Судове рішення #26367828

Дата документу Справа № 10-928/12



АПЕЛЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа№ 10- 928/2012 р. Головуючий в 1 інстанції

Категорія ст. 234 Баранов В.І.

КПК України Доповідач в 2 інстанції

Тютюник М.С.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


колегія суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Запорізької області в складі:


головуючого судді Симонця А.І.,

суддів: Городовенка В.В., Тютюник М.С.

за участю прокурора Басіка О.В.


розглянула 27 листопада 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя матеріали справи за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 листопада 2012 року.


Згідно матеріалів справи, представник ОСОБА_4 -ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії інспектора ВДАІ Мелітопольського МВ УМВС України в Запорізькій області майора міліції Іщенко С.П. в порядку ст. 234 КПК України (1960 р.). Вказує на те, що при проведенні перевірки по факту ДТП не було прийнято рішення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 194 КК України. Заявник вважає, що при зіткненні автомобіля під управлянням ОСОБА_7 з огорожею території, частками, що відлетіли від неї було умисно ушкоджено автомашину ОСОБА_4, яка стояла на паркувальному майданчику.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.11.2012 року залишена без задоволення скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 на необ'єктивне розслідування ДТП та бездіяльність Мелітопольського МВ УМВС України щодо винесення постанови у відповідності зі ст. 97 КПК України (1960р.) за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України.

Залишаючи без задоволення скаргу, суд зазначив про відсутність звернень ОСОБА_4 щодо порушення кримінальної справи за ст. 194 КК України та обґрунтував законодавчою визначеністю форми вини злочину, передбаченого ст. 194 КК України, що при дорожньо-транспортній пригоді не потребувало перевірки та прийняття рішення.

В апеляції, представник ОСОБА_4 -ОСОБА_3 зазначає, що вважає постанову суду не обгрунтованою, вказує на невідповідність викладених в ній висновків фактичним обставинам справи, наполягає на неповноті проведення дізнання. Просить постанову скасувати, а матеріали справи повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, заявника ОСОБА_4, його представника ОСОБА_3., якІ підтримали доводи апеляції, прокурора, який вважав за необхідне постанову залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає скаргу необґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст.234 КПК України (1960 р.) дії слідчого можуть бути оскаржені до суду.

У рішенні Конституційного Суду України у справі №1-29/2011 року від 14.12.2011 року №19-рп/2011 зазначено, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 55 КонституціїУкраїни необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Суддя міськрайонного суду, прийнявши до розгляду скаргу ОСОБА_3 в порядку ст.234 КПК України (1960р.) на неповне та необ'єктивне розслідування дорожньо-транспортної пригоди та зобов'язання вчинити дії, виконав вимоги ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб навіть за відсутності в КПК норм, які регламентують розгляд таких скарг.

Судом першої інстанції перевірені доводи скаржника відносно бездіяльності органу дізнання при вирішення питання про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України.

З огляду на пояснення ОСОБА_4 з відповідною заявою до ВДАІ Мелітопольського МВ УМВС України в Запорізькій області про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_7 він не звертався.

16.02.2012 року інспектором ВДАІ Мелітопольського МВ УМВС України в Запорізькій області майором міліції Іщенко С.П. була винесена постанова, якою було відмовлено в порушенні кримінальної справи в відношенні ОСОБА_7 за ст. 286 КК України за відсутністю в діях останнього складу злочину за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2012 року.

Наявні матеріали та зазначена постанова від 16.02.2012 року, свідчать що, орган дізнання в особі інспектора ВДАІ Мелітопольського МВ УМВС України в Запорізькій області провів перевірку за фактом ДТП, тим самим дотримався вимог ст. 97 КПК України (1960р.).

Отже, твердження скаржника про невиконання органом дізнання вимог ст. 97 КПК України (1960 р.) не підтвердились.

При цьому, ОСОБА_4 чи його представник постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.02.2012 року, у відповідності до вимог ст. ст. 236-1, 236-2 КПК України (1960р.), з підстав неповноти перевірки, не оскаржують.

Враховуючи що, судом першої інстанції при розгляді справи не допущено істотних порушень кримінально-процесуального закону, підстав для задоволення апеляції і скасування законної та обґрунтованої постанови суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 234, 365, 366, 382 КПК України (1960р.), колегія суддів


у х в а л и л а:


Апеляцію представника ОСОБА_4 -ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.11.2012 року за скаргою на необ'єктивне розслідування ВДАІ Мелітопольського МВ УМВС України в Запорізькій області дорожньо-транспортної пригоди - залишити без змін.



Судді:



О.І. Симонець В.В. Городовенко М.С. Тютюник





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація