАТ КБ „Приватбанк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме, видав відповідачу кредит у розмірі 18542,94 доларів США.
В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач свої зобов'язання виконав частково.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 17.08.2011 року має заборгованість в сумі 8332,53 доларів США, у тому числі: 5432,73 доларів США - заборгованість за кредитом; 1253,55 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 588,12 доларів США -заборгованість по комісії за користування кредитом; 631,47 доларів США -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до договору: 31,37 доларів США -штраф (фіксована частина); 395,29 доларів США -штраф (процента складова).
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ „Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № ZPB0AЕ00000128 від 24.09.2008 року в сумі 8332,53 доларів США та судові витрати: судовий збір у розмірі 664,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 квітня 2012 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ „Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № ZPB0AЕ00000128 від 24.09.2008 року в сумі 8332,53 доларів США згідно офіційного курсу Національного банку України на час здійснення стягнення та судові витрати в сумі 784 грн. 10 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд вірно вирішив питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин. З дотриманням вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України суд належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.
Висновок суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідає матеріалам справи та вимогам норм матеріального права, зокрема, встановленим ст. 526 ЦК України загальним умовам виконання зобов'язання та передбаченому ст. 629 ЦК України принципу обов'язковості договору.
За змістом ст.ст. 1054, 1050 ч. 2 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 611, 623, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2008 року між сторонами був укладений кредитно-заставний договір № ZPB0AЕ00000128, на підставі якого позивач отримав кредит у розмірі 18542,94 доларів США на термін до 23.09.2013 року. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору (а.с. 8-17).
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитно-заставним договором відповідач станом на 17.08.2011 року має заборгованість в сумі 8332,53 доларів США: 5432,73 доларів США - заборгованість за кредитом; 1253,55 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 588,12 доларів США -заборгованість по комісії за користування кредитом; 631,47 доларів США -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафи відповідно до договору: 31,37 доларів США -штраф (фіксована частина); 395,29 доларів США -штраф (процента складова) -а.с. 6.
За таких обставин у колегії суддів не має підстав для відмови в захисті права позивача.
Доводи апеляційної скарги щодо не включення в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором суми, яка отримана від реалізації автомобіля, що є предметом застави, та суми, що отримана на підставі страхового акту, спростовані під час апеляційного розгляду справи. Так, перерахування на кредит згідно страхового акту 02.02.2009р. № И-1749 було здійснено в розмірі 6810,71 доларів США, а грошова сума в розмірі 8884,69 доларів США також була розподілена по кредитним рахункам 29.03.2010р., що вбачається з наданої представником ПАТ КБ „Приватбанк" відповіді на запит апеляційного суду.
Посилання в апеляційній скарзі на невірність розрахунку заборгованості не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, зазначений розрахунок є обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.
Додаткова угода № 2 до кредитного договору № ZPB0AЕ00000128 від 24.09.2008 року про збільшення розміру кредиту до 26965,43 доларів США при розрахунку заборгованості за договором до уваги не бралася, на правильності здійснення розрахунку не відобразилась.
Вказаний розрахунок боржником не спростовано і не оспорено, в передбаченому законом порядку докази в обґрунтування його неправильності ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надані.
Інші доводи апеляційної скарги не вказують на порушення судом норм матеріального або процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи. Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для скасування або зміни судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 -315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 квітня 2012 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: