Справа №1490/4670/12 26.11.2012 26.11.2012 26.11.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/1490/3092/12 Суддя першої інстанції: Подзігун Г.В.

Суддя-доповідач апеляційної інстанції: Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Крамаренко Т.В.,

суддів: Ямкової О.О., Буренкової К.О.,

із секретарем судового засідання: Устименком М.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Бичковського О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2012 року по справі за позовом

ОСОБА_4

до

Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»

(далі - ПАТ «Кредитпромбанк»)

про розірвання договору банківського вкладу та стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань,

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк») про розірвання договору банківського вкладу та стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 16 березня 2009 року позов ВАТ «Кредитпромбанк» задоволено. Постановлено розірвати договір № 002384/FDDV 12-08 про строковий банківський вклад «Класичний», укладений 1 грудня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Кредитпромбанк». Стягнуто з ВАТ «Кредитпромбанк» на користь ОСОБА_4 суму вкладу в розмірі 2 230 000 доларів США, пеню в розмірі 66 900 доларів США. Вирішено питання про судові витрати. Ухвалою того ж суду від 6 лютого 2009 року виправлені арифметичні помилки щодо розміру пені на 44 600 доларів США.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 16 березня 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ВАТ «Кредитпромбанк» про стягнення пені в розмірі 44 600 доларів США скасовано. У задоволенні вимог ОСОБА_4 до ВАТ «Кредитпромбанк» про стягнення пені відмовлено. В іншій частині рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 16 березня 2009 року залишено без змін.

В травні 2012 року ПАТ «Кредитпромбанк» звернулось з заявою про поворот виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 лютого 2009 року, посилаючись на викладене на те, що вказане рішення суду було виконано в повному обсязі, просило стягнути з ОСОБА_4 на його користь 44 600,00 доларів США, що еквівалентно 356 354,00 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2012 року заяву ПАТ «Кредитпромбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» 44 600,00 доларів США, що еквівалентно 356354,00 грн.

Ухвалою того ж суду від 29 жовтня 2012 року в зазначеній вище ухвалі виправлено описки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви ПАТ «Кредитпромбанк» відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 березня 2009 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2-7-1633/09, виданого Центральним районним судом м Миколаєва про стягнення з ВАТ «Кредитпромбанк» на користь ОСОБА_4 суму вкладу 2 230 000 доларів США, пені в розмірі 44 600 доларів США, судові витрати в розмірі 1730 грн. та надано семиденний строк для добровільного виконання (а.с.181).

У зв'язку з добровільним перерахуванням боржником на рахунок стягувача коштів у сумі 2 204 259,44 доларів США та 1730 грн. та перерахування коштів, як повне погашення боргу у сумі 541 622,62 грн., 30 квітня 2009 року постановою державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби, виконавче провадження за виконавчим листом № 2-7-1633/09 закінчено (а.с.186-187).

Однак, рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року у задоволенні вимог ОСОБА_4 до ВАТ «Кредитпромбанк» про стягнення пені відмовлено, питання про поворот виконання рішення місцевого суду не вирішено (а.с.166-168).

Відповідно до ч. 2 ст. 380 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставне стягнене з нього за скасованим рішенням.

Згідно ч. 1 ст. 381 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання рішення можна подати у межах позовної давності.

Враховуючи положення вказаних вище норм та обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про поворот виконання рішення місцевого суду.

Посилання позивача на пропуск строку для звернення з заявою про поворот виконання рішення є безпідставними, оскільки позовна давність з цієї вимоги починає спливати з дня перегляду судом касаційної інстанції судового рішення та відмови в стягненні пені, тобто з 21 березня 2012 року, який відповідачем не пропущено.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали постановленої з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: