АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/5872/2012 Головуючий 1 інстанції Шестак О.І.

Справа № 2011/1750/2012 Доповідач: Коровін С.Г.

Категорія: кредитні

Р І Ш Е Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: -Коровіна С.Г.

Суддів : - Коваленко І.П.

Довгаль А.П.

При секретарі: - Москаленко Е.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», третя особа: приватне підприємство «СВ»про припинення договору іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ВТБ Банк»про припинення іпотечного договору від 22.05.2008 року, укладеного між нею та відповідачем та виключити з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію обтяження майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, що належить позивачу, виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна відповідний запис, внесений нотаріусом у зв'язку з укладанням іпотечного договору.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 посилалася на те, що між нею та відповідачем було укладено іпотечний договір 22.05.2008 року. Договір укладено для забезпечення виконання зобов'язання ПП «СВ». Предметом договору стала квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 28.10.2008 року між ПП «СВ»та ПАТ «ВТБ Банк»було укладено додаткову угоду. Відповідно цієї угоди було збільшено кредитне навантаження по зобов'язанням, які виникли у національній валюті, гривні з 16,2% річних до 19% річних.

Оскільки позивача не повідомили про збільшення кредитних зобов'язань позичальника, а згоди на одностороннє збільшення обсягу кредитної відповідальності позивачка не давала, вона вважала, що договір іпотеки повинен бути припинений на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України. Існуючи обтяження на квартиру повинні бути скасовані.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважав, що підстав до задоволення немає.

Рішенням суду позовні вимоги задоволено. Припинено дію іпотечного договору №178-z/1 від 22.05.2008 року, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк»та позивачкою.

Виключено з державного реєстру іпотек запис №7240134 від 22.05.2008 року. Виключено з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис №7240219 від 22.05.2008 року про накладення заборони відчуження майнових прав на квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення і відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає, що суд не дав належної оцінки наданим доказам ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону. Апелянт вважає, що згідно Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель має відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмету іпотеки. Збільшення кредитних зобов'язань позичальника ніяким чином не стосується збільшення обсягу відповідальності майнового поручителя, яким є ОСОБА_5 Висновок суду першої інстанції про те, що до зобов'язань, які виникають на підставі іпотечного договору можливо застосовувати правові норми, які регламентують зобов'язання, що виникають на підставі договору поруки є помилковим.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 22 травня 2008 року для забезпечення зобов'язань ПП «СВ» було укладено іпотечний договір. Предметом іпотечного договору є квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 на праві власності. 28.10.2008 року між ПП «СВ»та ПАТ «ВТБ Банк»було укладено додаткову угоду, відповідно до якої було збільшено кредитне навантаження по зобов'язанням, які виникли у національній валюті гривні з 16,2% до 19% річних. Позивачка вважала, що оскільки вона не давала згоди на збільшення кредитних зобов'язань позичальника, то договір іпотеки повинен бути припинений на підставі ч.1 ст.559 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обґрунтовував рішення тим, що спірний договір іпотеки є змішаним договором, оскільки містить, як ознаки договору застави, так і необхідні ознаки договору поруки (майнове поручительство) і застосував до договору іпотеки від 22 травні 2008 року правила, якими регулюються відносини поруки, а саме ч.1 ст.559 ЦК України.

З таким висновком суду погодитися неможливо.

Суд першої інстанції не врахував роз'яснень викладених в п.23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно яких при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1,11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (ст. 553-559 ЦК України) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотеко держателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Згідно ч.4 ст.309 ЦПК України підставами до скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції своїм рішенням помилково припинив дію іпотечного договору №178-z/1 від 22.05.2008 року, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_5, то таке рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду районного суду м. Харкова від 05 червня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення і у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді